4. Аналіз відходів у виробництві.

Одним із завдань аналізу використання матеріальних ресурсів є аналіз відходів. Зараз гостро стоїть питання використання відходів виробництва, що пояснюється, з одного боку, великою кількістю відходів, що утворюються в матеріальному виробництві, з іншого боку – напруженістю з придбанням багатьох видів ресурсів, наявністю галузей і виробництв, які технологічно повністю можуть працювати на відходах виробництва, заощаджуючи при цьому значні кошти для інших цілей.

Розвиток виробничих сил України, добування і переробка всіх природних ресурсів супроводжується зростанням абсолютного і питомого виходу відходів. Річні обсяги утворення відходів по всіх їх джерелах перевищують 2 мільярди тон.

Задоволення потреби в матеріальних ресурсах за рахунок відходів і вторинних ресурсів, розвиток галузей і виробництв, що працюють на відходах виробництва, є результативним. Споживання вторинних матеріальних ресурсів ефективно реалізується в різних країнах. Загалом у промисловості світу утилізація відходів становить приблизно 60%, тоді як раніше цей показник становив 16%. Японія дає приклад цікавої ідеї створення біржі вторинної сировини. Для діяльності такої біржі створена інформаційна система, яка збирає відомості про кількість і асортимент відходів і потребу в них. Всі підприємства, які використовують обладнання з переробки відходів, мають пільги. Особливо вони великі під час утилізації найбільш цінних і біологічно небезпечних відходів. Фінансова підтримка надається спеціалізованим підприємствам, що створюються для переробки відходів. Зараз в Японії нараховується більше 40 великих підприємств такого роду, в створенні яких бере участь держава. Досвід Японії в цій галузі становить великий інтерес для України. Ретельне вивчення і аналіз накопиченого зарубіжними країнами досвіду і використання його з урахуванням специфіки народного господарства України – найважливіше завдання, яке стоїть перед нашою країною.

Кожний виробничий процес, пов'язаний з переробкою сировини, супроводжується утворенням різних відходів. Кількість відходів визначається, як правило, кількістю сировини, що переробляється, і комплексністю її використання: чим повніше залучаються до виробництва всі компоненти, що містяться в сировині, тим менше втрат в її відходах.

На величину відходів, що виникають, впливають такі чинники: обсяг виробництва, структурні зміни, оптимізація матеріально-технічного забезпечення, якість сировини і матеріалів, концентрація і спеціалізація виробництва, характер технології та ін.

За джерелами утворення вторинні матеріальні ресурси поділяються на два основні види:

• відходи виробництва (залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що втратили повністю або частково однорідні споживчі властивості);

• відходи споживання (вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зносу).

Виробничі відходи ділять на дві основні групи: відходи виробничого процесу і відходи виробничого споживання. З економічної точки зору відходи виробництва залежно від можливості подальшого залучення до технологічного процесу поділяються на зворотні і незворотні. Структуру виробничих відходів показано на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Зворотні і незворотні відходи виробництва

Зворотні відходи виробництва – це залишки сировини, матеріалів, які частково або повністю втратили споживчі якості початкового матеріалу і тому використовуються із зниженим виходом продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

Вони є вторинною сировиною для виготовлення додаткової продукції.

Незворотними вважаються відходи, які втратили свою матеріальну основу під час виробничого процесу.

Ці відходи зумовлені низьким рівнем техніки і технології виробництва і не можуть бути використані в даних умовах.

За принципом зміни своїх первинних характеристик і властивостей вторинні матеріальні ресурси поділяються на дві групи:

• ті, що змінюють свої первинні характеристики і властивості, тобто вторинна сировина (металолом, макулатура і т.п.);

— ті, що не змінюють своїх первинних властивостей і характеристик, тобто ділові відходи виробництва (метал, деревина).

Для відображення ефективності використання відходів застосовується показник рівня втрат від невикористання відходів.

Він обчислюється відношенням невживаних відходів до їх загальної кількості.

Ці показники доцільно використовувати для порівняльного аналізу.

Величина матеріальних витрат на виробництво багато в чому залежить від розміру і ступеня раціональності використання відходів. Визначимо вплив зворотних відходів на випуск продукції (табл. 8.5.).

Таблиця 8.5.

Аналіз впливу зворотних відходів на випуск продукції

Показники	2005 рік	2006 рік
Сировина і матеріали, тис. грн. Зворотні відходи за ціною можливого використання, тис. грн. Зворотні відходи за ціною початкової сировини, тис. грн. Випуск товарної продукції, тис. грн.	30,98 0,19 – 134,0	33,0 0,175 0,68 135,0

1. Знаходимо зміну в сумі зворотних відходів:

0,175 - 0,19 = -0,015 (тис. грн.).

2. Визначимо, у скільки разів первинна сировина дорожча за вартість відходів:

0,68 : 0,175 = 3,886

3. Знаходимо вартість збільшення зворотних відходів за первинною ціною:

– 0,015  3,886 = – 0,058 (тис. грн.).

4. Визначимо необхідну кількість сировини і матеріалів на 1 грн. товарної продукції на рівні матеріальних витрат минулого року:

30,98 : 135 = 0,229 (грн.).

5. Встановимо додатковий випуск продукції за рахунок скорочення зворотних відходів відносно рівня попереднього року:

– 0,015 / 0,229 = – 0,0655 (тис. грн.).

Таким чином, за рахунок того, що в звітному 2006 році була скорочена кількість зворотних відходів на 0,015 тис. грн., випуск продукції збільшився на 0,0655 тис. грн.

Без створення дієвої, ефективної системи обліку і стимулювання використання відходів і вторинних ресурсів всі кроки, спрямовані на поліпшення використання матеріальних ресурсів, будуть підкреслювати свою безрезультатність. Тому необхідні певні заходи щодо створення ефективного механізму обліку і стимулювання використання відходів і вторинних матеріальних ресурсів у виробництві.