- •Тема 7. Закономірності створення і функціонування кластерів в країнах з розвиненою ринковою економікою
- •Аналіз закономірностей створення кластерів в окремих країнах та джерел фінансування їхнього розвитку
- •Характеристика деревообробного кластера, штат Монтана, сша
- •Фінансування кластерів біотехнологій [станом на 2006 р.]
- •Характеристика кластерів деяких країн Європи
- •Провідні кластери Північного Сходу Італії
- •Аналіз функціонування кластерів у розвитку світової економіки за територіальною ознакою
- •Класифікація моделей формування фінансового капіталу кластерів
Характеристика деревообробного кластера, штат Монтана, сша
[станом
на 2006 р.]
№
з/п
Суб-кластер
Кількість
зайнятих
Кількість
фірм
1
Заготівля
лісу та лісопильні
4
358
420
2
Первинна
обробка деревини, матеріалів для
будівництва
1
074
70
3
Виробництва
будинків із бруса
581
45
4
Меблі
та інтер’єр
790
74
5
Целюлозно-паперовий
сектор
622
3
Всього
7
425
612
Складено
на основі:
[178, с.77].
Під час дослідження інтенсивності зв’язку між галузями, кластерами, секціями кластерів у США було виділено 23 кластери, об’єднані в чотири блоки, в які входило від 5 до 116 секторів-учасників (додаток Б). Вони включали від 82 до 102 тис. підприємств із загальною кількістю зайнятого населення від 38 тис. до 4,5 млн чол., які створювали додаткову вартість від 4,5 до 324 млрд дол. [178, с.34].
Отже, проведені дослідження свідчать про домінуючу роль кластерів в економічному розвитку США, які впливають на продуктивність праці, рівень заробітної плати, якість життя населення, позитивну динаміку венчурного фінансування та обсяги інвестицій. В процесі формування фінансового капіталу кластерів США активну участь беруть венчурні компанії, якими у 2002 році було укладено 4660 венчурних угод. З точки зору інвестованого капіталу, це сума, що прирівнюється до 29,6 млрд дол. США [209, с. 24].
Основними характеристиками кластерів США є:
беруть участь у глобальній конкуренції, тому їхній діяльності характерне експортне спрямування;
зосереджуються переважно в одному регіоні, з максимальним використанням його потенціалу;
не існує чіткої, єдиної моделі кластера, але в основі їхньої організаційної структури - пріоритетність у розвитку інновацій та активного впровадження різних видів партнерств;
політика держави характеризується пріоритетністю політики «малого втручання» уряду в процес розвитку кластерів (держава забезпечує лише інфраструктурою та первісним капіталом, який виділяється штатом);
джерелом формування фінансового капіталу кластерів є переважно, власні кошти суб’єктів кластера та венчурних компаній, а також конкурсні гранти на федеральному рівні;
стихійність розвитку кластерів, активна конкуренція.
Кластери у Західноєвропейському регіоні формувалися і розвивалися під впливом невеликих національних ринків збуту, обмеженості національних природних ресурсів та певної однобокості галузевих структур промисловості. Ці особливості досить чітко простежуються у формуванні кластерів в усіх європейських країнах, але кожна має власний досвід їхнього становлення. Територіально-виробнича форма співпраці в багатьох країнах склалася історично, а завдяки активним діям органів влади та зростанню конкуренції процеси формування кластерів лише посилилися.
Одним із основним факторів, який визначає успішність функціонування кластерів в даному регіоні є потужна законодавча та урядова підтримка на регіональному, національному рівнях і на рівні Європейського Союзу, що задекларована у програмних документах: Ліссабонській стратегії розвитку (2000 р.), Кластерному маніфесті Європи (2007 р.) та Європейському кластерному меморандумі (2008 р.) [90, с. 19-20]. Не менш важливу роль в активізації формування кластерів відіграє система залучення фінансового капіталу на державному рівні. Проведені дослідження свідчать про те, що основними джерелами формування фінансового капіталу таких інтегрованих структур є державні кошти (гранти, кредити, безоплатні позички, податкові пільги, субсидії на створення нової продукції) - особливо об’єднань, які працюють в наукоємних галузях (табл. 2.3), кошти різноманітних інноваційно- інвестиційних фондів та цільових програм, які сприяють реалізації кластерних ініціатив та впровадженню кластерів, а також кошти венчурних компаній.
