2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра журналістики та засобів масової комунікації

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

НА ТЕМУ: “РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У СУЧАСНІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ

(На прикладі сайтів: “Вконтакті”, “Однокласники”, “Фейсбук”)”

Виконала: студентка ЖР-41з

спеціальності 6.030301 Журналістика

Шахворостова І.О.

Керівник: кандидат наук із

соціальних комунікацій,

доцент Рак О.Ю.

Рецензент: кандидат наук із соціальних комунікацій, Середа О.З.

Львів – 2017

ЗМІСТ

ВСТУП…..…………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У СУЧАСНІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ …………………...7

1. 1. Теоретико-методологічні підходи до дослідження масової комунікації ………………..………………………………………………………7

1. 2. Масово-комунікаційний діалог в Інтернеті ……………………….12

1.3. Історія становлення соціальних мереж та види соціальних мереж …………………………………………………………………………….15

1.4. Соціальні мережі як засіб обміну інформацією …………………...19

Висновки до першого розділу…………………………………………...29

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЛІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ЖУРНАЛІСТИЦІ…..……………………………………………………………30

2.1. Соціально-демографічний портрет аудиторії Інтернету ……..…...30

2. 2. Соціальні мережі як нові ЗМІ (на прикладі сайту Вконтакті, Однокласники, Фейсбук) …………………………………………………...…..38

2. 3. Перспективи розвитку соціуму під впливом соціальної мережі ...43

Висновки до другого розділу…………………………………………….48

РОЗДІЛ ІІІ. МІСЦЕ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПОВСЯКДЕННОМУ СПІЛКУВАННІ ………………………………………………………………...49

3.1. Досвід емпіричних досліджень особливостей комунікації молоді в соціальних мережах …………………………………………………………….49

3.2. Проблемні моменти комунікативної взаємодії молоді в соціальних мережах …………………………………………………………………………..61

Висновки до третього розділу…………………………………..………67

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..69

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..70

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в кінці ХХ − на початку XXI століть, реалії інформаційного суспільства, яке формується в Україні, з невідкладністю припускають пошук нових способів трансляції соціокультурного досвіду і ставлять перед вченими і науковою громадськістю завдання адекватного пояснення тих процесів, які відбуваються в суспільстві, їх можливої прогностики.

Фактор глобалізації, інтенсивність впливу масової комунікації змінили комунікативну поведінку аудиторії, що гранично актуалізує проблему розвитку суб'єктності в житті сучасного суспільства.

Адже можливість його поступального розвитку, як показує практика останніх років, залежить не тільки від темпів впровадження в економіку тієї чи іншої країни ринкових відносин, високоефективних технологій, механізмів господарювання, а й від того, наскільки враховуються при цьому корінні інтереси всіх соціальних груп, наскільки успішно і позитивно вирішуються на цій основі соціальні протиріччя.

У зв'язку з цим, гранично актуальною бачиться нам проблема впливу соціальних мереж на формування і розвиток соціуму. Інформаційне суспільство розглядається як еволюційне продовження індустріального суспільства, в якому найбільш високими темпами зростають сектори, пов'язані з виробництвом і споживанням інформації, а нові інформаційні та комунікаційні технології, що виникли в результаті технологічної конвергенції, впливають на характер комунікацій.

Доступ до інформації виступає вирішальним фактором організації демократичного суспільства. Виробництво, обробка та передача інформації стають новою, потужною продуктивною силою і значно впливають на соціальні, економічні та політичні процеси, що відбуваються не тільки в Україні, але і в світі в цілому.

Одночасно з перетвореннями в соціально-економічній і політичній сферах становлення інформаційного суспільства надає соціальний, психологічний та культурний вплив на особистість і соціум в цілому.

Цілком природно, що в період становлення інформаційного суспільства особливої актуальності набувають питання теорії і практики масової комунікації і, особливо, її нових високотехнологічних форм.

На думку багатьох вітчизняних авторів, теорія і методологія масової комунікації знаходяться в стадії становлення. Досі відсутній єдиний загальноприйнятий категоріально-понятійний апарат теорії масової комунікації. Накопичено багато емпіричного матеріалу, отриманого в ході численних прикладних досліджень процесів масової комунікації, які використовується в практичних цілях.

Хоча такий матеріал, перш за все, є основою для подальшого теоретичного аналізу, визначення соціальних законів, відповідно до яких функціонує масова комунікація в суспільстві. Іншими словами, велика частина сучасних емпіричних досліджень масової комунікації не виконує своєї евристичної функції.

З іншого боку, відсутність міцного теоретико-методологічного фундаменту часом ставить під сумнів адекватність та якість багатьох прикладних досліджень, що, в свою чергу, негативно впливає на цілеспрямований розвиток і вдосконалення системи масових комунікацій в суспільстві.

Поява нових високотехнологічних форм масової комунікації, Internet, зокрема (всесвітня комп'ютерна комунікативна мережу, до якої підключені мільйони користувачів з усього світу, далі в тексті − Інтернет), вимагає відповідного опису і пояснення − як на прикладному, так і на теоретичному рівні.

До цього часу питання про віднесення Інтернету до числа засобів масової комунікації в науковому співтоваристві залишається дискусійним. Але в будь-якому випадку така складна і затребувана комунікативна форма, як Інтернет знайде своє місце в системі наукових дисциплін, які досліджують комунікативний простір. Саме Інтернет сьогодні є, з одного боку, найбільш динамічною формою масової комунікації, а з іншого − найменш вивченою формою масової комунікації.

Таким чином, тема бакалаврської роботи «Роль соціальних мереж у сучасній журналістиці» (на прикладі сайтів “Вконтакті”, “Одноклассники”, “Фейсбук”).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні специфіки ролі соціальних мереж у сучасній журналістиці.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. описати теоретико-методологічні підходи до дослідження масової комунікації;

2. проаналізувати масово-комунікаційний діалог в Інтернеті;

3. дослідити історію становлення соціальних мереж ;

4. прокласифікувати соціальні мережі;

5. охарактеризувати соціальні мережі як засіб обміну інформацією;

6. описати соціально-демографічний портрет аудиторії Інтернету;

7. проаналізувати соціальні мережі як нові ЗМІ (на прикладі сайту «Вконтакті», “Однокласники”, “Фейсбук”);

8.  охарактеризувати перспективи розвитку соціуму під впливом соціальної мережі.

Об'єктом дослідження є інтернет-журналістика на прикладі сайту «Вконтакті», “Однокласники”, “Фейсбук”.

Предметом дослідження є соціальні мережі.

Методологічну основу дослідження склали принципи системного, порівняльно-історичного і культурологічного підходів.

Теоретичною основою роботи стали праці вітчизняних фахівців в галузі соціології, журналістики, психології, присвячені проблемам масової комунікації, інформаційної культури, розвитку мережі Інтернет та соціальних мереж.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що зроблена спроба оцінки впливу соціальних мереж як засобу масової комунікації на інформаційну культуру українського суспільства; показано, що сформована субкультура сучасної української Інтернет-спільноти є основою для формування нової інформаційної культури соціуму і включає в себе відповідні норми і цінності.

Теоретична і практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані висновки і результати можуть бути використані для подальшої теоретичної розробки концепції інформаційної культури (Інтернет-культури), для систематизації понятійного апарату масових комунікацій і Інтернету, зокрема.

Структура дослідження. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів основного матеріалу, висновків, списку використаної літератури .