7. Сформулюйте основні властивості та функції соціальних норм, механізми засвоєння особистістю соціальних норм

Соціальні норми - невід'ємний елемент суспільного управління, засіб орієнтації поведінки особистості (соціальної групи) у конкретних соціальних умовах і, водночас, засіб контролю з боку суспільства за їх поведінкою. За допомогою соціальних норм здійснюється нормативна регуляція поведінки окремої людини чи соціальної групи (колективу). Нормами, що відображають інтереси соціальних груп, задаються (пропонуються, дозволяються, забороняються) визначені форми поведінки, характер відносин, мета і засоби її досягнення. Звідси випливає, що соціальні норми історично мінливі й у них виявляються всі протиріччя суспільства.

Основними властивостями соціальної норми є її корисність, обов'язковість і фактична реалізація в поведінці людей.

З названих трьох властивостей норми вихідним є її суспільна корисність, обумовлена об'єктивними соціальними процесами в житті суспільства. Економічні та інші закономірності соціального життя сприймаються людьми, набувають форми інтересів, цілей, мотивів їхніх вчинків, виражаючи прагнення відповідних соціальних груп, перетворюються в правила поведінки і стають соціальними нормами.

Корисність соціальної норми, по-перше, відносна, оскільки норма, корисна для інтересів однієї соціальної групи, може бути нейтральною або навіть шкідливою для іншої; по-друге, корисність норми мінлива в просторі й часі, вона змінюється відповідно до змін у суспільних умовах життя людей. Якщо норма через ті або інші причини втрачає суспільну корисність (наприклад, змінилися суспільно-економічні умови), вона хоча й залишається обов'язковою через чинні приписи і фактично реалізується громадянами, але її соціальні наслідки дії будуть шкідливими, щонайменше-нейтральними. У той же час. при втраті нормою обов'язковості (наприклад, заборона позашлюбних стосунків) навіть об'єктивно корисні правила поведінки будуть виконуватися далеко не всіма, кого вони стосуються. Це призведе до зниження ступеню ефектності норми і до поступового її витіснення іншими правилами. Нарешті, норма зовсім утрачає своє значення, якщо при наявності двох перших властивостей відсутня третя- фактичне її здійснення, реалізація в поведінці людей.

Для будь-якої соціальної норми характерною є конкретність змісту й абстрактність (неперсоніфікованість) адресата, що дозволяє їй бути регулятором для різних осіб і в різних ситуаціях, стабілізуючи і розвиваючи суспільні відносини в напрямі, що відповідає інтересам не лише конкретної соціальної групи, але й суспільства в цілому.

основною функцією соціальних норм є регулятивна, тобто вони регулюють суспільні відносини. Під функцією в цьому випадку розуміється роль, яку відіграють соціальні норми у житті суспільства та окремої особи.

Проте соціальні норми відіграють і інші, окрім регулятивної, функції, зокрема:

комунікативно-інформаційну, яка полягає в тому, що за допомогою соціальних норм відбувається процес взаємодії (комунікації) між соціальними суб'єктами, а також передавання інформації про поведінку суб'єкта від одного суб'єкта іншому;

• оцінювальну, яка полягає в тому, що соціальні норми досить часто виступають критеріями оцінки поведінки соціальних суб'єктів (наприклад, моральне - аморальне, правомірне - неправомірне, красиве - некрасиве тощо);

• трансляційну (освітню), яка полягає в тому, що, оскільки в соціальних нормах сконцентровано досягнення та досвід (в тому числі негативний) людства в організації суспільного життя, взаємовідносин між соціальними суб'єктами, то за рахунок передання інформації про цей досвід від одних соціальних суб'єктів іншим, від одного покоління наступному останнє набуває знання про навколишній світ, закони його функціонування, правила поведінки у ньому тощо. Всі соціальні норми поділяють на певні групи. Класифікувати соціальні норми можна за різними критеріями. У науковій літературі виділяють такі види соціальних норм залежно від того чи іншого критерію:

• за сферами дії:

економічні соціальні норми, що регулюють суспільні відносини у сфері економіки, тобто пов'язані із взаємодією соціальних суб'єктів стосовно об'єктів власності, виробництва, розподілу і споживанням матеріальних благ тощо; о політичні соціальні норми, що регулюють відносини між класами, націями, народами; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу, а також процедури її здійснення тощо;

- релігійні соціальні норми, що регулюють відносини у сфері релігії та між різними релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існування Бога;

- екологічні соціальні норми, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища; тощо.

• за регулятивними особливостями: норми моралі;

- юридичні норми (норми права);

- норми звичаю;

- корпоративні норми; тощо;

• за способами утворення:

- соціальні норми, що складаються стихійно;

- соціальні норми, що створюються свідомо;

• за способами закріплення чи вираження:

- соціальні норми, викладені в усній формі;

- соціальні норми, викладені у письмовій формі.

У науковій літературі є й інші класифікації юридичних норм.