Д іяльність українців у і та II Державних думах

І Державна дума працювала в Петербурзі протягом 27 квітня – 8 липня 1906 р. Ліві партії вибори в Думу бойкотували. Перемогу здобули кадети (конституційні демократи). У виборах брали участь Українська радикально-демократична партія, Українська народна партія.

Українська думська громада (тобто фракція Державної думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України) у складі 45 осіб сформувалася майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч із Чернігівщини І. Шраг.

Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах. Щодо головного питання революції – аграрного – у громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків – конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган – журнал «Украинский вестник», у якому співробітничали М. Грушевський, І. Франко, М. Туган-Барановський. І Дума була розпущена трохи більше, як через 2 місяці від початку її роботи.

На початку 1907 р. царизм дозволив вибори до II Державної думи. Вибори в II Думу не бойкотувалися, а тому її склад значно «полівішав». Знову, як і в І Думі, тон задавали селянські депутати. II Дума розпочала роботу 20 лютого 1907 р. і працювала до 3 червня 1907 р.

Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів. Вона видавала журнал українською мовою «Рідна справа (Вісті з Думи)». Платформа громади складалася на основі програмних установок УСДРП: автономія України, амністія політв'язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства й церкви. Нова думська громада також не мала єдиної позиції щодо аграрного питання.

II Державну Думу було розігнано. З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. Цей крок правлячих кіл став можливим у результаті спаду революції і вважається її кінцем.

Укажіть три події, що відбулися в Україні в 1905 р.

1 «Кривава неділя». 2 Повстання матросів крейсера «Очакова» на чолі з лейтенантом Петром Шмідтом.

3 Створення в Києві «Клуба русских националистов». 4 Повстання на панцернику «Потьомкін».

5 Виступ селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині.

6 Відзначення 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 7 Справа Бейліса.

Що з переліченого стосується України в роки революції 1905–1907 рр.?

1 Поява українських періодичних видань. 2 Масові арешти очільників політичних партій.

3 Звуження сфери вживання української мови. 4 Впровадження на території України стану посиленої охорони.

5 Створення в містах і містечках осередків «Просвіти». 6 Вибори до І та ІІ Державних дум Росії.

Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?

«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадської свободи совісті, слова, зібрань і союзів...»

А створення губернських зборів і земських управ Б утворення Української автокефальної церкви

В поява перших україномовних періодичних видань Г відкриття в усіх університетах кафедр історії України

Які позитивні наслідки революції 1905-1907 рр. для українства Наддніпрянсьі України?

1) скасування Емського указу 2) запровадження української мови у школах і судочинстві

3) створення українського університету 4) поява української преси

5) надання окремого представництва українцям у Державній Думі Росії

6) поява різноманітних українських організацій, було здобуто перший досі парламентської діяльності

7) поява українських політичних партій

Укажіть основні проблеми, на яких зосереджувалися українські депутати в Державній

1 автономія 2 земельна 3 освітня 4 самостійність 5 судова 6 фінансова