4. Екстенсивне й інтенсивне використання устаткування.

Показником ступеня використання устаткування за часом та кількістю є коефіцієнт екстенсивності:

Екстенсивний шлях використання устаткування — це збільшення кількості устаткування, відпрацьованого часу, коефіцієнта змінності роботи устаткування.

Д ля характеристики ступеня екстенсивності завантаження устаткування вивчається баланс часу його роботи. Він включає:

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану по введенню устаткування в експлуатацію, за кількістю і термінами календарного і режимного - можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а порівняння режимного і планового фондів — резерви часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі коефіцієнти:

Календарного фонду часу Кк.ф.= Тф/Тк;

Режимного фонду часу Кр.ф. = Тф/Тр;

Планового фонду часу Кп.ф. = Тф/Тп;

Питома вага простоїв устаткування у календарному фонді

ПВпр = ПР : Тк, де Тф, Тп, Тр, Тк - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу устаткування

ПР - простої устаткування.

Аналіз простоїв устаткування включає вивчення цілоденних і внутрішньозмінних втрат часу роботи устаткування. Простої устаткування спричиняють такі причини: планові ремонти устаткування, аварії, нестача матеріалів, нестача робочої сили. Усе це негативно позначається на випуску продукції.

Для визначення впливу простоїв устаткування на виконання виробничої програми необхідно плановий випуск за 1 машино-годину помножити на величину втрат робочого часу.

Інтенсивне використання устаткування характеризується показником випуску продукції на 1 машино-годину, тобто його продуктивністю:

Методику аналізу показників екстенсивного й інтенсивного використання устаткування розглянемо на прикладі (табл.9.7).

Коефіцієнт екстенсивності використання устаткування показує втрати часу роботи устаткування на 17% планової кількості машино-годин (377,8:2200  100) – це резерв випуску продукції.

Коефіцієнт інтенсивності використання устаткування характеризує успішність роботи підприємства. Виготовлення на 1 машино-годину збільшилось на 12,4% (7,7:61,909  100), за рахунок чого випуск продукції зріс на 5,9% (40:6810  100).

Таблиця 9.7.

Аналіз використання устаткування

Показники	План	Звіт	Відхилення від плану
Випуск продукції, тис. грн.	6800	6700	-100
Кількість верстатів, шт.	40	45	+5
Загальна кількість відпрацьованого машино-годин, ст.-год.	100	95,0	-5
Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом, год.			-377,8
Середній виробіток на 1 ст.-год.			+7,7

Коефіцієнт екстенсивності = ;

Коефіцієнт інтенсивності = .

Узагальнюючий показник, що характеризує ступінь використання устаткування за часом і потужністю, називається інтегральним коефіцієнтом (1,12 х 0,83) = 0,929.

Вплив зміни часу роботи устаткування (А) і його продуктивності (Б) на випуск продукції легко визначити методом ланцюгової підстановки:

А) – 11,6  61,909 = – 718 (за рахунок часу роботи);

Б) 98,4  7,705 = 758 (за рахунок росту продуктивності устаткування).

Знаючи наявність верстатів і їхню фактичну продуктивність, можна визначити вплив цих факторів на випуск продукції (табл. 9.8.).

Таблиця 9.8.

Оцінка використання устаткування

Показники	План	Звіт	Відхилення
Випуск продукції, тис. грн.	5000	5400	+400
Кількість устаткування, шт.	1000	900	-100
Продуктивність устаткування, тис. грн.	5,0	6,0	+1,0

Висновок: випуск продукції збільшився в цілому на 400 тис. грн. (5400-5000) у тому числі:

а) за рахунок зменшення числа устаткування випуск продукції знизився на 500 тис. грн.(– 100  5).

б) за рахунок збільшення продуктивності устаткування випуск продукції зріс на 900 тис. грн.(1  900).

Сукупний вплив факторів складає 400 тис. грн. (– 500+900).

Показником екстенсивного використання устаткування є коефіцієнт його змінності (К_ЗМ). Він визначається відношенням кількості відпрацьованих машино-змін до кількості устаткування:

,

де Т_ЗМ — кількість відпрацьованих машино-змін;

В_УСТ — кількість верстатів.

Зміна у випуску продукції в зв'язку зі зміною коефіцієнта змінності визначається формулою:

,

де ТП₁ — випуск товарної продукції в звітному періоді;

К_ЗМо, К_ЗМ1 — коефіцієнт змінності роботи устаткування, відповідно у базовому і звітному періодах.

Аналіз використання виробничих потужностей. Це важливий інструмент виявлення резервів розвитку підприємства, об'єктивної оцінки досягнутих результатів діяльності, обґрунтування шляхів підвищення напруженості планових завдань, одержання високих кінцевих результатів роботи підприємства.

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції в номенклатурі й асортименті, при повному використанні устаткування і виробничих площ з урахуванням запланованих заходів щодо впровадження передової техніки і технології, поліпшення організації виробництва і праці.

Виробнича потужність підприємства обчислюється за потужністю основних виробничих цехів, агрегатів, ділянок із застосуванням передових технологічних норм.

Аналіз використання всього виробничого потенціалу об'єднання (підприємства) проводиться за даними планового і звітного балансу виробничих потужностей, що складається в натуральних показниках і у вартісному вираженні за всією продукцією, що випускається. Баланс виробничої потужності розраховується за формулою:

,

де М_К — виробнича потужність на кінець звітного (планового) періоду;

М_П — виробнича потужність на початок звітного (планового) періоду;

М_Т — приріст потужностей у результаті технічного переозброєння діючих підприємств та інших організаційно-технічних заходів;

М_Р - приріст потужностей у результаті реконструкції діючих підприємств;

М_Н.П. — запровадження в дію нових потужностей за рахунок будівництва нових і розширення діючих підприємств;

± М_З.Н. — збільшення або зменшення потужності в результаті зміни номенклатури й асортименту продукції (зменшення або збільшення трудомісткості виробів);

М_ВИБ - зменшення потужності в результаті вибуття основних фондів.

Правильно складений баланс виробничої потужності дозволить дати її характеристику, склад потужностей, структуру приросту і зменшення, тенденції зміни і рівень використання стосовно окремого виду продукції і загального обсягу виробництва.

Показники динаміки (темпи росту) виробничої потужності обчислюються стосовно базисного року, планового і попереднього року. Відтворення потужностей характеризують показники абсолютного приросту, коефіцієнти відновлення і вибуття.

Індекс росту виробничої потужності (К₁) розраховується у такий спосіб:

,

де М_К.Р., М_П.Р. — виробнича потужність, відповідно, на кінець і початок року.

Коефіцієнт відновлення виробничої потужності (К₂) характеризує частку нових потужностей у складі всіх потужностей на кінець року:

,

де М_НОВ. - потужність, введена в звітному періоді (році).

Для характеристики процесу відновлення виробничих потужностей застосовується коефіцієнт їх вибуття (К₃), який характеризує частку потужностей, що вибувають, у їхньому складі на початок року:

,

де М_ВИБ — виробнича потужність, що вибула внаслідок застарілості, вичерпання запасів;

К₄ — величина, зворотна К₃, характеризує фактичний період випуску продукції на даних виробничих потужностях.

В аналізі необхідно використовувати також коефіцієнт інтенсивності відновлення (К₅), обумовлений за допомогою співвідношення вибулих і нових потужностей:

.

Закінчуючи аналіз ефективності використання основних фондів, необхідно провести узагальнення резервів і розробити заходи щодо їх реалізації.