Література

а)основна:

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. –

С. 263-291.

2. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. К., 2006. – С. 242-249.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – С. 58-101.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.-Одеса: Либідь, 2006. – С. 86-108.

б)додаткова:

1.Вендина Т. И. Введение в языкознание: Учеб. пособие для педагогических вузов. – М.:

Высшая школа, 2002. – С.262-268.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1978. – С. 252-275.

3. Реформатский А. А. Введение в языкознание. — М., 1996. – С. 411-456.

4 .Кузнецов П.С. Морфологическая классификация языков. – М., 1954.

5. Иванов В. В. Генеалогическая классификация языков и понятие языкового родства. –

М., 1954.

6. Солнцев В. М. Типология и тип языка// Вопросы языкознания. – 1978. –№2.

в)довідкова

1. Атлас языков мира / Конс. Б. Комри, С. Мэтьюс, М. Полински. – Лондон,

1996.

2. Левицький Ю. М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

3. Потапов В. В. Краткий лингвистический справочник. Языки и письменность. – М.,

1997.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.., 2002. 

Методичні рекомендації

Типологічна класифікація встановлює схожість і відмінності мов в їх найбільш важливих властивостях граматичної будови (не залежних від їх генетичної спорідненості). Найвідомішою з типологічних класифікацій є морфологічна класифікація мов, що оперує таким поняттям як спосіб з’єднання морфем, що виражають те чи те граматичне значення. З цією класифікацією ви знайомилися при вивченні курсу «Вступ до мовознавства». Перш за все згадайте авторів традиційної морфологічної класифікації – братів Фридриха та Августа Шлегелів (доповнив її Август Шлейхер). З’ясуйте особливості флективних, ізолюючих, аглютинативних та інкорпоруючих мов. Зверніть увагу на виділення в кожному з типологічних класів синтетичних та аналітичних підтипів (залежно від того, як передаються в мові граматичні значення й виражаються стосунки). Тільки засвоївши теоретичний матеріал, можна виконувати 1 завдання (скористайтеся довідковою літературою).

Генеалогічна класифікація – це класифікація мов за спільністю походження. Вивчаючи її, перш за все згадайте основні принципи та поняття (порівняльно-історичний метод, санскрит, сім'я, група, підгрупа, мертва мова), вчених, що стояли у витоків класифікації. Ви маєте знати: 10 найбільш відомих та поширених сімей (індоєвропейську, китайсько-тибетську, семіто-хамітську, аустронезійську, дравідську, тюркську, фінно-угорську, кавказьку, корейську, алтайську); територію їх поширення на лінгвістичній карті; приклади мов, що входять до цих сімей. Особливу увагу слід звернути на мови індоєвропейської сім’ї.

Тільки після опрацювання літератури варто приступати до виконання третього та четвертого завдань.

Студенти повинні знати: принципи морфологічної класифікації мов, типологічні види мов та їх ознаки; принципи генеалогічної класифікації та основні сім’ї мов.

Студенти повинні вміти: визначати місце мови в морфологічній та генеалогічній класифікаціях.