Р ис. 1.2. Основні види аналізу

Без аналізу сьогодні неможлива свідома діяльність людей. Характеризуючи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: "Уже розбивання горіха є початком аналізу".

У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємовідносини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об’єкти і явища.

Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні, та конкретно-економічний на мікрорівні — аналіз господарської діяльності (АГД), який застосовується у вивченні економіки окремих підприємств.

Становлення економічного аналізу зумовлено загальними об’єктивними вимогами й умовами, що супроводжують виникнення будь-якої нової галузі знань. По-перше, це задоволення практичної потреби. Інтуїтивний аналіз, приблизні розрахунки, приміряння в пам’яті є недостатнім в умовах значних виробничих одиниць. Без комплексного всебічного аналізу господарювання неможливо управляти складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення. По-друге, це пов’язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, розвиток будь-якої науки спричиняє диференціацію її галузей .

Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. Тоді з’явилися перші найпростіші засоби аналітичного дослідження.

Економічний аналіз (або АГД)¹ почав формуватися в 20-30-х роках ХХ століття як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". З’явилися спеціальні книги. Вони були присвячені аналізу балансу і мали методичну спрямованість, що можна взяти за точку відліку АГД.

У 30-і роки курс АГД був введений до програм вузів СРСР. З’явилися перші підручники і посібники з АГД (книги Н. Р. Вейцмана, С. К. Татура, М. І. Баканова та інших). Розробкою методики аналізу тривалий час займалися фахівці бухгалтерського корпусу. У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Спочатку цей курс мав назву "Аналіз балансу". Зі значною зміною змісту інформації курс було перейменовано в "Обліковий аналіз". У 40-і роки під час аналізу почали широко використовувати нормативну, планову, технічну та інші види інформації. Курс отримав назву "Техніко-економічний аналіз", потім "Аналіз господарської діяльності" і, нарешті, "Економічний аналіз". Його почали широко застосовувати на практиці з метою комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно до ціни помилки в господарській діяльності. Інтерес до нього теж помітно зростав. Почалося менш комплексне аналітичне вивчення виробництва.

Аналіз набував значення важливого засобу планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Оглядаючи історію становлення і розвитку АГД як науки, потрібно врахувати дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки; по-друге, їхнє практичне використання.

У довоєнні роки з питань економічного аналізу було видано близько трьохсот книг і більше шестисот наукових статей.

Під час Другої світової війни питання перебудови бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності відповідно до запитів часу знайшли відбиток у працях вже згаданих та інших авторів.

Повоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу господарювання. У цей же час економічний аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і радянської економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний тощо.

У розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності великий внесок зробили вчені-економісти А.Ф. Аксененко, М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, Н.В. Дембинський, Е.В. Долгополов, М.Ф. Дьячков, І.І. Каракоз, Л.І. Кравченко, Б.І. Майданчик, А.Ш. Маргулис, А.І. Муравйов, С.Г. Овсяников, В.Ф. Палій, І.І. Поклад, Н.А.Русак, П.І. Савичев, Г.В. Савицька Р.С. Сайфулін, В.І. Самборський, В.І. Стражев, Н.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет та багато інших.

Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку, яка перебуває в стані розвитку. Проводяться дослідження щодо більш широкого застосування математичних методів, моделей, ЕОТ, що дозволяє оптимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно пов’язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного характеру, то АГД поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві.