Віктор Ганін

Економічний аналіз:

М е т о д о л о г і я,

о р г а н і з а ц і я,

м е т о д и к а

Київ 2010

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Віктор Ганін

Економічний аналіз:

М е т о д о л о г і я,

о р г а н і з а ц і я,

м е т о д и к а

Підручник

Рекомендовано

міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2010

УДК 005.642.4:005.7:004.382.7(075.8)

ББК 65.290я73+32.973.26я73

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № від 2010 р. )

Рецензенти:

?

Ганін В.І., Гурова К.Д. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. – Х.: ХТЕІ КНТЕУ, 2007. – с.

ISBN

У конспекті представлені теоретичні основи економічного аналізу, аналіз виробництва і реалізації продукції, ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів і основних виробничих фондів, фінансового стану підприємства; висвітлені методики визначення резервів підвищення прибутку і рентабельності діяльності підприємства, фірми.

Розрахований на студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей, слухачів шкіл бізнесу, курсів підвищення кваліфікації, закладів післядипломної освіти.

ISBN

©Ганін В.І.,

©Гурова К.Д.

ЗМІСТ

Лекція 1. Економіка і економічний склад мислення. Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом і підвищенні його рентабельності 8

1. Економічний склад мислення. Поняття і значення аналізу господарської діяльності. 8

1. Роль аналізу господарської діяльності в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності 17

3. Види аналізу господарської діяльності. 21

Предмет і об'єкти економічного аналізу 21

4. Зміст, завдання і основні принципи організації 27

і проведення економічного аналізу 27

5. Зв'язок аналізу господарської діяльності 31

з іншими науками 31

Лекція 2. Методологічні основи та інформаційна база економічного аналізу. Способи обробки і відображення аналітичної інформації. 35

2. Система економічної інформації 45

3. Підготовка аналітичних даних 51

4. Організація і етапи економічного аналізу 52

4.1. Організаційні форми економічного аналізу 52

4.2. Основні виконавці економічного аналізу. 57

4.3. Планування аналітичної роботи. 58

5. Способи обробки економічної інформації 60

5.1. Спосіб порівняння 60

5.2. Способи розрахунку впливу чинників 67

5.3. Способи приведення показників до порівнюваного вигляду 71

5.4. Використання відносних і середніх величин 74

6. Способи відображення аналітичної інформації 77

6.1. Спосіб групування 77

6.2. Балансовий спосіб 79

6.3. Використання графічного способу 80

6.4. Спосіб табличного відображення аналітичних даних 86

Лекція 3. Способи вимірювання впливу факторів 89

Література: 89

Конспект, с.88 – 106. 89

1. Способи вимірювання впливу факторів 89

у детермінованому аналізі 89

2. Способи вивчення стохастичних (кореляційних) 104

взаємозв'язків в аналізі господарської діяльності 104

Лекція 4. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг 108

1. Завдання аналізу випуску продукції. Показники, які характеризують обсяг виробничої програми 108

2. Аналіз обсягу, асортименту і структури продукції 109

Лекція 5. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг 115

1. Аналіз якості виготовленої продукції 115

2. Аналіз ритмічності роботи підприємства 122

Лекція 6 Аналіз реалізації продукції 125

Лекція 7 Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва. 129

Лекція 8. Аналіз виробничих ресурсів підприємства 138

1. Аналіз матеріально-технічного забезпечення 138

3. Аналіз використання матеріальних ресурсів 146

4. Аналіз відходів у виробництві. 150

5. Аналіз нормативної бази витрат матеріалів 154

Лекція 9. Аналіз виробничих ресурсів підприємства. 160

1. Задачі аналізу і загальна оцінка стану основних фондів 160

2. Аналіз структури основних виробничих фондів 162

3. Показники ефективності використання 167

основних фондів. 167

4. Екстенсивне й інтенсивне використання устаткування. 173

Лекція 10. Аналіз виробничих ресурсів підприємства. 180

1. Аналіз динаміки забезпеченості підприємства 180

трудовими ресурсами 180

2. Аналіз використання робочого часу 184

3. Факторний аналіз продуктивності праці 187

4. Аналіз трудомісткості виробничої програми. 192

5. Аналіз формування і використання фонду 194

заробітної плати 194

Лекція 11. Аналіз витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) 197

1. Аналіз загальної суми витрат на виробництво 197

продукції 197

2. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції 203

3. Аналіз витрат за елементами витрат та 207

калькуляційними статтями 207

Лекція 12. Аналіз витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) 210

1. Аналіз прямих (умовно-перемінних) витрат 210

2. Аналіз непрямих (умовно-постійних) витрат 214

3. Аналіз собівартості окремих видів продукції 220

4. Оперативний аналіз собівартості продукції 223

Лекція 13. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства 226

Лекція 14. Аналіз показників рентабельності підприємства 245

Лекція 15. Аналіз фінансового стану підприємства 253

1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства 253

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства 253

1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства 253

2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства 261

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства 267

4. Аналіз оборотності оборотних коштів 271

5. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу 281

6. Аналіз грошових потоків 292

7. Аналіз підприємницького ризику 299

8. Оцінка потенційного банкрутства підприємства 303

9. Аналіз дивідендної політики 305

10. Вплив операцій з цінними паперами на фінансовий 310

стан підприємства 310

ДОДАТКИ 322

Додаток 1. 323

Розрахунок показників рентабельності 323

Додаток 2. 328

Баланс підприємства за станом на 01.01.2007 р. 328

Додаток 3. 330

Баланс підприємства за станом на 01.02.2007р. 330

Додаток 5. 347

Типи графіків, гістограм та діаграм 347

Рис. 5. Графік 349

Система господарювання – це прийнятий порядок, зумовлений правильним, планомірним вза’ємним зв’язком між сукупністю способів, методів, прийомів ведення економіки структурних підрозділів, підприємства, фірми

Основні принципи аналізу дозволяють зрозуміти зміст оточуючого нас різноголосся, проясняють, систематизують і коригують те, про що ми щодня дізнаємося з газет, чуємо від політиків тощо. Сфера застосування економічного аналізу практично необмежена.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, та з об’єктивною оцінкою їх виконання.

Сучасний етап розвитку економіки України вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, ініціативи і виконавчої дисципліни на кожному робочому місці.

У реалізації цього завдання особлива роль належить аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його структурних підрозділів і працівників.

Кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер, аудитор повинні добре знати не лише загальні закономірності і тенденції розвитку економіки в умовах переходу до ринкових відносин, але й тонко розуміти прояви загальних, специфічних і окремих економічних законів у практиці підприємства, своєчасно помічати тенденції і можливості підвищення ефективності виробництва. Володіння сучасними методами економічних досліджень, методикою системного, комплексного економічного аналізу результатів господарської діяльності – запорука успіху управлінської діяльності.

Основною задачею даного курсу є опанування основ аналізу господарської діяльності підприємств. Вивчаючи предмет, слід прагнути глибоко зрозуміти сутність економічних явищ і процесів, їхні взаємозв’язки і взаємозалежності, вміти їх систематизувати і моделювати, визначати вплив чинників, оцінювати результати діяльності, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва.

Л екція 1. Економіка і економічний склад мислення. Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом і підвищенні його рентабельності План лекції:

1. Економічний склад мислення. Поняття і значення аналізу господарської діяльності.

2. Роль аналізу господарської діяльності в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності.

3. Види аналізу господарської діяльності. Предмет і об’єкти економічного аналізу.

4. Зміст, завдання і основні принципи організацій і проведення економічного аналізу.

5. Зв’язок аналізу господарської діяльності з іншими науками.

Література:

Конспект, стор. 8-33.

1. Економічний склад мислення. Поняття і значення аналізу господарської діяльності.

Проблеми економіки, економічна наука вийшли сьогодні на перший план. Економіка по праву посідає одне з лідируючих місць у сфері наших інтересів.

Додатковим доказом може бути конкурс у навчальні заклади. На кожне місце економічного факультету надходить у три - чотири рази більше заяв, ніж на найбільш відомі технічні факультети.

Раніше це намагалися пояснити тим, що в економісти йде молодь, яка не хоче вивчати математики. Але сьогодні економіка математизується швидше за інші науки, і це лише посилює тягу молоді (та й досвідчених людей) до пізнань економіки. Висококваліфікованих фахівців в Україні ще недостатньо, і господарська діяльність страждає від некомпетентності і керівників, і виконавців.

Економіка – це не суха наука в цифрах.

Це наше життя, що влаштоване так, що кожний повинен працювати. Щоб жити, ми повинні їсти, пити, вдягатися тощо. Отже, ми змушені задовольняти наші потреби в їжі, одягу, житлі, а далі - у політиці, культурі, спорті, туризмі тощо.

Необхідність задовольняти всі ці потреби спонукає до трудової діяльності. Ми працюємо і одержуємо плату за свою працю. Той, хто нам сплачує, робить це не за те, що ми працюємо, а за користь, яку ми даємо. Трудитися і давати користь іншим – це не лише шляхетно, але й вигідно.

Економіка вивчає те, чим більшість людей зайнята практично щодня. Це наука про діяльність людини, й заснована вона на її особистій поведінці. Якщо ми шахраюємо, ухиляємося від роботи, то й економіка буде шахрайською, рабською.

Нехай вас не дивує, що ми приділяємо багато уваги особистим якостям людини: твердості характеру, спроможності приймати рішення, почуттю власної гідності.

Здорова економіка потребує саме таких людей.

Люди, які мають ці якості, вступаючи в самостійне життя, можуть розраховувати на успіх. Адже нікому не хочеться втрачати почуття власної гідності навіть при виконанні найпростіших домашніх функцій (прибирання квартири тощо).

Ніхто не хоче, щоб ним помикали.

Але, економіка – це не лише виявлення нашого "Я", нашого характеру. Це співробітництво з іншими "Я", згода між ними. Без згоди, без координації нічого не відбудеться. Наприклад, кожний спортсмен знає, що без координації всіх частин тіла він не досягне бажаних спортивних показників. Іншим прикладом є дорожній рух у "годину пік". Тут ми повинні бачити не "дорожні затори", а рух до досягнення поставленої мети – вчасно дістатися місця призначення. Всі водії прямують до різних цілей, думаючи винятково про власні інтереси, причому не через егоїзм, а тому, що їм нічого невідомо про цілі інших. Вони лише виконують правила: дотримання швидкості, обгону, зупинки на світлофорах. Виникає добре скоординований потік, настільки плавний, що, дивлячись із висоти, одержуєш естетичну насолоду. Ось перед нами панорама: транспортні засоби, керовані незалежно один від одного, утворюють загальний потік з певною дистанцією між машинами, тримаються тісно один до одного, ніколи (в основному) не зачіпаючись, перетинають один одному дорогу, прискорюють і уповільнюють рух, перепускають пішоходів.

Це приклад дивовижно успішного суспільного співробітництва. Але зверніть увагу: діючи в своїх власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших, тобто суспільна координація є процесом безупинного пристосування.

У явімо собі автомагістраль (рис. 1.1).

З аїзд і виїзд на цій ділянці тільки праворуч.

"Чому не всі водії рухаються в крайньому правому ряду?"

"Чому деякі водії намагаються їхати в крайньому лівому?"

( Ваші роздуми).....

Швидкість автомобілів на одних рядах підвищується, а на інших знижується доти, поки кожен з водіїв не зможе визначити наявності для себе чистої вигоди від переміщення з однієї смуги на інші. Тому й немає необхідності продавати на в’їзді квитки на певний ряд.

З погляду економіста, функціонувати так само повинен і суспільний організм.

Всі люди діють заради очікуваної чистої вигоди. Саме вивченням цих дій і займається економіка. Це наука про людську діяльність. Адже слово "економіка" грецького походження, і означає "ведення домашнього господарства". Економіка вивчає все, що впливає на ведення господарства, визначаючи витрати на його ведення.

Але пригадаймо про "правила гри". Незалежно від того, що є "грою", – дорожній рух, або шахи, бізнес, сім’я, навчання, уряд – у неї не можна грати без знання гравцями правил і дотримання їх. Більшість взаємодій у суспільстві спрямовується і координується певними правилами, які відомі всім учасникам.

Так відбувається і при аналізі господарської діяльності. Ми повинні починати не відразу скрізь і з усього, а поступово, просуватися з тих рубежів, де знаходимося, відштовхувати від того, що вважаємо правильним і корисним.

Економічне мислення – це не набір готових рекомендацій для аналізу господарської діяльності. Це метод, інтелектуальний інструмент, техніка мислення, завдяки яким можна зробити правильні висновки, виходячи з калькуляції витрат і вигод.

Продуктом може бути матеріальний предмет, який можна побачити, потримати, зважити, а також інтелектуальний. Продукт створюється для того, щоб його можна було віддати, продати, поміняти.

Такі предмети називаються споживчими продуктами. Їх виготовляють для споживачів. Той, хто їх використовує, називається споживачем.

Що означає підвищення рівня життя?

• збільшення прибутків населення

• поліпшення умов праці і побуту

• зростання обсягів виробництва і підвищення якості предметів споживання

• ліквідацію диспропорцій між попитом і пропозицією на товари і послуги

Наш добробут залежить від обсягів і темпів розвитку економіки, раціонального використання всіх видів ресурсів, трудового внеску кожного в загальну справу.

Нематеріальні продукти називаються послугами. Це теж споживчі блага (культура, охорона здоров’я, маркетинг, банківська справа, страхування). Надання послуг – це один із способів одержати засоби до існування.

+