6. Способи відображення аналітичної інформації

6.1. Спосіб групування

Широке застосування в економічному аналізі одержує групування інформації – поділ маси досліджуваної сукупності об'єктів на якісно однорідні групи за відповідними ознаками.

Якщо статистика використовує цей спосіб для узагальнення і типізації явищ, то в аналізі групування допомагає роз'яснити зміст середніх розмірів, показати роль окремих одиниць у цих середніх, виявити взаємозв'язок між досліджуваними показниками.

Залежно від завдань використовуються типологічні, структурні і аналітичні групування.

Прикладом типологічних групувань можуть бути групи населення за напрямом діяльності (освіта, культура, машинобудування, металургія, сільське господарство тощо), групи підприємств за формами власності і т. д.

Структурні групування дозволяють вивчати внутрішню будову показників, співвідношення окремих частин. За їхньою допомогою вивчають склад робітників за професіями, стажем роботи, віком, виконанням норм виробітку; склад підприємств за рівнем виконання плану виробництва продукції, зниження її собівартості і т. д. Велике значення мають структурні групування при аналізі зведеної звітності фірм об'єднань, міністерств, тому що вони дозволяють виявити передові, середні, відстаючі, перспективні підприємства: визначити напрями пошуку передового досвіду, прихованих резервів, втілення інвестиційних проектів тощо.

Аналітичні (причинно-наслідкові) групування використовуються для визначення наявності, напрямків і форм зв'язку між досліджуваними показниками. За характером ознак, на яких засновується аналітичне групування, воно може бути якісним (коли ознака не має кількісного вираження) або кількісним.

За складністю побудови розрізняють два типи групувань: прості і комбіновані.

За допомогою простих групувань вивчається зв'язок між явищами, згрупованими за однією ознакою.

У комбінованих групуваннях такий поділ досліджуваної сукупності робиться спочатку за однією ознакою, а далі усередині кожної групи - за іншою ознакою тощо. У такий спосіб можуть бути побудовані дво-, трирівневі групування. Вони дозволяють вивчати різноманітні і складні взаємозв'язки.

Проте слід відзначити також їхній істотний недолік:

побудова таких групувань відрізняється високою трудомісткістю, а отримані результати важко сприймаються.

Тому для вивчення цих взаємозв'язків краще таке групування замінити декількома простими.

При побудові групувань потрібно уважно ставитися до поділу сукупності на групи, вибору кількості груп і інтервалів між ними, тому що залежно від цього можуть істотно змінитися результати аналізу.

Методика побудови групувань показана алгоритмом:

У

Правильне групування інформації дає можливість вивчати залежність між показниками, більш глибоко з’ясовувати сутність досліджуваних явищ, систематизувати матеріали аналізу, визначити головне, характерне і типове

випадку побудови комбінованих групувань цей алгоритм розширюється за рахунок повторення (декілька разів) четвертого і п'ятого пунктів.

Згрупований матеріал більш наочно відбиває зв'язок між досліджуваними явищами. При групуванні індивідуальні розміри показників заміняються середньогруповими.

У результаті цього взаємно погашаються різні випадкові відхилення, викликані неявним впливом інших чинників. Тому взаємозв'язок виявляється більш чітко.