Аналіз вікового складу устаткування

Найменування устаткування	Встановлено устаткування на кінець періоду у роках роботи				Усього	Питома вага, %
	до 5	від 5 до 10	від 10 до 20	понад 20
А	30	50	5	10	95	24,61
Б	2	3	2	2	9	2,33
В	20	15	20	10	65	16,84
Г	10	15	5	2	32	8,29
...	...	...	...	...	...	...
Інші	60	70	30	25	185	47,93
Разом	122	153	62	49	386	100
Число одиниць кожної інтервальної групи у відсотках до підсумку	31,61	39,64	16,06	12,69	100

Середній вік устаткування встановлюється за формулою:

,

де і_с — середина інтервалу, років;

Ч — число одиниць устаткування кожної интервальної групи в частках одиниці до підсумку.

Середини інтервалів визначаються за формулою:

,

де М_В — верхня границя інтервалу, років;

М_Н — нижня границя інтервалу, років.

Тоді по кожній інтервальній групі одержимо:

, , , .

Середній вік устаткування дорівнює:

(2,5 х 0,3161)+(7,5 х 0,3964)+(15 х 0,1606)+(25 х 0,1269)= 12,5 (року).

Отриманий результат свідчить про те, що на підприємстві встановлене застаріле устаткування. Значну питому вагу має устаткування віком понад 20 років.

При аналізі забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють наявні основні фонди з плановою потребою в них як у цілому, так і за основними видами. Аналізується наявність не встановленого устаткування і визначається дійсна потреба в ньому.

Все устаткування поділяють на наявне, встановлене і діюче.

До наявного належить все устаткування на підприємстві незалежно від того, де воно знаходиться (в цеху, на складі) й у якому стані.

Встановлене устаткування — це змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах.

Діюче устаткування — це усе фактично працююче в звітному періоді устаткування (незалежно від часу його роботи).

На підставі цих даних розраховуються коефіцієнти:

К використання наявного устаткування — визначається як відношення діючого устаткування до його наявності;

К використання встановленого устаткування — обчислюється як відношення кількості діючого устаткування до встановленого.

Приріст основних фондів може здійснюватися не лише введенням в експлуатацію нових основних фондів, але й їх модернізацією.

Модернізація здійснюється за рахунок засобів, призначених на капітальний ремонт з амортизаційного фонду і, як правило, співпадає з капітальним ремонтом устаткування.

Модернізація устаткування підвищує його продуктивність, знижує собівартість виробів, що випускаються.

Перш ніж розробити план модернізації, необхідно визначити ефективність модернізації верстата порівняно з ефективністю нової моделі цього верстата і його застарілого екземпляра (табл. 9.4.).

Таблиця 9.4.