Підключення cd-rom, cd-r, cd-rw, dvd-rom.

Всі перераховані нами пристрої підключаються абсолютно аналогічно жорсткому диску. Вони використовують розглянутий нами інтерфейс IDE, підтримують ті ж режими PIO 1,2,3,4, UDMA 33,66,100. Для підключення всіх перерахованих пристроїв застосовують ті ж 40 контактні (40 або 80 жильні) кабелі, так само підтримується по два пристрої на кабель, так само необхідно встановити на кожному пристрої перемички, що підключається, в положення Master і Slave. При чому можна підключати на один кабель і жорсткі диски і перераховані пристрої оптичного зберігання даних. Загалом нічого принципово нового щодо того, про що ми говорили минулого разу додати не можна. Проте декілька зауважень щодо взаємного підключення пристроїв зробити все ж таки необхідно.

Формати запису використовуються в cd-rom.

Часто в комп'ютерній літературі, пресі і програмах працюючими з CD-ROM зустрічаються згадки про формати CD-ROM - відповідність Yellow або Red Book, різні mode 1 або 2. У CD-ROM використовується та ж технологія, що і в звичній звуковій системі CD-DA. Випущені фірмами Philips і Sony стандарти запису довільних даних на компакт-диски відомі під назвами Yellow Book ("жовта книга"), Green Book ("зелена книга"), Orange Book ("оранжева книга"), White Book ("біла книга") і Blue Book ("синя книга"); всі вони доповнюють основний стандарт CD-DA, описаний в Red Book ("червоній книзі").

Дисковод гнучких дисків

У 1983 році фірма Sony вперше представила комп'ютерному співтовариству накопичувач і дискету діаметром 3,5 дюйми.

У 1984 році фірма Hewlett-Packard вперше використовувала в своєму комп'ютері цей накопичувач. У цьому ж році фірма Apple стала використовувати накопичувачі 3,5 дюйми в комп'ютерах Macintosh, а в 1986 році цей накопичувач з'явився в комп'ютерних системах фірми IBM.

Справді, дисковод прожив довге життя, стільки компоненти комп'ютера в незмінному вигляді не живуть, проте дисководи використовуються і зараз, при чому використовуються активно. Проте у дисковода і у дискети є істотні недоліки. Давайте їх перерахуємо.

* Місткість. Сьогодні місткість 1,44 Мбайт не може задовольнити користувача, на такому носії можна переносити дуже малі об'єми даних.

* Надійність. В порівнянні з іншими носіями даних дискета украй не надійна, при використовуванні дискет користувач регулярно зустрічається з проблемою втрати даних, тому неможливо рекомендувати дискету як надійне сховище для даних, нею стоїть користуватися лише для перенесення інформації між комп'ютерами, при чому якщо є можливість, краще виготовити дві (або більш) копії.

* Швидкість. Швидкість читання/запису при використовуванні дискет - порядка 30-50 Кбайт/с. Порівняйте з 20-40 Мбайт/с у жорсткого диска, навіть сучасний CDROM, і той забезпечує декілька Мбайт/с. Терпіти таку швидкість можна, лише враховуючи малу місткість носія.

Як бачите, три найважливіші параметри і три повністю негативні оцінки. Чи є у дисковода переваги, або тільки недоліки? Якби переваг не було, ми б з Вами не користувалися зараз дисководами, отже переваги є, потрібно їх лише відшукати!

Давайте тепер розглянемо, які типи дисководів застосовувалися на РС і застосовуються зараз. 8-дюймові дисководи масово в персональному комп'ютері ніколи не використовувалися, найперші дисководи, що застосовувалися в РС були 5-і дюймові (реальний діаметр дискети 5,25"). Дискети для такого дисковода мали місткість 360 Кбайт і 1,2 Мбайт. Сьогодні такі дисководи і дискети абсолютно не застосовуються, їм на зміну вже достатньо давно прийшли дисководи, що працюють з дискетами діаметром 3,5". На таких дискетах можна записати 720 Кбайт або 1,44 Мбайт. Сьогодні реально застосовуються тільки 3,5" дискети, місткістю 1,44 Мбайт.