Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати:
основні теоретичні положення сучасної екології; основні екологічні терміни, поняття, фактори, закони;
роль всезагальних взаємозв’язків усіх природних процесів і явищ; зв’язок екології з іншими дисциплінами;
структуру сучасної екології; класифікацію надзвичайних екологічних кризових ситуацій;
визначення і поняття екосистеми, трофічного ланцюга, теміни: продуценти, консументи, редуценти; види трофічних ланцюгів;
видову структуру екосистем, біотичні, абіотичні та антропогенні чинники;
особливості будови біосфери, закономірності її функціонування, умови стабільності біосфери, вчення про біосферу В.І.Вернадського;
визначення природних оболонок Землі: атмосфери, літосфери, гідросфери; основні джерела забруднень атмосфери та літосфери, охорону грунтів та охорону повітряного простору; види забруднення води, способи очищення стічних вод.
класифікацію природних ресурсів; використання енергетичних, земельних, водних та мінеральних ресурсів Землі;
методи досліджень і оцінки екологічного стану компонентів довкілля; причини еологічної кризи; основні джерела енергії, вплив на довкілля ТЕС, ГЕС, АЕС;
альтернативні джерела енергії: енергія сонця, вітру, моря, надр Землі, перспективні напрямки альтернативних джерел енергії.
правила і закони соціальної екології; причини зростання міст та екологічні проблеми в них; типізацію відходів, групи токсичних відходів, вплив відходів на навколишнє середовище;
напрями екологізації виробництва, основи екологічного менеджменту та екологічного інжиніринга.
основні забруднювачі довкілля; основні джерела радіаційного забруднення; вплив іонізуючого випромінюванння на довкілля;
класифікацію хімічних антропогенних факторів, речовини, які зумовлюють канцерогенну дію; вплив шуму, ЕМВ, вібраційного забруднення на людський організм та його наслідки для здоров’я людини.
особливості екологічного стану природних і антропогенних об’єктів та регіонів України; причини виникнення кризових екологічних явищ в основних регіонах України; екологічну роль Карпатського регіону;
найзабрудненіші міста Донецько-Придніпровського регіону; наслідки Чорнобильської аварії для людей.
найважливіші завдання нової політики природокористування;
причини, які поглиблюють екологічну кризу в Україні; шляхи поліпшення екологічної ситуації; роль екологічної освіти; основні положення закону України «Про охорону навколишнього середовища».
особливості й значення міжнародних зусиль у вирішенні екологічних проблем націй, регіонів і світу;
міжнаціональний характер сучасних еколого-соціальних і екологічних криз та надзвичайних ситуацій; мету міжнародного права, предмет регулювання; принципи створення Міжнародної Червоної книги та Національної Червоної книги;
вміти:
застосовувати базові фундаментальні екологічні знання при формуванні особистого відношення до об’єктів природи й суспільства, при ствердженні активної природоохоронної життєвої позиції і формуванні світоглядних орієнтирів на основі нових екологічних концепцій.
наводити приклади різних типів взаємозв’язків між організмами; с
кладати ланцюги живлення, екологічні піраміди, схеми колообігу речовин у екосистемах; формулювати визначення біосфери;
обгрунтовувати значення біорізноманіття для функціонування біосфери, вплив діяльності людини на стан біосфери.
наводити приклади основних забруднювачів атмосфери, грунтів, водоймищ.
виконувати нескладні екологічні узагальнення (розрахунки), робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій;
визначати приблизний ступінь екологічного ризику; давати характеристику стану природних ресурсів та їх використання, робити висновки щодо впливу ГЕС, АЕС, ТЕС на довкілля.
формулювати визначення екологізації виробництва, екологічного інжинірингу;
давати характеристику основним напрямкам екологізації виробництва; наводити приклади безвідходного виробництва.
давати загальну характеристику радіаційного забрудення;
обгрунтовувати вплив фізичних та хімічних антропогенних факторів на здоров’я людини.
давати загальну характеристику екологічного стану України;
пояснювати причини кризового екологічного стану всіх водойм України;
називати головні причини екологічної кризи в Українському Поліссі;
характеризувати екологічну ситуацію в Карпатах;
характеризувати екологічну ситуацію в Донбасі та Придніпров’ї.
називати найважливіші заходи для поліпшення екологічної ситуації в Україні; користуватися національними законодавчими і нормативними документами; обгрунтовувати значення екологічної освіти та виховання в поліпшенні стану довкілля.
характеризувати міжнародне екологічне право та міжнародні екологічні організації, які здійснюють природоохоронну діяльність у глобальних масштабах.
Реалізація вищезазначеної мети та завдань курсу «Екологія» відбувається з урахуванням спеціальних компетентностей, серед яких найважливішими є такі:
уміння спостерігати і пояснювати біологічні явища та екологічні закони, що відбуваються в природі,
класифікувати проблему та систему за результатами аналізу інформації, що характеризує екологічну ситуацію, на підставі відомостей, щодо структури об’єкту діяльності та його призначення, функцій,тощо. Використовуючи ознаки системи в умовах виробничої або побутової діяльності;
аналізувати загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми;
обгрунтовувати зв’язок кругообігів речовин та енергії в біосфері; уміння порівнювати, відокремлювати суттєве,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
демонструвати екологічну культуру при спілкуванні з природою;
оцінювати рівень екологічної безпеки навколишнього середовища.
Вивчення навчальної дисципліни «Екологія» забезпечує також і реалізацію загальноосвітніх компетентностей у таких напрямках: «соціальна», «громадянська», «здоров’язберігаюча», «уміння вчитись», а також «компетентність у застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій».
Формуванню соціальної компетентності сприяє застосування на заняттях біології таких форм роботи, як семінарські заняття, рольові ігри, диспути тощо, що дає можливість моделювати ситуації з реального життя, вирішувати проблеми, які доводиться розв’язувати у співпраці з іншими людьми, у колективі.
Розв’язання екологічних проблем, які є однією з найважливіших складових національної безпеки України і можливості цієї науки для їх подолання дозволяє формувати громадянську компетентність.
Здоров’язберігаюча компетентність спрямована на закріплення навичок збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я.