2. Аналіз використання робочого часу

У раціональному використанні робочого часу закладені резерви збільшення обсягу продукції. Аналіз використання робочого часу ставить своєю метою виявити його втрати, знайти причини втрат і встановити їхній вплив на виконання плану випуску і реалізації продукції.

Для встановлення обсягів втрат робочого часу необхідно детально вивчити календарний, табельний (номінальний), корисний і фактичний фонди часу. Необхідні зведення містить баланс робочого часу.

Приведені в табл. 10.2. дані дають можливість встановити відхилення від минулого року по окремих видах невиходів на роботу (відпустки, хвороби, виконання державних обов'язків) і розкрити не плановані невиходи (з дозволу адміністрації, простої).

З балансу робочого часу видно, що основними причинами цілоденних втрат робочого часу виявились простої, неявки з дозволу адміністрації. Загальні втрати робочого часу з цих причин у середньому на одного робітника склали 57,24 дня (6,89 + 50,35), а на всю чисельність — 260155,8 дня (57,24  4545). Цілоденні втрати були частково компенсовані внаслідок скорочення тривалості чергових відпусток на 2,4 дні, відпусток по навчанню і передбачених законом — 0,5, через хворобу — 5,2 дні.

У процесі аналізу актів про простої, обов'язкових записів порушників трудової дисципліни, заяв про надання відпусток без збереження заробітної платні і лікарняних листів установлюються причини простоїв, необхідність надання відпусток з дозволу адміністрації, частоту, повторюваність захворювань, причини їх виникнення, розробляються заходи щодо скорочення простоїв, профілактики захворювань, поліпшення умов охорони і безпеки праці, режиму роботи і зменшення відпусток з ініціативи адміністрації.

Таблиця 10.2.

Баланс робочого часу за 2006 рік, (дні)

Показники	Звіт 2005 р.	Звіт 2006 р.	Відхилення (+.-)		Вплив використання робочого часу на обсяг продукції, тис. грн.
			на одного робітни-ка	на факт. кількість робітни-ків
Календарний фонд	365	365	—	—	—
Неробочі дні (святкові і вихідні)	125	129	4	18180	х
Табельний фонд	240	236	-4	-18180	х
Невиходи на роботу:
– чергові відпустки	21,8	19,4	-2,4	-10908	+233,159
– тимчасова непрацездатність	10,1	4.9	-5,2	-23634	+505,77
– передбачені законодавством	2.0	1,8	-0,2	-909	+194,29
– навчальні відпустки	0,6	0,3	-0,3	-1365,5	+29,145
– з дозволу адміністрації	14,31	21,2	6,89	31315,05	-669,359
– простої	—	50,35	50,35	228840.8	-4891,471
– прогули	0,19	0,05	-0,14	-636,3	+13,601
Усього невиходів на роботу	49	98	49	222705	-476.0319
Корисний фонд	191	138	-53	240885	х

Внутрізмінні втрати робочого часу, обчислені безпосередньо за звітністю, трохи занижені, тому що у фактично відпрацьованому часі відбиваються години понаднормової роботи, запізнення, внутрізмінні втрати.

Внутрізмінні втрати робочого часу, причини їх виникнення виявляються на основі хронометражних спостережень, фотографій робочого дня, первинних документів на оплату простоїв, заявок і рішень профспілкових органів на понаднормові роботи.

Основними причинами втрат робочого часу є: незабезпеченість сировиною, матеріалами, енергоресурсами, інструментом, технологічною документацією, технічна несправність устаткування, порушення трудової дисципліни, ритму роботи й інше.

До непродуктивних відносяться витрати робочого часу на виготовлення бракованої продукції, виправлення браку, у зв'язку зі зміною умов виробництва. Їх розмір і причини виникнення визначаються по доплатних паперах, нарядах на відрядну оплату з відмітним знаком, що виписуються робітником на виконання робіт, не передбачених технологією по актах, відомостях, повідомленнях на брак і інше.

Таблиця 10.3.

Використання фонду робочого часу

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від мину-лого року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (ЧР) Відпрацьовано за рік одним робітником: днів (Д) годин (Г) Середня тривалість робочого дня (П), год. Фонд робочого часу, год. У тому числі надурочно відпрацьований час, тис. год.	3500 240 1752 7,30 44763600 1630	3500 240 1920 8,00 53760000 -	3400 230 1702 7,40 42822320 1485	+100 -10 -50 -0,1 -1941280 -145	+100 -10 218 -0,6 -10937680 +1485

Вплив цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу на обсяг товарної продукції розраховується добутком цих втрат на середньоденну чи середньогодинну продуктивність робітника.

Проведемо факторний аналіз фонду робочого часу й встановимо вплив факторів на його зменшення (табл. 10.3.).

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робочих (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним робочим у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П):

На підприємстві, що аналізується фактичний фонд робочого часу менше планового на 92700 год. Вплив факторів на його зміну можна встановити способом абсолютних різниць:

________________

Разом: 947000 год.

Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано по 230 днів замість 240, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втрати робочого часу склали на одного робочого 10 днів, а на всіх – 3400 днів, або 272 год. (3400 ´ 8,0).

Істотні і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони склали 0,15 год., а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками – 5695,2 год. Загальні втрати робочого часу – 188100 г (1794-1908) ´ 1650. У дійсності вони ще вищі в зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу містить у собі і надурочно відпрацьовані години (1485 год.). Якщо їх врахувати, то загальні втрати робочого часу складуть 189585 г.

Раціональне використання робочого часу – проблема, що стоїть перед багатьма поколіннями організаторів і керівників виробництва. У сучасних умовах зростає ціна кожної хвилини робочого часу, тому що його ефективне використання означає збільшення ритмічності виробництва, підвищення якості праці, конкурентоспроможність продукції на міжнародному ринку тощо.