Господарське право (нові)

1.Предмет господарсько-правового регулювання становлять:

+господарські відносини, що виникають у процесі організації господарської діяльності;

 всі економічні відносини, що існують в суспільстві;

 науково-технічні відносини, які виникають і діють в промисловому секторі економіки;

 відносини, що виникають між державними ощадкасами та громадянами при отриманні грошей.

2.Предмет господарсько-правового регулювання становлять:

 відносини, що виникають у сфері експлуатації екологічних об’єктів промисловими підприємствами;

 відносини з приводу використання природних ресурсів, необхідних для здійснення економічної діяльності;

+господарські відносини, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності;

 відносини з приводу наповнення державного та місцевих бюджетів за рахунок здійснення господарської діяльності.

3.Предмет господарсько-правового регулювання становлять:

 відносини, що виникають з приводу обов’язкових податкових платежів, сформованих за рахунок господарської діяльності;

+господарські відносини, що виникають у процесі управління господарської діяльності;

 відносини економічно-соціальні, що супроводжують господарську діяльність;

 відносини, в які вступають суб’єкти господарювання при розгляді спорів в системи господарських судів.

4.Господарські відносини не можуть виникнути між:

 суб'єктами господарювання;

 суб'єктами господарювання с державними органами влади та органами місцевого самоврядування;

+фізичними особами-споживачами;

 суб'єктами господарювання з громадськими організаціями.

5.Під господарською діяльністю слід розуміти:

діяльність суб'єктів господарювання тільки у сферах, пов’язаних з виробництвом матеріальних та нематеріальних благ;

+діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

будь-яку діяльність вартісного характеру;

будь-яку діяльність суб'єктів господарювання у сфері виконання робіт чи надання послуг.

6.Під підприємництвом розуміють:

діяльність некомерційних організацій, що здійснюється у сфері виробництва яка має суспільний запит;

господарську діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів без мети одержання прибутку;

+господарську діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку;

некомерційну господарську діяльність суб'єктів господарювання, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, без мети одержання прибутку.

7.Господарські відносини становлять:

 господарсько-виробничі;

 господарсько-виробничі та організаційно-господарські;

+господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські;

 організаційно-господарські та внутрішньогосподарські.

8.До господарсько-виробничих відносин належать:

+майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності;

 будь-які відносини, що виникають між суб'єктами господарювання;

 відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання;

 відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання в технологічному процесі виробництва.

9.До організаційно-господарських відносин належать:

відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання;

+ відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю;

відносини, що складаються між суб'єктами господарювання;

відносини, що складаються між суб'єктами господарювання у сфері організації договірних відносин.

10.Укладання договору постачання між суб'єктами підприємництва представляє собою:

внутрішньогосподарські відносини;

+господарсько-виробничі відносини;

організаційно-господарські відносин;

управлінсько-господарські відносини.

11.Державна реєстрація громадянина як суб'єкта підприємництва це:

управлінсько-господарські відносини;

організаційні відносини;

господарські відносини;

+організаційно-господарські відносини.

12.Внутрішньогосподарські відносини представляють собою:

відносини, що складаються між підприємцями;

+відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання;

відносини, що складаються між суб'єктом господарювання та їх засновником;

відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами і органами управління господарською діяльністю.

13.Відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання представляють собою:

+внутрішньогосподарські;

управлінсько-господарські;

організаційно-господарські;

господарсько-виробничі.

14.Некомерційна господарська діяльність це:

 діяльність господарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування;

+господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку;

 діяльність негосподарюючих суб'єктів з господарчого забезпечення інших суб'єктів господарювання;

 діяльність з управління господарюючими суб'єктами.

15.Внутрішньогосподарськими є відносини, що виникають:

 при формуванні державного замовлення;

 при взаємодії постачальника і покупця за договором поставки;

+в результаті взаємодії при складанні зведеного балансу звітності юридичної особи і її філій;

 при видачі ліцензії.

16.Відносини, що складаються при наданні дотацій і пільг суб'єктам господарювання представлять собою:

 внутрішньогосподарські відносини;

+організаційно-господарські відносини;

 управлінсько-господарські відносини;

 господарсько-виробничі відносини.

17.Громадські організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання відносять до:

 суб'єктів господарювання;

+учасників відносин у сфері господарювання;

 підприємців;

 господарюючих суб'єктів.

18.Предметом господарського регулювання є:

фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання;

+відносини, що складаються між суб'єктом господарювання та його засновником.

відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

19.Під методами господарського права розуміють:

 відносини, що виникають у процесі організації господарської діяльності;

 системні прийоми, які використовують суб'єкти господарювання для досягнення певної мети;

+сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин;

 сукупність основних важелів управлінського впливу держави на діяльність суб'єктів-учасників відносин у сфері господарювання.

20.В господарському праві застосовуються:

+метод автономних рішень, метод владних приписів, метод рекомендацій;

 метод прямого обов'язку, метод рекомендацій, метод автономних рішень;

 метод владних приписів, метод господарського дозволу;

 метод рекомендацій, господарсько-публічний метод, метод владних приписів.

21.Сторони договору поставки формують умови

господарського зобов’язання. Така поведінка сторін ґрунтується на:

методі господарського дозволу;

методі владних приписів;

+методі автономних рішень;

методі рекомендацій.

22.Суб'єкт господарювання повинен отримати спеціальну

ліцензію на провадження певного виду діяльності. Така поведінка сторін ґрунтується на:

+методі владних приписів;

методі господарського дозволу;

методі прямого обов'язку;

методі автономних рішень.

23.Держава регулює поведінку суб'єктів господарювання шляхом представлення суб'єктам декількох моделей відповідних доцільних правовідносин. Така поведінка держави ґрунтується на:

методі господарського дозволу;

+методі рекомендацій;

методі владних приписів;

 методі державного регулювання.

24.Зазначте, яка модель поведінки учасників господарських відносин ґрунтується на застосуванні методу автономних рішень:

придбання суб'єктом господарювання експортної ліцензії для провадження зовнішньоекономічної діяльності;

+ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік;

розміщення державного замовлення на державному підприємстві;

прийняття робітників по трудовому договору.

25.Зазначте, яка модель поведінки учасників господарських відносин ґрунтується на застосуванні методу рекомендацій:

+видання компетентним органом управління суб'єктам господарювання пропозицій (зразкових господарських договорі по укладанню договорів поставки;

видання антимонопольнім органом припису відносно заборони суб'єкту господарювання антиконкурентних узгоджених дій;

планування суб'єктом господарювання діяльності по укладанню договорів;

отримання ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин.

26.Зазначте, яка модель поведінки учасників господарських відносин ґрунтується на застосуванні методу владних приписів:

суб'єкт господарювання укладає будь-які договори, в тому числі зовнішньоекономічні;

видання компетентним органом управління суб'єктам господарювання зразкових господарських договорів;

+державна реєстрація громадянина як суб'єкта господарської діяльності;

суб'єкт господарювання самостійно визначає напрямки своєї діяльності.

27.Не є загальним принципом господарювання:

 принцип захисту національного товаровиробника;

 принцип вільного руху капіталів, товарів та послуг на території України;

 принцип свободи підприємницької діяльності в межах, визначених законом;

+принцип презумпції невинуватості.

28.Не відноситься до загального принципу господарювання:

принцип забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

принцип обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

+принцип заборони приховувати від громадськості відомості, що становлять комерційну таємницю;

 принцип забороні незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

29.Галузь економіки представляє собою:

системну діяльність членів суспільства, їх об’єднань, спрямованих на досягнення певного результату;

+сукупність виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої діяльності;

відповідні знання, навички, що зумовлюють професійні засади здійснення господарської діяльності;

об’єднання ресурсів для створення виробництва певної продукції або надання послуг.

30.За метою здійснення господарську діяльність кваліфікують

на:

складну і спрощену;

традиційну і нетрадиційну;

+комерційну і некомерційну;

доцільну і недоцільну.

31.Змістом господарських правовідносин є:

особливий суб’єктний склад;

майно у формі речей, безтілесне майно, нематеріальні активи (у тому числі об’єкти права інтелектуальної та промислової власності), необхідні для організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності;

+суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів господарювання;

узгодженість за допомогою господарського-правових норм.

32.Об’єктом господарських правовідносин є:

особливий суб’єктний склад;

+майно у формі речей, безтілесне майно, нематеріальні активи (у тому числі об’єкти права інтелектуальної та промислової власності), необхідні для організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності;

суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів господарювання;

урегульованість за допомогою господарського-правових норм.

33.Згідно с Господарським кодексом України некомерційна господарська діяльність це:

самостійна господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів з метою одержання прибутку;

+самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку;

самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку;

самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

34.Ознаками підприємства є:

професіоналізм та системність, впровадження наукових досягнень в практичну діяльність;

виробнича діяльність на внутрішньому ринку, здійснюється господарюючими підприємствами з метою досягнення економічних та соціальних результатів;

+самостійна, ініціативна та систематична господарська діяльність, здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою одержання прибутку;

комерційна і некомерційна самостійна діяльність, здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

35.Господарське право (як галузь права):

це сукупність нормативно-правових актів, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або управління нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання;

це система законів, що регулюють відносини з приводу здійснення господарської діяльності із застосуванням різних способів правового регулювання;

це сукупність знань і навичок, правового регулювання господарської діяльності та використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності;

+це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або управління нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.

36.Студенти четвертого курсу по черзі назвали принципи господарського права. Визначте, хто зі студентів допустив похибку:

Приходченко – свобода руху капіталів, товарів, послуг;

+Співаченко – повне невтручання державних органів в господарську діяльність;

Коляденко – рівний захист державною прав всіх суб’єктів господарювання;

Остапенко – демонополізація економіки і розвиток добросовісної конкуренції.

37.До джерел господарського права належать:

господарське законодавство, нормативні договори, судова практика, міжнародні контракти, юридична доктрина;

+господарське законодавство, нормативні договори, судова практика, ділові звичаї;

господарське законодавство, корпоративні угоди, звичайні норми, юридична доктрина;

господарське законодавство, універсальні договори, судова практика, ділові звичаї, юридична доктрина.

38.Якій із нормативних актів не відноситься до джерела господарського права – «господарське законодавство»:

Господарський кодекс України;

Указ Президента «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування»;

+Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду «Про визнання недійсним розпорядження КМДА від 23 червня 2014 року №777 і інвестиційного договору.

39.До якого джерела господарського права відноситься Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контракті, затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції:

+господарського законодавства;

нормативного договору;

судової практиці;

юридичній доктрині.

40.До якого джерела господарського права відносяться установчі договори господарських товариств:

господарського законодавства;

ділового звичаю;

+нормативного договору;

судової практики.

41.Нормативні договори як джерела господарського права,

поділяються на:

типові та нетипові;

центральні та локальні;

+внутрішньодержавні та міждержавні;

спрощені та складні.

42.До якого джерела господарського права відноситься Цивільний кодекс України:

+господарського законодавства;

ділового звичаю;

нормативного договору;

юридичної доктрини.

43.До якого джерела господарського права слід відносити Конституційний договір України між Верховною Радою України та Президентом України від 1995 року:

ділового звичаю;

+нормативного договору;

юридичною доктрини;

господарського законодавства.

44.До джерела господарського права відносять:

традицію;

обряд;

+звичай;

ритуал.

45.Звичай:

+може втілюватися у господарське законодавство;

не може втілюватися у господарське законодавство;

не формалізований у господарському законодавстві і діє самостійно як звичай;

може втілюватися у господарське законодавство лише шляхом легітимізації Верховною Радою України.

46.До якого джерела господарського права відноситься Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду:

нормативного договору;

господарського законодавства;

ділового звичаю;

+судової практики.

47. Під господарським законодавством розуміють:

сукупність правових норм, регулюючого характеру у сфері здійснення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання;

+сукупність нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо до безпосереднього здійснення, управління та організації господарської діяльності;

систему підзаконних актів, які регламентують здійснення комерційної діяльності підприємств та організації у сфері виробництва продукції та надання послуг;

 систему законних актів, які регулюють відносини між учасниками господарювання.

48.Не є предметом регулювання Господарського кодексу України:

+фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

відносини регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання;

відносини, що виникають у процесі організації господарської діяльності;

відносини, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності.

49.Предметом регулювання Господарського кодексу України є:

трудові відносини між робітником і роботодавцем, що виникають з метою ведення господарської діяльності;

адміністративні відносини за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання;

земельні відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу;

+відносини суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання.

50.Не є господарсько-правовими нормами:

норми-заборони;

+норми-направлення;

норми-рекомендації;

техніко-економічні норми.

51.Не є господарсько-правовими нормами:

компетенційні норми;

норми-визначення;

норми-принципи;

+норми-заперечення.

52.Джерелом господарського права:

можуть бути міжнародні договори, прийняті після проголошення незалежності України;

не можуть бути міжнародні договори;

+можуть бути міжнародні договори після їх ратифікації Верховною Радою;

можуть бути міжнародні договори після їх узгодження с Кабінетом Міністрів України.

53.Зовнішньоекономічна політика спрямована:

на здійснення державою прогресивних змін у структурі економіки, удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей;

на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання;

+на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника;

на створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва.