9.2. Види комп’ютерних мишей

У 1964 році Дуглас Енгельбарт (Douglas Englebart), який працював в Stanford Research Institute (SRI), винайшов мишу. Офіційно вона була названа покажчиком XY-координат для дисплея. У 1973 році компанія Xerox застосувала мишу в своєму новому комп’ютері Alto.

Миша сприймає своє переміщення у робочій площині (звичайно на ділянці поверхні столу) і передає цю інформацію комп’ютеру. Програма, що працює на комп’ютері, у відповідь на переміщення миші проводить на екрані дію, що відповідає напряму та відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконних) за допомогою миші користувач управляє спеціальним курсором (покажчиком) – маніпулятором елементами інтерфейсу.

Комп’ютерних миші поділяються на: механічні; оптичні; лазерні; індукційні; трекбол-миші, trackpoint. Коротко охарактеризуємо кожний з них.

1. Механічна миша (рис. 9.3.) – це традиційна кулькова модель. Кулькові миші вже давно йдуть в минуле, оскільки не дуже зручні. Відрізняються ці миші тим, що управління курсором здійснюється за допомогою металевої кульки, покритої гумовою поверхнею, який злегка виступає з підстави мишки.

У середині миші знаходяться два ролики: вертикальний та горизонтальний. Кулька, обертаючись при переміщенні миші, передає певний напрям руху цим роликам. Такий вид миші має ряд значних недоліків, що полягають у забрудненні такого роду механізму, також сама по собі миша набуває додаткової ваги, та і просто кулька може доставляти деякі незручності. Саме тому на зміну кульковим мишкам пришли більш вдосконалені моделі.

2. Оптична миша працює за іншим принципом, оскільки вона не має обертаючого елементу. Для роботи пристрою використовується світлодіод і сенсор. Її конструкція представляє маленьку камеру, яка при переміщенні миші по поверхні, фотографує цю поверхню, освітлюючи її при цьому світлодіодом. Частота фотографування поверхні досить велика, близько тисячі разів в секунду і більш. Дані, одержані за допомогою такої камери, обробляє процесор і направляє сигнал прямо в комп’ютер. Оптична миша має великі переваги над кульковими, оскільки вона досяжна, має малу вагу і до того ж відмінно функціонує практично на будь-якій поверхні.

3. Індукційні миші (рис. 9.4.) використовують спеціальний килимок, що працює за принципом графічного планшета або власне входять в комплект графічного планшета. Деякі планшети мають в своєму складі маніпулятор, схожий на мишу з скляним перехрестям. Він працює за тим же принципом, проте трохи відрізняється реалізацією, що дозволяє досягти підвищеної точності позиціонування за рахунок збільшення діаметру чутливої котушки і винесення її з пристрою в зону видимості користувача.

І ндукційні миші мають високу точність, і їх не потрібно правильно орієнтувати. Вони найчастіше мають індукційне живлення від робочого майданчика (“килимка”) або графічного планшета. Але такі миші є бездротовими лише частково – планшет або майданчик все одно підключаються кабелем. Таким чином, кабель не заважає рухати мишею, але і не дозволяє працювати на відстані від комп’ютера, як із звичайною бездротовою мишею. Проте, індукційні миші рідкісні, дорого коштують та не завжди зручні. Мишу для графічного планшета практично неможливо поміняти на іншу (наприклад, більше відповідну по руці і т.п.).

4. Лазерна миша подібна оптичній, вона відрізняється тим, що замість фотокамери з світлодіодом застосовується для підсвічування поверхні напівпровідниковий лазер. Це більш вдосконалена модель оптичної миші, що включає наступні переваги: лазерна миша менше енергоспоживана, має вищу точність зчитування даних з робочої поверхні, а також, на відміну від оптичних мишей, має можливість працювати як на скляних, так і на дзеркальних поверхнях. Єдиний недолік лазерної миші лише в тому, що її вартість вона трохи вища за вартість свого оптичного аналогу, але даний недолік на тлі всіх її переваг виглядає досить незначним.

5 . Трекбол-миша – це комп’ютерна миша, в якій використовується спеціальна кулька (трекбол), яка скорочує рух руки, для роботи необхідний один палець (рис. 9.5.). Трекбол – кулька, що обертається в будь-якому напрямі.

Рухи кульки знімаються механічним (як в механічній миші) або оптичним способом (вживаним у сучасних трекболах). Аналогічно джойстику, трекбол може бути використаний для альтернативного переміщення покажчика. Трекболи зазвичай використовуються фахівцями, такими, як звукооператорами, оскільки щоб обертати кульку пальцями, потрібно достатньо довго звикати. Проте, трекбол забезпечує точніше позиціонування курсору, чим миші. В даний час майже не використовується. Такий пристрій практично не займає місця на клавіатурі, не має рухомих частин, які могли б зламатися або забруднитися.

6 . Trackpoint за своєю конструкцією нагадує міні-джойстик (рис. 9.6.). Це маленький важіль, розташований в центральній частині клавіатури між клавішами G, H, B. Варто прикласти до важеля вказівним пальцем невелике зусилля, і курсор переміщається у вибраному напрямі. Вертикальне натиснення на Trackpoint може виконувати функцію лівої кнопки миші.

TrackPoint можна використовувати разом з мишею, забезпечивши подвійне управління покажчиком. На екрані присутній тільки один покажчик, але його можна переміщати як за допомогою TrackPoint, так і за допомогою підключеної миші.

Насправді цей пристрій у різних виробників іменується по-різному. Trackpoint у IBM, Accupoint у Toshiba, також можна зустріти назви Pointstick, Pointingstick, Track Stick та ін.

Перевага Trackpoint’а в тому, що немає необхідності відривати пальці від клавіш для того, щоб перевести курсор з однієї частини екрану в іншу і кликнути. Крім того, місця на корпусі він не займає. Дослідження, проведені винахідниками цього пристрою, показали: на те, щоб перенести руку з клавіатури на мишу і назад, йде близько 1,75 с. Якщо користувач друкує із швидкістю 60 знаків в хвилину, то він втрачаєте на цьому близько двох слів. При роботі з TrackPoint практично весь цей час економиться. Одночасно натискаючи на важіль і кнопку, можна легко переміщати об’єкти на екрані.