МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ СХОДОЗНАВСТВА

КАФЕДРА КИТАЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з китайської філології на тему:

ПРОФЕСІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

Коцеруби Олександра Олександровича

студента III курсу, групи Пкит 05-14

напряму підготовки Філологія

(Переклад (китайська))

Керівник: Ярмоленко Я. В.

Національна шкала ______________

Кількість балів ___Оцінка ЄКТС___

Члени комісії ________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ – 2017

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………...……….….3

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ………………………………………………………..................................5

1.1.Загальна характеристика офыційно-ділового стилю китайської мови……5

1.2.Види комерційної документації……………………………………………...9

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………….……15

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ………...………………………………………….…….17

2.1.Лексико-граматичні особливості ділової документації…………………...17

2.2.Порівняльний аналіз оригіналу тексту контракту і його перекладу……..33

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…...……………………………………...……...43

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..………45

АНОТАЦІЯ…...………………………………………………………………....46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………..……………………...48

ВСТУП

На сьогоднішній день не всі представники ділових кіл отримали спеціальну комерційну освіту. Це багато в чому визначає складність розвитку бізнесу, так як партнери по співробітництву освоюють структуру лексики як універсального інструменту, регулюючого інтереси сторін, лише в процесі своєї діяльності.

У договірних відносинах для виключення двозначності формулювань, дуже важливо освоїти ділову лексику, використовувану при складанні договорів. Адже саме договори та структурні слова їх складання є постійною гарантією ділового успіху. В даний час існує не так багато спеціальної літератури, що дозволяє грамотно скласти китайською мовою діловий документ і перекласти його. Головною проблемою є правильний переклад спеціальної лексики, юридично вірної для використання, як в Україні, так і в Китаї.

В процесі роботи була вивчена література по складанню договорів і ділових листів російською, китайською та англійською мовами, проаналізовано велику кількість контрактів і листів китайською мовою. У теоретичній частині даної курсової роботи використовуються праці таких вчених і педагогів, які опублікували матеріали з перекладу з іноземних мов на російську: Бархударов П.С. «Мова і переклад», Горєлов В.І. «Посібник з перекладу з китайської на російську» і т.д. Проблему перекладу китайської ділової документації розглядають такі китайські автори, як Чжу Цзімін і Лі Гуан'ю, Ван Ханьмінь. Серед робіт вітчизняних лінгвістів, присвячених проблемам стилістики китайської мови, виділяється монографія Горєлова В.І. «Стилістика сучасної китайської мови», де описані основні особливості офіційно-ділового стилю.

Об’єктом дослідження курсової роботи є професійно-термінологічна лексика китайської мови, а предметом дослідження – саме вживання професійно-термінологічної лексики в китайській мові.

Метою даної роботи є виявлення лексичних та граматичних особливостей складання ділової документації на китайській мові. Розвиток партнерських китайсько-українських відносин в останнє десятиліття призвело до активізації співробітництва в сферах економіки, торгівлі, туризму і т.д. Тому виникла гостра необхідність складання та перекладу китайської ділової документації.

Методи дослідження:

• описовий метод;

• історичний метод;

• структурний метод.

Розділ 1 основи офіційно-ділового стилю китайської мови

1.1.Загальна характеристика офіційно-ділового стилю китайської мови

Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид мови, який служить для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Основне призначення – регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях. Офіційно-діловий стиль  має певні ознаки, які зумовлені нормами загальнолітературної української мови. Головні з них такі:

-    використання слів тільки у прямому значенні; -    вживання усталених форм і мовних зворотів; -    точність, ясність, стислість  викладу думки; -    прямий порядок слів у реченні; -    уникнення розмовних, емоційно забарвлених слів та висловів; -    додержання норм сучасної літературної мови, недопущення калькування, змішування мов; -    використання  спеціальної термінології. Специфіка офіційно-ділового стилю полягає у певних стильових рисах, що притаманні лише йому, а саме: - нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні; - точність та ясність поєднані з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів; - документальність, наявність реквізитів; - наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація тексту; - сувора регламентація тексту (параграфи, пункти, розділи, абзаци).

Офіційно-діловий (офіційно-канцелярський) стиль - один з функціональних стилів сучасної китайської мови. Входить в групу письмово-книжкових стилів.

Основними сферами застосування офіційно ділового стилю є правова та адміністративна діяльність при спілкуванні в державних установах, в суді, при ділових та дипломатичних переговорах, ділове мовлення забезпечує сферу офіційно-ділових відносин і функціонує в області права і політики. Офіційно-діловий стиль реалізується в текстах законів, указів, наказів, інструкцій, договорів, угод, розпоряджень, актів, в діловому листуванні установ, а також в довідках юридичного характеру.

Незважаючи на те, що цей стиль піддається серйозним змінам під впливом соціально-історичних зрушень в суспільстві, він виділяється серед інших функціональних стилів мови своєю стабільністю, традиційністю,замкнутістю і стандартизованістю.

Діловий стиль - це сукупність мовних засобів, функція яких обслуговування сфери офіційно-ділових відносин, тобто відносин, що виникають між органами держави, між організаціями або всередині них, між організаціями та приватними особами в процесі їх виробничої,господарської, юридичної діяльності. Розрізняють, принаймні, три різновиди ділового стилю:

1. власне офіційно-діловий (канцелярія); 2. юридичний (мова законів і указів); 3. дипломатичний .

Стандартизація ділового мовлення - одна з найбільш головних рис офіційно-ділового стилю. Процес стандартизації розвивається в основному в двох напрямках.

А) в широкому використанні готових, вже затверджених словесних формул, трафаретів, штампів, тобто стилістично зазначеної лексики. Б) в повторюваності одних і тих же слів, форм, зворотів, конструкцій, в прагненні до однотипності способів вираження думки в однотипних ситуаціях, у відмові від використання виразних засобів мови.

В офіційно-діловому стилі широко використовуються фразеологічні штампи або стилістично відмічені фразеологізми, до них можна віднести наступні трафаретні вирази, що вживаються:

1) в юридичних документах 2) в міжнародно-правових документах 3) в комерційних документах

Хоча за своїм смисловим значенням і функціональним призначенням мовні штампи офіційно-ділового стилю неоднакові (це залежить від характеру документа), але по своїй мовній природі вони відносяться до одного класу стилістично відзначених одиниць китайської мови. Для офіційно-ділового стилю особливо характерні:

- шаблон у використанні стилістично маркованих мовних одиниць,

- традиційність мовного оформлення.

Іншими особливостями офіційно-ділового стилю (крім стандартизації) є точність, імперативність, об'єктивність і документальність, конкретність, офіційність, лаконічність. Мовні засоби офіційно-ділового стилю утворюють відносно замкнуту систему, основу якої становлять одиниці двох рівнів: лексичного і синтаксичного.

На лексичному рівні, крім загальновживаних і нейтральних слів, можна виділити: 1) слова і словосполучення, що вживаються переважно в офіційних документах; 2) терміни, професіоналізми і словосполучення термінологічного характеру, що обумовлено вмістом службових документів.

В офіційно-діловому стилі широко вживаються іменники, які називають людей за ознакою, зумовленою якою-небудь дією або відношенням. Особливістю синтаксису офіційно-ділового стилю є ускладненість синтаксичної структури пропозицій. Необхідність точного найменування та докладного перерахування офіційних установ і посадових осіб, їх службових обов'язків і функцій, і багато іншого призводить до використання повно-складових, громіздких пропозицій, тут нерідко використовуються розгорнуті, багатоступінчасті, великі за обсягом синтаксичні побудови. Складність синтаксичної структури в свою чергу призводить до широкого і багаторазового вживання засобів синтаксичного зв'язку, таких як союзи, союзні частки, союзні фразеологічні одиниці, а також спеціальні слова, що функціонують в ролі так званих стройових елементів. Ще однією характерною особливістю офіційно-ділового стилю є використання архаїчних форм, тобто граматичних запозичень з старого літературної мови веньянь.

Офіційно-діловому стилю, подібно стилю науково-технічного, властиві стрункість викладу, точність і чіткість формулювань.

Офіційно-діловий стиль китайської мови має тривалу історію свого існування. До 1949 року в Китаї вживалися складні форми ділових паперів. При складанні документів і ділових листів керувалися суворими правилами, які передбачали вживання трафаретних оборотів, фразеологічних штампів. При цьому дотримувалася певна субординація (від старшого до молодшого, між рівними, від молодшого до старшого). Залежно від інстанції використовувалися спеціальні, строго встановлені, вирази.

Після 1949 офіційно-діловий стиль зазнав значних змін. Він став простіше і конкретніше і в силу цього зрозуміліше для широких верств населення.

Офіційно-діловий стиль сучасної китайської мови запозичує елементи інших, функціональних стилів і, поступово перетворюючись, знаходить новий вигляд.