Рис. 3.3. Модель управління фінансовим капіталом кластера. Джерело:

Розроблено автором.

При обґрунтуванні системи показників та напрямків оцінки фінансового капіталу, на нашу думку, потрібно враховувати наступне:

1. Джерела формування фінансового капіталу кластера мають певну особливість, яка обумовлена існуванням так званого «переливання» капіталу в рамках кластера. Таким чином, виникають внутрішні позикові джерела, які виникають внаслідок особливих характеристик кластера як об’єднання капіталів суб’єктів господарювання різних напрямків діяльності. Фактично внутрішні джерела є позикою кластера в самого себе. Дана особливість визначатиме фінансовий стан окремого учасника кластера, але не впливатиме на показники оцінки фінансового капіталу інтегрованої структури в цілому.

2. Відповідальність за використання фінансового капіталу у кластері лежить не лише на фінансово-організаційному центрі, а й розподіляється між всіма його учасниками. Таким чином, оцінку ефективності використання фінансового капіталу потрібно проводити як на рівні кластера в цілому, так і для його учасників зокрема.

3. Специфічна форма конкуренції, що протікає між учасниками кластера як в рамках інтегрованої структури, так і поза її межами. Вони конкурують між собою за право отримання фінансового капіталу, різних послуг з боку фінансово-організаційного центра для досягнення цілей кластера. Підтримка такого конкурентного середовища позитивного впливає на реалізацію стратегії розвитку інтегрованої структури.

4. Оцінку фінансового капіталу потрібно проводити також із врахуванням того факту, що в кластері, у зв’язку із його якісним складом, існують «центри прибутку» та «центри витрат».

Враховуючи особливості функціонування кластера як суб’єкта господарювання, вважаємо, що оцінка фінансового капіталу повинна проводитися за двома напрямками:

1. Оцінка формування та використання фінансового капіталу кожного учасника кластера (внутрішня ефективність). Такий аналіз дозволить визначити напрямки найбільш ефективного використання та доцільність перерозподілу фінансового капіталу між суб’єктами кластера.

2. Оцінка формування та використання фінансового капіталу кластера в цілому (оцінка загальної ефективності функціонування інтегрованої структури). Проведення такого аналізу забезпечить постійний контроль стабільності та платоспроможності кластера в цілому, дозволить своєчасно приймати потрібні управлінські рішення фінансово-організаційному центру як суб’єкту управління фінансовим капіталом структури.

Відповідно до даних напрямків, вважаємо, що доцільним є використання наступної системи показників (табл.3.1), яка дозволить комплексно оцінити формування та використання фінансового капіталу як на рівні кожного учасника, так і інтегрованої структури в цілому.

Показники оцінки формування та використання фінансового капіталу кластера

Перший напрям передбачає комплексну оцінку ефективності функціонування кожного учасника кластера, тому доцільним є використання традиційного підходу в оцінці фінансового капіталу, який передбачає розрахунок коефіцієнтів та показників за такими основними напрямками: показники фінансової стійкості, показники ліквідності та платоспроможності та ділової активності.

Основними показниками, які дозволяють оцінити загальну ефективність кластера є показники рентабельності як узагальнюючі показники міри ефективності використання фінансового капіталу. Використання показників рентабельності власного капіталу та рентабельності активів лише для оцінки загальної ефективності функціонування кластера можна пояснити тим, що в процесі аналізу учасників інтегрованої структури не завжди вдається достовірно визначити розмір власного капіталу кожного з них, оскільки механізм «переливання» капіталу (як власного, так і позикового), а також інші особливості взаємовідносин, що протікають між учасниками кластера призводять до «змішування» джерел формування їхніх активів. Чистий прибуток отриманий одним учасником, може з’явитися у вигляді внутрішньої заборгованості у іншого, що отримує фінансування [152, с.89].

Проведені дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

• оптимізацію формування фінансового капіталу кластера слід розглядати як процес, що передбачає формування такого обсягу фінансування інтегрованої структури та співвідношення власних і позикових джерел формування фінансового капіталу, при якому прибуток як результат функціонування системи був би максимальним;

• оптимізація формування фінансового капіталу кластера реалізується шляхом побудови системи управління фінансовим капіталом, що обумовлено складністю та різноманітністю зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин між суб’єктами інтегрованої структури;

• підвищення ефективності використання фінансового капіталу у кластері здійснюється через управління його фінансовими потоками, структурою та трансакційними витратами;

• оцінка фінансового капіталу кластера здійснюється на основі системи взаємопов’язаних показників та передбачає їх розрахунок як на рівні кожного учасника інтегрованої структури, так і кластера в цілому, що обумовлено особливістю його функціонування як суб’єкта господарювання та організацією міжкластерних взаємовідносин.