Цитозольний механізм дії гормонів ліпідної природи. Ліпідні месенджери.

Цитозольний механізм передачі сигналу гормонами ліпідної природи. Характерний для

кортикостероїдів, статевих та тиреоїдних гормонів, простагландинів, гормональних форм

вітамінів А та Вз.

Е гапи цитозольного механізму дії гормонів

1. Проникнення гормону в клітину.

2. Зв’язування з цитозольним рецептором з утворенням гормон-рецепторного комплексу.

3. Транслокація гормон-рецепторного комплексу в ядро.

4. Взаємодія комплексу зі специфічною ділянкою ДНК (енхансером або атенюатором).

5. Активація (при зв’язуванні з енхансерами) або пригнічення транскрипції (при зв’язуванні з

атенюаторами) специфічних генів і відповідно синтезу білків.

5. Метаболічна та фізіологічна відповідь клітини на вплив гормону.

Апоптоз: види, сигнальні системи

Апоптоз (з грец: аро - верхівка, ptosis - опущення; апоптоз порівнюють з опаданням лис­

тя) - це генетично запрограмован смерть клітини, які по якимось причинам стали небезпечними

або непотрібними для організму. Існує два шляхи загибелі клітин: некроз та апоптоз. При нек­

розі клітини набухають, їх мітохондрії та інші органели розширюються (внаслідок порушення

роботи іонних каналів та активації лізосомальних протеаз). Далі розриваються внутрішньоклі­

тинні і плазматичні мембрани, вміст клітини потрапляє у позаклітинне середовище і викликає

запальний процес. За умов апоптозу клітина зморщується, фрагментується на апоптичні тіль­

ця, які фагоцитуються макрофагами, що не викликає розвитку запалення.

Значення апоптозу

І. Фізіологічне

• Участь в ембріогенезі (забезпечує видалення перетинок між пальцями у плода, форму­

вання порожнин в органах, загибель нейронів, які не встановили синаптичні контакти та

ін.).

39

• Забезпечує гормон-залежну інволюцію органів у дорослих (загибель клітин ендометрію

під час менструації, атрезія фолікулів яєчників під час менопаузи, загибель лактоцитів пі­

сля припинення лактації).

• Підтримує сталість клітинного складу в тканинах з інтенсивним поділом (клітини епідер­

місу, слизових оболонок).

• Викликає загибель “відпрацьованих” клітин (лімфоцитів після завершення імунної відпо­

віді та ін.).

2. Роль в патології

« Пригнічення апоптозу відмічається при пухлинних захворюваннях, а його посилення

при запальних, ішемічних, алергічних, нейродегенеративних та інших хворобах.

• В залежності від механізму ініціювання апоптозу розрізняють рецептор-залежний (при

наявності на мембрані рецептора смерті) і рецептор-незалежний апоптоз.

Індуктори рецептор-залежного апоптозу

1. Ра8-ліганд (Ра8-Ь) - інтегральний білок Т-лімфоцитів.

2. Фактор некрозу пухлини (ФНП) - інтегральний білок плазматичної мембрани природних Т-

кілерів.

3. Інтерлейкіни-1, -2, -6, інтерферони.

Індуктори рецептор-незалежного апоптозу

1. Активні форми кисню та оксид азоту.

2 Цераміди, сфінгозин.

3. ГІерфорини і гранзими (перфорини це білки, які утворюють канал в мембрані клітини-

мішені, куди проникають гранзими - проапоптичні протеази).

4. Ксенобіотики (наприклад, доксорубіцин та інші цитостатики).