Розділ 3. Обгрунтування пропозицій і приклади нарахування амортизації

Таблиця 3.1

Амортизації основних виробничих засобів на підприємстві

	Верстат (1.01.2009 року)	Виробнича будівля (1.01.2000 року)	Комп’ютер (1.01.2012 року)
Первісна вартість, грн.	6200	152000	3220
Ліквідаційна вартість	2000	100000	200
Метод амортизації	кумулятивний	прямолінійний	Прискореного зменшення залишкової вартості
Термін служби	12	30	5
Переоцінка	–	1.01.2001 року, справедлива вартість 120000	–

1. Верстат (кумулятивний метод)

У використанні верстат – повних 6 років (2009 – 2016 рр.). Первісна вартість – 6200 грн., ліквідаційна вартість – 2000 грн., термін служби – 12 років.

Сума років = 91 років

Кумулятивний коефіцієнт = =0,065

Залишкова вартість = 6200-2000 = 4200 грн.

Річна сума амортизації = 4200*0,065 = 273 грн.

Місячна сума амортизації = 273/12 = 22,75 грн.

2. Виробнича будівля (прямолінійний метод)

У використанні будівля – повних 15 років (2000 – 2016 рр.). Протягом першого року експлуатації первісна вартість об’єкту складала 152000 грн., а 1.01.2001 року було здійснено переоцінку, під час якої було встановлено справедливу вартість у розмірі 120000 грн. Тому для першого року використання виробничої будівлі беремо 152000 грн., для решти років – 120000 грн. Ліквідаційна вартість – 100000 грн., термін служби – 30 роки.

Річна сума амортизації за перший рік = = 1733,33 грн.

Місячна сума амортизації за перший рік = 1733,33 /12 = 144,44 грн.

Річна сума амортизації після переоцінки = = 666,66 грн.

Місячна сума амортизації після переоцінки = 666,66 /12 = 55,55 грн.

3.Комп’ютер (метод прискореного зменшення залишкової вартості)

У використанні комп’ютер – 3 роки (2012 – 2016 рр.). Первісна вартість 3220 грн., ліквідаційна вартість – 200 грн., термін служби – 5 років.

Норма амортизації = 3/5= 0,6

Річна сума амортизації = 3220*0,6 = 1932 грн.

Місячна сума амортизації = 1932/12 = 161 грн.

Всього амортизаційних відрахувань на кінець звітного року (2016 р.):

2871 грн.

Всього амортизаційних відрахувань на кінець звітного місяця в 2016 р.:

238,75 грн.

Фондовіддача, фондомісткість виготовленої продукції, фондоозброєність праці, рентабельність основних засобів.

(3.5)

Фондовіддача = = = 0,036

(3.6)

Фондомісткість = = = 27,68

(2.7)

Фондоозброєність = = = 7,24

(2.8)

Рентабельність ОЗ = = = 2,01

(2.9)

Продуктивність праці = = = 0,26

(2.10)

Трудомісткість продукції = = = 3,82

Таблиця 3.1

Звіт про фінансові результати підприємства

Показник	Сума, грн.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2 240
Собівартість реалізованого товару реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	100
Валовий прибуток (збиток)	2 140
Інші операційні доходи	250
Адміністративні витрати	44 000
Витрати на збут	22 000
Інші операційні витрати	1 200
Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток/збиток)	(66 950)
Дохід від участі у капіталі	60 000
Інші фінансові доходи	2 500
Інші доходи	0
Фінансові витрати	6 000
Витрати від участі у капіталі	0
Інші витрати	230 000
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток/збиток)	(161 500)
Витрати (дохід) з податку на прибуток	-
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування	0
Чистий фінансовий результат (прибуток/збиток)	(228 450)

Як видно з приведеного аналізу використання основних коштів на підприємстві, зростання випуску продукції в році, що аналізується, збільшилося за рахунок збільшення середньорічного технологічного встановленого обладнання і збільшення среднечасовой його виробітки. Резерви для збільшення випуску продукції полягають в скороченні всередині змінних простоїв, скороченні целодобових простоїв і підвищенні коефіцієнта змінності.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

Скорочення целодневных і внутрисменных простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

Більш інтенсивне використання обладнання.

Впровадження заходів НТП.

Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов праці і відпочинку, оздоровчі заходи і інші заходи, що позитивно впливають на фізичный і духовный стан робочого.

По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими.

По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15-20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10-15% робочого часу. Це спричиняється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи інших професій; перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно транспортними засобами тощо.

Для підприємств ряду галузей індустрії, і передусім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці. Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устаткування до раціонального рівня (1,7 – 1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30 відсотків.

Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективного використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.

Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання ОВФ має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видій знарядь праці.

До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертерного методу виплавляння сталі в чорній металургії; використання різних каталізаторів, високих температур і тиску – у хімічній промисловості тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття й тиску під колошником домни забезпечує зростання виробництва чавуну майже на третину.

Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20-30%.

Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання ОВФ можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі строки проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження кількасот підприємств різних галузей промисловості та будівництва, середній фактичний період освоєння виробничих об'єктів становить 5-6 років. Проте технічно та економічно обґрунтовані розрахунки свідчать про реальну можливість досягнення проектних показників виробничих об'єктів на підприємствах добувної промисловості за півтора-два роки, а обробної – за один рік і навіть швидше.

За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання ОВФ, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку.

Завершальним етапом аналізу ефективності використання основних засобів є підготовка проектів рішень щодо збільшення випуску продукції і фондовіддачі за рахунок запровадження таких заходів, і ось що я думаю з приводу цього :

1.Уведення в дію невстановленого обладнання або реалізація зайвого устаткування.

2.Зменшення цілоденних простоїв обладнання .

3.Підвищення коефіцієнта змінності через ліпшу організацію виробництва.

4.Скорочення внутрішньозмінних простоїв і збільшення середньої тривалості зміни.

5.Підвищення середньогодинного виробітку обладнання за рахунок його модернізації, інтенсивнішого використання і т. д.