Знос і амортизація

У процесі виробничого використання основні фонди поступово зношуються і в результаті втрачають свою первісну і споживчу вартість. Економічна сутність зносу полягає у втраті фондами їхньої вартості.

Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів. Фізичний знос — це втрата основними фондами їх споживчих якостей, що є проявом впливу на основні фонди природно-кліматичних (атмосферні опади, сонце, мороз і т. д.) і технічних (змінність, експлуатаційні навантаження, якість технічного обслуговування і т. д.) умов. Розмір фізичного зносу основних фондів залежить від безлічі чинників, у тому числі від якості їхнього виготовлення, запроектованих технічних характеристик, від властивостей матеріалів, з яких вони вироблені і т.д. Фізичний знос пов’язаний також з кваліфікацією обслуговуючого персоналу, своєчасністю і якістю проведеного поточного обслуговування і ремонту і зумовлений цілим рядом інших причин. Постійно накопичуючись, фізичний знос знижує технічні і економічні характеристики основних фондів і в кінцевому підсумку призводить до повної втрати ними споживчої вартості, робить основні фонди непридатними для використання. Розрізняють фізичний частковий та фізичний повний знос. Частковий знос можна усунути. Це означає, що споживчі якості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повний знос не можна усунути, він зумовлює необхідність ліквідації зношених фондів та заміни їх новими.

Моральний знос настає, як правило, раніше від фізичного, тобто основні фонди, які ще не можуть бути використані, економічно вже не ефективні. Моральний знос — це зменшення вартості основних фондів під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці, а також у результаті створення нових, більш продуктивних та економічно вигідних машин і устаткування, ніж ті, що перебувають в експлуатації.

Моральний знос буває двох форм.

Моральний знос першої форми виникає в результаті знецінення старих основних фондів по причині зниження витрат виробництва в галузях, що поставляють основні фонди будівництву. В результаті вартість нових основних фондів тієї ж конструкції стає нижчою, ніж була в раніше випущених. Тому в процесі їхньої експлуатації на готову продукцію вони будуть переносити меншу по величині частку вартості, що робить їх відповідно більш ефективними і стимулює заміну старих фондів на нові.

Моральний знос другої форми — це обезцінення старих основних фондів через створення нових, більш ефективних.

4. Обігові кошти підприємства

За характером участі в діяльності підприємства його активи, тобто вся сукупність майна, яка використовується для здійснення діяльності, поділяється на необоротні та оборотні активи. Суть відмінності визначається тривалістю циклу використання активів у виробництві продукції. Для необоротних активів характерне збереження речової форми у ході виробничого процесу протягом тривалого часу. Саме з цією об­ставиною пов'язана назва даної групи майна, оскільки необоротні активи зношуються повільно та їх оборот явно не спостерігається.

Необоротні активи
Основні засоби	Довгострокова дебіторська заборгованість	Нематеріальні активи	Довгострокові вкладення		Відстрочені податкові активи	Інші необоротні активи
			Незавершене будівництво	Довгострокові фінансові інвестиції

Рис. 4. Склад необоротних активів

Для нормального функціонування підприємству необхідно скорочувати час перетворення коштів, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості на грошові кошти на розрахунковому рахунку. Зусилля щодо зменшення періоду обігу оборотних коштів (за умов зацікавленості підприємства в продовженні строку сплати кредиторської заборгованості) можуть обернутися зведенням його фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємства залишиться більше коштів, ніж їх потрібно для безперервної роботи.

Обігові кошти підприємства – це сукупність грошових коштів підприємства, вкладених у оборотні виробничі фонди і фонди обігу з метою забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. Вони являють собою частину фінансових ресурсів підприємства.

!!! Обігові кошти є більш широкою економічною категорією, ніж оборотні виробничі засоби.

ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА
ОБОРОТНІ ВИРОБНИЧІ ЗАСОБИ (СФЕРА ВИРОБНИЦТВА)			ФОНДИ ОБІГУ (СФЕРА ОБІГУ)
Нормовані оборотні кошти	Виробничі запаси Незавершене виробництво Витрати майбутніх періодів		Готова продукція на складі підприємства	Нормовані оборотні кошти
			Відвантажена продукція Грошові кошти на розрахунковому рахунку та наявні в касі Дебіторська заборгованість Інші оборотні кошти	Ненормовані оборотні кошти

Рис. 5. Склад оборотних коштів підприємства

Оборотні виробничі фонди – це частина виробничих фондів, речовинні елементи яких в процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють (втрачають) свою натурально-речовинну форму і переносять всю свою вартість на собівартість виготовленої продукції у даному виробничому циклі.

Є найважливішою частиною оборотних коштів промисловості і складають більше 70 % всіх оборотних коштів підприємства.

Обчислюються в натуральних показниках (штуках, літрах, метрах тощо).