Представники, хiмiчна природа, механiзм дiї, бiологiчна роль гормонiв центральних ендокринних утворень: гiпоталамусу, гiпофiзу, епіфізу. Їх патологiя.

Нейросекреторними (нейроендокринними) клітинами ядер гіпоталамуса виділяються лі-

берини (рилізінг-гормони (release - звільняти)) і статини. Відкриті американськими біохіміка­

ми Гійменом і Шаллі (Нобелевська премія 1977 року).

За хімічною природою це олігопептиди, що складаються з 3-5 амінокислот і синтезуються

нерибосомальним шляхом.

Механізм дії очевидно мембранний (переважно через аденілатциклазу).

Відомо 7 ліберинів, що активують синтез певних гормонів гіпофізу і 3 статини, які галь­

мують синтез відповідних гормонів гіпофізу.

Ліберини

1. Соматоліберин (С-РГ) - стимулятор синтезу і секреції соматотропіну (СТГ).

2. Кортиколіберин (К-РГ) - стимулятор синтезу і секреції кортикотропіну (АКТГ).

3. Тироліберин - стимулятор синтезу та секреції тиреотропіну (ТТГ).

4. Гонадоліберин (Гн-РГ) - стимулятор синтезу гонадотропних гормонів (ГТГ).

5. Пролактоліберин - стимулятор синтезу та секреції пролактину.

6. Меланоліберин - стимулятор синтезу та секреції меланотропіну (МСГ).

Статини

1. Соматостатин гальмує синтез і секрецію соматотропіну (СТГ).

2. Пролактостатин - гальмує синтез та секрецію пролактину.

3. Меланостатин - гальмує синтез та секрецію меланотропіну (МСГ).

2. Гормони гіпофіза

А. Гормони аденогіпофіза.

За своєю природою є білками або пептидами. Механізм дії: мембранний (переважно через аде­

нілатциклазу). Поділяються на 3 групи:

• Група гормону росту: соматотропін, пролактин, ХС (хоріонічний соматомамотропін).

41

• Група тропних гормонів глікопротеінової природи: тиреотропін (ТТГ), гонадотропіни

(ГТГ), ХГ (хоріонічний гонадоторопій).

• Група похідних ПОМК (проопіомеланокортину): кортикотропін (АКТГ), ліпотропіни

(ЛТГ), меланотропіни (МСГ), ендорфіни (дивись лекцію №1).

І. Група гормону росту. Поліпептиди з ростостимулюючими та лактогенними властивостями.

Гормон росту (соматотропін, СТГ- соматотропний гормон)

Білок із 191 амінокислоти. Особливо активно виділяється на початку сну. У чоловіків пе­

репади в секреції СТГ в кілька разів перевищують такі у жінок (чоловічий та жіночий тип сек­

реції СТГ). Біологічна дія реалізується через посередники - соматомедини

Біологічна функція:

1. Ростостимулююча активність: стимулює ріст кісток переважно в довжину, хрящів

2. Метаболічна активність

• стимулює біосинтез білків, активуючи транспорт амінокислот в клітини та процеси

трансляції в м’язах, хрящах, кістках, печінці;

• викликає гіперглікемію, гальмує транспорт глюкози в клітини, стимулює глюконео-

генез;

• активує ліполіз і вихід жирних кислот в кров.

3. Лактогенна активність: стимулює синтез та секрецію молока, (інсуліноподібні фактори росту

1 та 2).

Гіпофункція СТГ з дитинства веде до гіпофізарного нанізму або карликовості. Причи­

ною частіше є блокада рецепторів на клітинах-мішенях СТГ. Тому терапія гормоном росту у

карликів не ефективна.

Гіперфункція СТГ з дитинства веде до гігантизму, а у дорослих до акромегалії (непро­

порційний розвиток кісток скелету та внутрішніх органів). Причиною гіперфункції частіше є

пухлина аденогіпофізу.

Пролактин (лактотропін, мамотропін, лютеотропний гормон)

Біологічні функції:

1. Лактогенна активність.

2. Лютеонізуюча активність - стимулює утворення жовтого тіла та секрецію ним прогестеро-

ну.

Надмірний синтез пролактину при пухлинах аденогіпофіза викликає аменорею та галак-

торею у жінок.

Хоріонічний соматомамотропін (ХГ, або плацентарний лактоген)

Біологічні функції:

1. Ростостимулююча активність: сприяють росту плода

2. Лактогенна активність.

3. Лютеонізуюча активність - стимулює утворення жовтого тіла та секрецію ним прогестеро­

ну.

2. Група тропних гормонів глікопротеінової природи аденогіпофіза. Стимулюють

функцію периферійних ендокринних залоз.

• Тиротропін (ТТГ- тиреотропний гормон) - стимулятор синтезу йодтиронінів в щитовидній

залозі.

• Гонадотропіни (ГТГ- гонадотропні гормони). Розрізняють :

> Фолітропін (ФСГ-фолікулостимулюючий гормон) стимулює дозрівання фоліку­

лів в яєчниках у жінок і сперматогенез у чоловіків.

> Лютропін (ЛГ- лютеїнізуючий гормон). Стимулює у жінок овуляцію та утворен­

ня жовтого тіла, а у вагітних - розвиток жовтого тіла та продукцію прогестерону.

У чоловіків стимулює синтез тестостерону в клітинах Лейдіга.

> Хоріонічний гонадотропін (ХГ) синтезується трофобластами плаценти, яка є

тимчасовим ендокринним органом, має властивості подібні ЛГ.

3. Група гормонів аденогіпофіза, що є продуктами посттрапеляційного процесінгу

проопіомеланокортину

42

• Кортикотропін (АКТГ- адренокортикотропний гормон). Пептид з 39 амінокислот. Активує

синтез глюкокортикоїдів та частково андрогенів і мінералокортикоїдів в корі наднирників,

стимулюючи проліферацію клітин кори наднирників; має меланоцитстимулюючу дію.

• (3, у-Ліпотропіни (ЛТГ - ліпотропні гормони). Активність невелика, стимулюють ліполіз в

жировій тканині, проміжні продукти в синтезі ендорфінів.

• а, р, у-Меланотропіни (МСГ - меланоцитостимулюючі гормони). Стимулюють активність

меланоцитів шкіри, посилюють пігментацію шкіри, через активацію ферменту тирозинази,

що перетворює тирозин в пігменти - меланіни.

B. Гормони середньої частки гіпофіза. Проміжна частка гіпофізу активна лише в емб­

ріональному періоді і пізніх стадіях вагітності і продукує меланотропіни з ПОМК.

C. Гормони задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза). Синтезуються в нейросекретор­

ных клітинах супраоптичного та паравентрикулярного ядер гіпоталамуса і транспортуються в

задню частку гіпофіза разом з білком нейрофізином. Синтез рибосомальний.

Вазопресин (АДГ- антидіуретичний гормон)

Циклічний пептид з 9 амінокислот. Регуляція секреції: - нервова та метаболічна (через

зміну осмотичного тиску). Механізм дії: мембранний. Є два типи рецепторів для вазопресину:

Vi-рецептори розташовуються на мембранах гепатоцитів, гладеньких м'язів судин, тромбоци­

тів (через них індукується фосфоінозитидний механізм трансдукції сигналу); Уг-рецептори - на

мембранах епітеліальних клітин трубочок та петель Генле нирок (індукують аденілатциклаз-

ний механізм трансдукції сигналу).

Біологічні ефекти АДГ

> ниркові - зменшує діурез, адже стимулює реабсорбцію води в ниркових канальцях. АДГ

активує гіалуронідазу, яка викликає деполімеризацію гіалуронової кислоти, що призводить

до підвищення проникнвості канальців нирок для води. Затримуючи воду в організмі, АДГ

зменшує осмотичний тиск в крові і тканинах.

> позаниркові -, стимулює скорочення гладеньких м ’язів судин і підвищує артеріальний тиск,

прискорює агрегацію тромбоцитів, стимулює глікогеноліз, сприяє запам’ятовуванню та від­

творенню інформації (мне стичний гормон);

При знижені синтезу вазопресину або зменшені чутливості рецепторів на клітинах-

мішенях до гормону виникає нецукровий діабет (diabetes insipidus), гіри якому діурез може ся­

гати 20 л/добу, а питома вага сечі низька. Лікується витяжкою гормонів задньої долі гіпофіза

(пітуітрином) або вазопресином.

Оксигоцин.

Циклічний пептид з 9 амінокислот. Механізм дії мембранний через гуанілатциклазну сис­

тему. Біологічні ефекти'.

S у жінок - активує скорочення гладеньких м’язів матки, використовується для стимуляції

пологів; стимулює лактацію (виділення молока) після пологів.

S у чоловіків - стимулює скорочення гладеньких м ’язів сім’явиносних протоків

Окситоцин є амнестичним гормоном - погіршує запам’ятовування та відтворення інфор­

мації.