Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація і методика .doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.11 Mб
Скачать

План лекції

  1. Способи вимірювання впливу факторів у детермінованому аналізі

    1. Спосіб ланцюгової підстановки

    2. Індексний спосіб

    3. Спосіб абсолютних різниць

    4. Спосіб відносних різниць

    5. Спосіб логарифмування

  1. Способи вивчення стохастичних (кореляційних) взаємозв’язків в аналізі господарської діяльності

Література:

Конспект, с.88 – 106.

1. Способи вимірювання впливу факторів

у детермінованому аналізі

Найважливішим методологічним питанням економічного аналізу є визначення величини впливу окремих факторів на зміну результативних показників. У детермінованому аналізі для цього використовуються такі способи: ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць, відносних різниць, пропорційного розподілу й інтегральний метод.

Перші чотири способи ґрунтуються на методі елімінування.

Ц

Елімінувати — означає усунути, відхилити, виключити вплив усіх факторів, крім одного, на величину результативного показника

ей метод базується на тому, що усі фактори змінюються незалежно один від одного:

  • спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни,

  • потім змінюються два, потім три і т.д., при незмінності інших.

Це дозволяє визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

1.1. Спосіб ланцюгової підстановки

Найбільш універсальним є спосіб ланцюгової підстановки. Він використовується для розрахунку впливу факторів у всіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних (комбінованих).

Застосування цього способу дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну в звітному періоді.

З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, що враховують зміну одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші не змінюються.

Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє виключити вплив усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Порядок застосування цього способу розглянемо за даними табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції

Показник

Умовні позначки

План

Факт

Відхилення,

(+, -)

Виконання плану, %

Валова продукція, тис. грн.

ВП

160000

240000

+80000

150,0

Середньорічна чисельність робітників, чол.

ЧР

1000

1200

+200

120,0

Відпрацьовано всіма робітниками за рік:

днів

D

250000

307200

+57200

122,9

годин

t

2000000

2334720

+334720

116,7

Середньорічний виробіток на одного робітника, тис. грн

РВ

160

200

+40

125,0

Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік, дн.

Дн

250

256

+6

102,4

Середньоденний виробіток продукції одним робітником, тис. грн.

ДВ

640

781,25

+141,25

122,1

Середня тривалість робочого дня, годин

Т

8

7,6

-0,4

95

Средньогодинний виробіток, тис. грн.

80

102,796

+22,796

128,5


Як нам уже відомо, обсяг валової продукції (ВП) залежить від двох основних факторів першого рівня: чисельності робітників (ЧР) і середньорічного виробітку (РВ). Маємо двофакторну мультиплікативну модель: ВП = ЧР × РВ. Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для цієї моделі:

ВПпл = ЧРпл  РВпл = 1000  160 = 160000 (тис. грн.);

ВПум = ЧРф  РВпл =1200  160 = 192000 (тис. грн.);

ВПф = ЧРф  РВф = 1200  200 = 240000 (тис. грн.).

Як бачимо, другий показник валової продукції відрізняється від першого тим, що при його розрахунку взята фактична чисельність робітників замість запланованої.

Середньорічний виробіток продукції одним робітником у першому та другому випадку плановий.

Значить, за рахунок збільшення кількості робітників випуск продукції збільшився на 32 000 грн. (192000 – 160000).

Третій показник відрізняється від другого тим, що при розрахунку його величини виробіток робітників прийнятий на фактичному рівні замість планового.

Кількість же працівників в обох випадках фактична.

Звідси за рахунок підвищення продуктивності праці обсяг валової продукції збільшився на 48 000 грн. (240000 – 192000).

Таким чином, перевиконання плану за обсягом валової продукції є результатом впливу таких факторів:

а) збільшення чисельності робітників

+ 32 000 тис. грн.,

б) підвищення рівня продуктивності праці

+ 48 000 тис. грн.,

Разом:

+ 80 000 тис. грн.,

Алгебраїчна сума впливу факторів обов'язково повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника:

ΔВПЧР + ΔВПРВ = ΔВПзаг

Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в розрахунках. Для наочності результати аналізу наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2