Аналіз браку продукції

	Показники	Базис	Звіт
1	Собівартість забракованої продукції, тис. грн.	863476,74	508580,18
2	Витрати на виправлення браку, тис. грн.	17357,74	5056,27
3	Утримано з постачальників (винуватців), тис. грн.	2061,87	27830,54
4	Відходи за ціною можливого використання, тис. грн.	17728,95	26831,98
5	Втрати від браку, тис. грн.	861043,66	237900
6	Виробнича собівартість товарної продукції (за винятком загальногосподарських витрат), тис. грн.	3463874	43127000
7	Відсоток браку у виробництві (ряд. 1+ряд.2) : ряд.6:100, %	2,54	1,19
8	Відсоток втрат від браку (ряд.5 : ряд.6) : 100, %	2,49	0,55

Як видно з табл. 5.3., у звітному періоді істотно зменшилися відсоток браку у виробництві і відсоток втрат від браку, відповідно з 2,54% до 1,19% і з 2,49% до 0,55% порівняно з базисним роком. Значною мірою це зумовлено зниженням собівартості забракованої продукції на 354896,56 грн. (508580,18 — 863476,74), а отже, і скороченням витрат на виправлення браку — на 12301,47 грн. (5056,27 — 17357,74); підвищенням ефективності договірно-претензійної роботи на підприємстві (у звітному періоді постачальниками було відшкодовано 278305,4 грн. (проти 2061,87 грн. у базисному році); більш раціональним використанням матеріальних ресурсів (у вартісному вираженні в звітному році на 9103,03 грн. збільшився обсяг зворотних відходів за ціною можливого використання), а також зростанням собівартості товарної продукції. Зменшення відсотка браку, в свою чергу, знизило втрати у випуску товарної продукції до 520,88 тис. грн.

Втрати у випуску продукції за рахунок браку та відсоток браку визначаються у такий спосіб:

Відсоток 863476,74 + 17357,74 – 2061,87 – 17728,95

втрат від = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100% = 2,49% ;

браку (базис) 34638740

Відсоток 508580,18 + 5056,27 – 278305,4 –26831,98

втрат від = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100 % = 0,55%.

браку (звіт) 43127000

На завершення аналізу якості:

• вивчаються причини зниження якості, допущеного браку продукції, місця його виникнення,

• розробляються заходи щодо усунення цих причин.

Основними причинами зниження якості продукції можуть бути:

• низька якість сировини,

• низький рівень технології, організації виробництва робочих місць, кваліфікації робітників,

• аритмічність виробництва, „штурмовщина”, морально-психологічний клімат у колективі тощо.

2. Аналіз ритмічності роботи підприємства

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції.

Ритмічність – рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортименті, передбачених планом.

Для оцінки виконання плану з ритмічності використовуються прямі і непрямі показники.

Прямі показники – коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожен місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожен квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця.

Непрямі показники ритмічності – наявність доплат за понаднормовані роботи, оплата простоїв, що виникли з вини господарського суб'єкта, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку і несвоєчасне відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Найбільш поширеним показником є коефіцієнт ритмічності.

Він визначається відношенням суми продукції, зарахованої у виконання плану з ритмічності, до планового випуску продукції.

У виконання плану з ритмічності зараховується фактичний випуск продукції, але не більше запланованого (табл. 5.4.).

Таблиця 5.4.