4. Організація пожежогасіння на об’єкті

4.1. Обґрунтування тактичного задуму

З метою розробки тактичного задуму гасіння пожежі, а також для найбільш якісного прогнозування можливої обстановки на пожежі необхідно:

а) прогнозувати можливі варіанти розвитку пожежі по середнім статистичним даним для подібних об'єктів;

б) вибрати найбільше складний варіант із погляду організації евакуації людей та гасіння пожежі.

На підставі прогнозу обстановки на пожежі визначаються основні параметри її гасіння. При цьому з'являється можливість оцінити умови оперативної роботи підрозділів ДСНС України в конкретних умовах.

Як показує статистика, 40% усіх пожеж у навчальних закладах виникає на складах. Швидкому розвитку пожеж на cкладі сприяє його обсяг, наявність великої кількості горючих матеріалів і утворення потужних конвективних потоків.

Аналіз і прогнозування обстановки на пожежі будемо проводити, виходячи з конкретних планувальних рішень будинку.

Пожежа виникає в день, на складі на третьому поверсі учбового блоку НВК із-за знаходження в ньому великої кількості матеріальних цінностей та господарчого майна.

4.2. Розрахунок сил та засобів для гасіння умовної пожежі

При визначенні зростання площі пожежі на момент зосередження сил та засобів необхідно враховувати, що в перші 10 хвилин від початку розвитку пожежі лінійну швидкість (0,5v_л). Через 10 хвилин і до моменту введення засобів гасіння першими підрозділами, що прибули на пожежу, лінійна швидкість при розрахунку береться рівною табличній, з моменту введення перших засобів гасіння до моменту локалізації пожежі вона знову приймається рівною 0,5 V_л. Виходячи з табличних даних (Довідник КГП, с.22), лінійна швидкість поширення горіння – 1,0-3,0 м/хв. Приймаємо лінійну швидкість рівною 2,0 м/хв. Час оперативного розгортання – 3хв. Час виявлення пожежі – 0 хв. Час сповіщення приймаємо – 2 хв. Час збору та виїзду приймаємо згідно з нормативами – 1 хв.

Час прямування підрозділів ДСНС України визначається ха формулою:

, (4.1)

де – відстань від місця дислокації підрозділу до місця виклику, км;

– середня швидкість руху пожежних автомобілів, км/год.

Для 51 ДПРЧ:

Для 52 ДПРЧ:

Для 83 ППЧ:

Для 97 ППЧ:

Через те, що маршрут руху підрозділу проходе через населений пункт, де максимально допустима швидкість руху становить 60 км/год, то ми приймаємо середню швидкість руху км/год.

Час вільного розвитку пожежі складається з часу виявлення пожежі, повідомлення про пожежу, збору особового складу підрозділу за сигналом «Тривога», слідування до місця виклику та оперативного розгортання.

Час вільного розвитку пожежі складе:

хв., (4.2)

де - час до повідомлення про пожежу ( ), хв.;

- час виявлення пожежі, хв.;

- час збору підрозділу по тривозі, хв.;

- час оперативного розгортання, хв.;

- час слідування підрозділу до місця виклику, хв.

Визначаємо радіус пожежі до введення перших сил та засобів ( хв.), так як t≤10хв., радіус пожежі визначаємо за формулою:

м (4.3)

Визначаємо форму пожежі. Оскільки склад має розмір 16×12 метрів, а пожежа виникла в центрі і має радіус пожежі 10 м., то пожежа, поширившись, охопила майже весь склад.

Форму поширення пожежі визначаємо для складу, як прямокутну.

Площа гасіння пожежі (Sгас), враховуючи глибину гасіння стволом «Б» (h=5 м) і розміри пожежі в плані (16 м x 9 м), дорівнює площі пожежі (Sпож):

Sгас = a ⋅ n ⋅ hГ = 12 ⋅ 1 ⋅ 5 = 60м²

Необхідну витрату води на гасіння пожежі (Qгас) визначаємо за формулою:

Qгас = Iгас x Sгас, (1)

де Iгас – необхідна інтенсивність подавання води на гасіння пожежі, л/м кв.сек (за

довідковими даними приймаємо – 0,1 л/м кв.сек).

Qгас = 0,1 x 60 = 6 л/с.

Необхідну витрату води на захист (Qзах) суміжних приміщень визначаємо за формулою:

Qзах = 0,25 x Iгас x Sгас (2)

Qзах = 0,25 x 0,1 x 60 = 1,5 л/с.

Визначаємо потрібну кількість приладів на гасіння та захист.

N_гас= стволи “Б”

N_зах= стволи “Б”

Фактичні витрати води на гасіння пожежі (Qгас ) та захист (Qзах ) суміжних приміщень визначаємо, враховуючи прийняту кількість стволів на гасіння пожежі (Nств.гас. ) та захист (Nств.зах.) і витрату води із ствола „Б” (Qств.Б ), яка дорівнює 3,7 л/с.

ф

Qгас = Nств. гас. x Qств.Б (3)

ф

Qзах = Nств.зах. x Qств.Б (4)

ф

Qгас = 2 x 3,7 = 7,4 л/с;

ф

Qзах = 3 x 3,7 =11,1 л/с.

ф

Qзаг = 7.4+11.1 =18,5 л/с.

Фактичні витрати води на гасіння пожежі та захист перевищують необхідні,

що задовольняє умови успішного гасіння пожежі.

Визначаємо необхідну кількість пожежних машин:

N_маш=

Кількість ланок ГДЗС приймаємо рівним 5 з урахуванням місць подавання стволів у непридатному для дихання середовищі (2 ствола на гасіння пожежі та 3 ствола на захист приміщень другого, третього та четвертого поверхів).

Кількість пожежних автомобілів основного призначення (АЦ) визначаємо з урахуванням необхідної кількості ланок ГДЗС. Таким чином, для ліквідації пожежі

необхідно 6 відділень в повному складі на автомобілях основного призначення, що відповідає виклику по пожежі № 2 згідно з гарнізонним розкладом виїздів.

Вид та кількість спеціальної техніки визначаємо з урахуванням необхідних дій, направлених на забезпечення успішного гасіння пожежі, а саме:

• проведення аварійно-рятувальних робіт – 1 спеціальний аварійно-рятувальний автомобіль (САРМ);

• проведення рятувальних робіт – 1 автодрабина (АД).

Мінімальну чисельність особового складу визначаємо з урахуванням необхідної кількості людей, задіяних у ланках ГДЗС (Nо/с гдзс) та у резерві, постах безпеки (N о/с пб), на позиціях стольників по захисту суміжних приміщень (N о/с зах.), кількості людей, які контролюють роботу насосно-рукавних систем (N о/с нрс).

N о/с = Nо/с гдзс + 0,5 Nо/с гдзс + N о/с пб + N о/с зах + N о/с нрс (6)

N о/с = 5 x 3 + 0,5 х 5 х 3 + 5 + 1 + 4 = 33

Отримані результати заносимо у зведену таблицю

	Q л/с	Стволи «А»	Стволи «Б»	Ланки ГДЗС	Особовий склад	Напірні рукава		Техніка
						Ø 51	Ø 77		АЦ	АД	САРМ
Потрібно на гасіння	11.1	-	2	2	17	6	2		1	-	-
Потрібно на захист	7.4	-	3	3	16	9	2		5	1	1
Всього	18.5	-	5	5	33	15	4		6	1	1