1.3 Педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики

У філософському словнику «умова» визначається як категорія, в якій відображено універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає й існує [15, с. 703].

Умови складають середовище, в якому виникає, існує й розвивається те чи інше явище або процес. Поза цим середовищем вони не можуть існувати.

У психології під «умовою» розуміють сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища [19, с. 206].

Отже, умова – це зовнішнє стосовно предмета різноманіття об'єктивного світу.

У практиці розрізняють необхідні і достатні умови. Необхідні умови наявні тоді, коли виникає якась дія. Достатні – неодмінно викликають дану дію.

Використовуючи термін «педагогічний», матимемо на увазі процес формування фахівця, який навчатиметься за визначеною сукупністю умов.

За Р. Серьожниковою, педагогічні умови це сукупність об’єктивних можливостей, змісту, форм, методів, педагогічних прийомів [18]. У контексті нашого дослідження, під терміном «педагогічні умови» розуміємо сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, які забезпечують ефективність і результативність процесу організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики.

Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Сьогодні на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей, задоволення інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності. Рівень самостійної роботи повинен бути пропорційним готовності до подальшої самоосвіти, що включає когнітивний, діяльнісний, мотиваційний компоненти. Тому ми виокремимо найбільш актуальні педагогічні умови в контексті нашого дослідження:

1. Створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на мотивацію та забезпечення самореалізації студентів у процесі навчальної взаємодії.

Інноваційне освітнє середовище – це педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчального закладу; навчальне середовище, що будується на принципах кооперації навчальної діяльності як рівноправної взаємодії студентів у невеликих групах, що об’єднуються для вирішення загального завдання і спільними зусиллями досягають взаємної згоди.

Реальними перевагами інноваційного навчання є:

• індивідуально-диференційований підхід;

• посилення мотивації навчання;

• можливість застосування різних форм і методів навчання за рахунок тривалості модульного заняття;

• розвиток самооцінювання та самореалізації студентів;

• зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно-координаційну;

• можливість прогнозування результатів;

• запобігання перевантаження студентів;

• підвищення частки самостійної роботи студентів;

• формування самостійної і творчої активності за рахунок попередньо-пошукової діяльності як основного елемента домашньої роботи;

• розвиток у студентів комплексу загально-навчальних інтелектуальних умінь (спостереження, слухання, осмислення, читання, класифікація, узагальнення, самоконтроль);

• підвищення творчого потенціалу і педагогічної майстерності викладачів;

• створення умов для виявлення обдарованих дітей і розвитку їхніх творчих здібностей.

Тільки інноваційна за своєю сутністю освіта може виховати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю.

2. Використання ІКТ (інформаційних комп’ютерних технологій).

Причини, що зумовили використання ІТ:

• умови розвитку суспільства змусили шукати нових засобів організації навчально-виховного процесу, зокрема застосування персонального комп’ютера;

• стрімке збільшення потоку наукової інформації у період технічного прогресу людства потребує своєчасного й адекватного відображення її в навчальному процесі;

• педагоги-практики свідчать, що нині спостерігається зниження рівня мотивації й пізнавальної активності студентів під час вивчення навчальних дисциплін, що вказує на необхідність вдосконалення методики навчання, модернізації форм і прийомів роботи викладача.

Використання ІКТ навчання реалізує дидактичний принцип наочності, який в свою чергу зумовлює вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, сучасних технічних засобів.

Навчання з використанням електронних ІКТ позитивно впливає на загальний рівень педагогічного процесу та рівень розвитку студентів, формування у студентів певних навичок роботи з комп’ютером, застосування комп'ютера як засобу навчання, використання комп'ютера як засобу розвитку пізнавальних процесів.

3. Поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.

Форми, які використовувалися протягом багатьох століть і застосовуються в сучасній навчальній практиці, визначаються як традиційні. Вони, безперечно, не втратили своєї методичної цінності й сьогодні.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в суспільстві, обумовили необхідність корінного відновлення системи освіти, методології та технології організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах різного типу. Посилення гуманітаризації змісту освіти, безперервна зміна обсягу, складу навчальних дисциплін, уведення нових навчальних предметів вимагають постійного пошуку нових організаційних форм навчання.

Індивідуальні, фронтальні форми навчання є традиційними, а колективні - принципово новими в сучасній освіті.

Впровадження нетрадиційних форм навчання сприяє раціональному використанню і навчальною часу, підвищує продуктивність роботи студентів на уроці, а також розширює функції педагога.

Уперше спроба класифікувати нетрадиційні форми навчання, залежно від способу спілкування суб'єктів навчання була зроблена у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Н. Стяглика у 1994 році «Нетрадиційні форми навчання і їх вплив на якість навчального процесу в школі».

Останнім часом інтерес студентів до навчання різко знизився, їх соціальна активність зменшилась, також знизились показники ініціативності та самостійності. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого використання елементів інноваційних педагогічних ідей і технологій, оптимального поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання, упровадження інтегрованих елементів комп'ютерних знань у навчальний процес. Недарма А. Дістверг писав: «Педагог повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися і надихатися силами, які пробудилися в ній».

Залежно від історії їх розвитку, Н. І. Стяглик визначає дві групи:

• «пульсуючі», тобто форми навчання, які відомі в педагогіці давно, але в силу соціальних та інших умов, потреб частота їх застосування в практиці різна;

• «нестандартні форми» – це форми, які раніше не застосовувались і відрізняються оригінальністю їх організації. Вони в основному виникли в останні роки під впливом засобів масової інформації (телебачення, радіо).

Використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів студентів, вони безпосередньо беруть участь у педагогічному процесі, результатом якого є оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Пізнавальна діяльність студентів при таких способах її організації в основному має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість обміну інтелектуальними цінностями, зіставленою і узгодженою з різних точок зору про об'єкти, що вивчаються на занятті.

Уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання викладачем таких занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення забезпечують високу ефективність нестандартних занять [18, с. 46].

Підсумовуючи педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики, можна зробити такий висновок: організована викладачем самостійна робота студента повинна мати цілеспрямований характер; бути дійсно самостійною роботою і спонукати студента при її виконанні працювати напружено, поступовість включення самостійних завдань.

Отже, нами визначено педагогічні умови ефективної організації різнорівневої самостійної роботи на заняттях інформатики, що зумовлені інформатизацією суспільства, зростаючими потребами сучасної вищої школи в удосконаленні підготовки фахівців:

1. Створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на забезпечення самореалізації студентів у процесі навчальної взаємодії.

2. Використання ІКТ (інформаційних комп’ютерних технологій).

3. Поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання.