Лекции / 7. кінетика і термодинаміка процесів Документ Microsoft Office Word (2)
.docx. Поняття ферментного каталізу. Уплив температури на швидкість біохімічних реакцій
-
живому організмі відбувається величезна кількість оборотних ланцюгових реакцій: гідроліз, розщеплення хімічних зв’язків, утворення нових речовин, ізомеризація, перенесення електронів та протонів тощо. Великих швидкостей біохімічних реакцій неможливо досягти простим збільшенням температури чи тиску. Пришвидшення хімічних перетво-рень у клітині виникає внаслідок функціонування природних каталіза-торів – ферментів, які працюють під дією фізіологічних температур, іонних сил та кислотності.
Деякі особливості характеризують функціонування білків-ферментів. Перша надзвичайно важлива особливість роботи фермен-
тів – це ефективність їхньої каталітичної дії. Каталізовані ферментами реакції перебігають зі швидкостями в 108…1015 раз більшими, ніж від-повідні некаталізовані реакції. Друга особливість ферментів визначаєть-ся їхньою високою специфічністю дії на один тип субстратів.
За термодинамічним підходом основна функція ферментів зво-диться до зниження енергетичних бар’єрів хімічних реакцій, які досить великі внаслідок неферментативних перетворень. Наприклад, неферме-
нтативне розщеплення перекису водню відбувається з великою енергією активації, Еа = 75 кДж/моль. За участю ферменту каталази енергетичний бар’єр знижується до 8 кДж/моль, унаслідок чого швидкість цієї реакції збільшується в 3.1011 разів.
Комп’ютерне моделювання динаміки структури алкогольдегідроге-нази показало [92], що перехід цього ферменту з відкритої конформації
-
закриту супроводжується обертанням доменів навколо гнучкого «шар-ніра» на 30°. Якщо б домени мали абсолютно жорстку структуру, то для їх обертання і зближення необхідно було б переборювати великий енер-гетичний бар’єр – близько 4200 кДж/моль. За фізіологічних температур
111
теплової енергії атомів недостатньо для здолання такого бар’єра. Але повільне обертання доменів супроводжується швидкими флуктуаціями атомної структури, внаслідок чого енергетичний профіль обертання стає більш пологим і теплової енергії вистачає для створення великомасштаб-ного зміщення доменів.
Таким чином, невеликі високочастотні (пікосекундні) флуктуації білкової структури відіграють важливу роль у великомасштабних по-вільних (понад 10–9 с) зміщеннях доменів. Динаміка білкової структури має вирішальне значення у ферментному каталізі.
Кінетика ферментативних реакцій вивчає механізми та закономір-ності перебігу хімічних реакцій в часі залежно від концентрації реагую-чих речовин та умов їх здійснення (температури, тиску, кислотності то-що). Кількісною характеристикою, за якою описуються кінетичні процеси, є швидкість реакції .
Нехай перебігає проста хімічна реакція А + В → Р. Тоді швидкістю
реакції є зміна в часі концентрації продуктів реакції [Р]:
Кінетичне рівняння для цієї реакції має вигляд:
-
-
P
dt
.
k
A
-
,
де k – константа швидкості реакції.
Швидкість хімічної реакції, яка спостерігається на початку реакції, коли не відбулося суттєвих змін концентрації реагуючих речовин, нази-вається початковою швидкістю хімічної реакції 0. У загальному випад-ку швидкість реакції залежить від концентрації реагуючих речовин:
-
= k.[X]m,
де m – порядок реакції. Залежно від значення m реакції можуть бути: нульового порядку, m = 0 (швидкість не залежить від концентрації реа-гуючих речовин: = k = const); першого порядку, m = 1: = k[X]; друго-го порядку, m = 2 і т. д.
Концентрація [А] зменшується за законом
112
-
d A dt
k
A
.
Реакції третього і вищих порядків відбуваються рідко.
Константа k є однією з важливих кінетичних характеристик. Вона відображає частоту активних зіткнень молекул реагуючих речовин. Ро-змірність k для реакції першого порядку – с–1, для реакції другого по-рядку – моль–1.с–1.
Швидкість хімічних реакцій значно залежить від температури і в за-гальному вигляді можна подати так: = k(T).Cm, де k(Т) – константа швидкості реакції, яка залежить від температури; С – концентрація; m – порядок реакції.
Ареніус запропонував емпіричну залежність швидкості реакції від температури:
|
|
E |
|
|
k Ae |
|
a |
|
|
RT |
, |
|
||
|
|
|||
|
|
|
де Еа – енергія активації (енергетичний бар’єр, який переборюють моле-кули для перебігу реакції); А – передекспоненційний множник.
Передекспоненційний |
множник |
Е |
|
δ |
|
|
|||||||||||
А – це частота зіткнень реагуючих мо- |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
лекул. Тоді експоненційний множник |
|
|
Х* |
|
|
||||||||||||
|
|
Еλ |
|
|
|||||||||||||
(множник Больцмана) визначає частку |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
ефективних зіткнень, які призводять |
|
|
|
|
|
||||||||||||
до хімічної реакції (рис. 3.5). |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Теорія |
абсолютних швидкостей |
|
|
|
r |
|
|||||||||||
реакцій, на відміну від теорії зіткнень, |
|
А+В |
Х* |
P+Q |
|
||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||
розглядає |
хімічну реакцію |
як |
склад- |
Рис. 3.5. Енергетична крива хімічної |
|
||||||||||||
ний багатоступеневий процес взаємо- |
|
|
|||||||||||||||
реакції: Е – енергетичний рівень; |
|
||||||||||||||||
дії ядер та їхніх електронних оболо- |
Еа – енергія активації; r – координата |
|
|||||||||||||||
нок, а не просто зіткнень |
двох |
реакції; X* – активований комплекс |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
«кульок» [94]. За теорією абсолютних швидкостей реакцій перехід реа-гуючих молекул у продукти реакції здійснюється через проміжний стан
113
зі збільшеною енергією, який називають активованим комплексом. Утворення такого комплексу лімітує швидкість проходження будь-якої хімічної реакції.
За теорією перехідного стану швидкість реакції визначається швид-кістю проходження через вершину потенціального бар’єра (рівняння Ейрінга):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K |
|
|
|
|
X * |
|
. |
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
A |
B |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Теплова енергія kT реагуючих молекул за температури T = 300 К становить 2,5 кДж/моль, тим часом як енергія активації Еа для багатьох хімічних реакцій – понад 100 кДж/моль.
За теорією Крамерса, яка ґрунтується на моделі руху через бар’єр під дією випадкової сили, стала швидкості реакції буде такою:
A |
|
E |
|
|
|
a |
|
|
|||
k T , |
e |
|
, |
|
|
|
kT |
|
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
де – в’язкість мікросередовища.
Теоретична і математична біофізика розглядає теоретичні основи біофізики, зокрема, питання кінетики і термодинаміки, здійснює математичне моделюванн біологічних процесів, структури та властивостей окремих макромолекул і субклітинних утворень (макромолекулярних комплексів);
Квантова біофізика