Залишкова політика дивідендних виплат

припускає, що фонд виплати дивідендів формується після того, як за рахунок прибутку задоволені повною мірою потреби

у формуванні власних фінансових ресурсів і інші невідкладні потреби

Перевагою політики цього типу є забезпечення високих темпів розвитку підприємства, підвищення його платоспроможності і фінансової стійкості.

Недоліком цієї політики є нестабільність розмірів дивідендних виплат і навіть відмовлення від їхніх виплат за несприятливих фінансових результатів діяльності. Така політика може використовуватися лише на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства.

передбачає встановлення довгострокового нормативу розподілу прибутку на

споживану і капіталізовану її частини

Політика стабільного співвідношення дивідендних виплат

Перевагою цієї політики є простота її формування і тісний зв'язок з фінансовими результатами діяльності підприємства. У той же час її недоліком є нестабільність розмірів дивідендних виплат, обумовлена нестабільністю суми одержуваного прибутку. Така політика ефективна для підприємств зі стабільними доходами.

Політика стабільного розміру дивідендів

припускає виплату незмінної їхньої суми

протягом тривалого періоду ринку

Перевагою цієї політики є її надійність, що створює почуття впевненості акціонерів у стабільному котируванні акцій на фондовому ринку. Недоліком цієї політики є її слабкий зв'язок з фінансовими результатами діяльності підприємства, у зв'язку з чим у періоди несприятливої кон'юнктури і низького розміру прибутку істотно завищується коефіцієнт дивідендних виплат.

Політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди

це найбільш зважений тип дивідендної політики

Її перевагою є стабільна гарантована виплата дивідендів у мінімально передбаченому розмірі і зв'язок з фінансовими результатами діяльності підприємства, що дозволяє збільшити розмір дивідендів у період сприятливої господарської кон'юнктури.

Однак недолік цієї політики полягає в тому, що при тривалій виплаті мінімальних розмірів дивідендів інвестиційна привабливість акцій підприємства знижується і відповідно падає їхня ринкова вартість.

передбачає стабільне зростання їхнього розміру (як правило, у твердо установленому відсотку приросту до

розміру попереднього періоду)

Політика постійного зростання розміру дивідендів

Перевагою такої політики є забезпечення високої ринкової вартості акцій підприємства і формування позитивного його іміджу в потенційних інвесторів при додаткових емісіях.

Недоліком цієї політики є відсутність гнучкості в її проведенні і постійне наростання фінансової напруженості. Здійснення такої дивідендної політики можуть дозволити собі лише рентабельно працюючі підприємства – якщо ж ця політика не підкріплена постійним ростом фінансових результатів діяльності підприємства, то вона призведе до його банкрутства.

Обраний підприємством тип дивідендної політики визначає вихідні передумови розробки фінансових планів (у першу чергу, плану формування і використання фінансових ресурсів) на кілька майбутніх років.

3. Розробка механізму розподілу прибутку відповідно до обраного типу дивідендної політики. Механізм розподілу прибутку відповідно до обраного типу дивідендної політики передбачає певну послідовність дій, яка подана схемою 15.2.

Схема 15.2. Механізм розподілу прибутку відповідно до обраного типу