Українські землі др. Пол. XVIII ст.
Гетьманування Кирила Розумовського
(1750 – 1764)
За часи царювання російської імператриці Єлизавети (1741 - 1762), її фаворит Олексій Розумовський, звичайний український козак, що став графом, переконав її розпустити Правління гетьманського уряду й відновити гетьманську владу. Молодший брат О.Розумовського Кирило Розумовський був «обраний» гетьманом за наказом Єлизавети у 1750 р. Новий гетьман основний час проводив у Петербурзі, де став президентом Академії Наук, а управляла Гетьманщиною в основному козацька старшина. К. Розумовський зміг домогтися деякого розширення автономії:
У Росії справами Гетьманщини став займатися не Сенат, а Колегія Іноземних Справ.
Київ та Запоріжжя знову підпорядковувалися гетьману.
К.Розумовський провів судову та військову реформи.
К. Розумовський переніс гетьманську столицю з Глухова до Батурина.
Однак у 1754 р. було скасоване мито на ввіз і вивіз товарів з Росії - головне джерело доходів гетьмана. У 1761 р. Київ перейшов під пряме імперське управління.
У 1762 р. російською імператрицею стає Катерина ІІ.
К.Розумовський у 1763 р. звертається до імператриці із «Глухівською петицією», в якій просить :
повернути втрачені права Гетьманщини,
дозволити скликання українського дворянського сейму - зборів, на зразок польського сейму.
Також К.Розумовський просив закріпити за його родом гетьманське управління.
Остаточна ліквідація автономії України
1764 р. - ліквідація Гетьманщини указом Катерини ІІ. була створена Друга Малоросійська Колегія, яка перебрала на себе управління Гетьманщиною.
Очолив Другу Малоросійську Колегію П.Румянцев. Перед колегією російський уряд поставив завдання остаточно ліквідувати автономію Гетьманщини. У 1765 – 1767 р. П.Румянцев здійснив «Генеральний опис Малоросії» - перепис населення, детальний опис поземельної власності та майна кожного господаря тощо.
Петр Румянцев-Задунайский-Малоросский
1765 р. — ліквідовано козацькі полки на Слобожанщині та перетворено їх на регулярні гусарські полки; на території слобідських полків утворена Слобідська - Українська губернія.
1765-1769 pp. — проведено Генеральний опис Малоросії, що став основою для поширення на Україну загальноросійського законодавства: проведено перепис населення, наведено дані про повинності і податки, здійснено опис населених пунктів.
1775 р. — остаточно зруйновано Запорозьку Січ. 1775 р. (після закінчення російсько-турецької війни 1768 - 1774 рр.) царські війська зруйнували Запорозьку Січ (Нову Січ на р. Підпільній). Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був П.Калнишевський.
Останній кошовий отаман Запорозької Счі Петро Калнишевський прожив довге життя — 112 років. Рубежі трьох століть — XVII, XVIII і XIX — пройшли через його ... (1690 – 1803 рр)
Частина козаків пішла за р. Дунай, де у 1775 р. вони на території Туреччини організували нову Задунайську Січ. Згодом із частини козаків російський уряд у 1787 р. створив Чорноморське козацьке військо, яке переселили на Кубань.
1781 р. — ліквідовано полково-сотенний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, запроваджено імперський адміністративний поділ на намісництва (Київське, Чернігівське, Новгород-сіверське, згодом додалися Харківське та Катеринославське); замість козацьких полків утворено регулярні карабінерські полки, місцеві козаки позбавлялися своїх прав та привілеїв.
1782-1786 pp. — ліквідація Генерального суду, полкового і сотенного правління, інших адміністративних і судових установ колишньої Гетьманщини, заміна їх на загальноімперські установи.
1783 р. — остаточне закріпачення селян.
1785р. — на Україну поширено «Жалувану грамоту дворянству»: козацька старшина зрівнялася в правах із російським дворянством.
1785 р. — проведено секуляризацію монастирських маєтків.