- •1.Суть,зміст менеджменту та управління
- •2.Характеристика наукових шкіл в менеджменті.
- •1. Наукове управління (1885 - 1920).
- •3. Школа людських відносин (1930 - 1950)
- •3. Сутність та загальні риси організації.
- •5. Загальні характеристики зовнішнього середовища організації
- •8. Сутність та Види планування у менеджменті
- •9. Етапи стратегічного планування
- •10.Тактичне планування.
- •11. Оперативне плануванння
- •12.Поняття організаційної діяльності та організаційної структури управління.
- •13. Типи організаційних структур
- •14. Поняття і сутність мотивації
- •15. Змістові теорії мотивації
- •17. Етапи Процесу контролювання
- •18. Види управлінського контролю
- •3. За об'єктами, якими є:
- •21. Адміністративні методи управління.
- •22. Економічні методи управління
- •23. Соціально-психологічні методи управління
- •24. Процес комунікацій
- •26.Поняття і Сутність лідерства
- •27. Поведінкові теорії лідерства
- •28. Ситуаційні теорії лідерства
- •29. Зміст категорії «ефективність управління»
- •30. Підходи до оцінки ефективності управління
21. Адміністративні методи управління.
Адміністративні методи управління – це система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яка використовується для організації і координації об’єктів управління з метою виконання поставлених завдань.
Сферою застосування адміністративних методів є ситуації, які мають трактуватися лише однозначно, а не оцінюватися на предмет можливості вибору альтернативного варіанту дій, як це характерно для економічних методів. Адміністративні методи забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, додержання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності. Вони тісно пов'язані з іншими методами. Сукупність адміністративних методів управління за напрямком їх дії може бути поділена на дві групи: організаційні методи і оперативно-розпорядчі. Перші впливають на структуру управління, другі – на сам процес управління. Організаційна дія методів проявляється у формах організаційного регламентування, нормування і організаційно-методичного інструктування. Найбільш дієвими дані методи є в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації.
Організаційне регламентування дозволяє встановити правила, на основі яких діє підприємство, його підрозділи чи окремі працівники. Ці правила визначаються статутом підприємства, положенням про відділи, правилами внутрішнього розпорядку тощо. В основі їх лежить законодавча база, тому дані методи неможливо застосовувати без їх належного правового обґрунтування і в цьому аспекті вони використовуються у тісному зв'язку з правовими методами.
Організаційне нормування дозволяє встановити межі дій технічних, технологічних, економічних і організаційних норм. (Сюди відносять норми витрат, норми виробітку, чисельності робітників, нормативи відрахувань у ті чи інші фонди тощо).
Організаційно методичний інструментарій дає можливість пояснити виконання робіт найраціональнішим способом, а також перевірити знання та вміння виконавців.
Оперативно-розпорядчі методи застосовуються тоді, коли вже встановлені права і обов’язки структурних підрозділів і працівників. Ці методи націлені на деталізацію плану, оперативну ліквідацію відхилень від нього, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства. Оперативно-розпорядчі методи забезпечують підтримку організованості в роботі та високої дисципліни праці, координацію трудових зусиль
працівників шляхом прямого (адміністративного) спонукання їх до дій, а також контроль за роботою підприємств, організацій і окремих працівників.
Розпорядчі дії завжди викликаються конкретними причинами і мають чітку адресність, односторонню спрямованість від керівника до підлеглого. Вони можуть мати різні форми прояву:
- обов’язкові приписи (наказ, розпорядження, заборона тощо);
- узгоджувальні дії (консультації, наради);
- рекомендації, побажання (порада, роз’яснення, вказівка).
