Розділ 2. Становлення та розвиток хостелів в україні

2.1 Особливості функціонування хостелів в Україні.

Хостели на ринку засобів розміщення України почали з’являтися на початку 2000-х. Поштовхом для розвитку хостел руху стало проведення в Києві пісенного конкурсу Євробачення в 2005 році. Другим таким поштовхом пізніше стало проведення в Україні Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012.

В Україні функціонує Всеукраїнська молодіжна хостельна асоціація (ВМХА) - єдина в Україні організація, яка має право офіційно представляти Міжнародну молодіжну федерацію хостелів. Асоціація була створена у 2003 році.

Основними завданнями ВМХА є:

• створення і об'єднання мережі хостелів в Україні;

• сприяння створенню і розвитку інфраструктури у сфері молодіжного туризму;

• забезпечення туристів гуртожитками та іншими приміщеннями, в яких не повинно існувати відмінностей, пов'язаних з расою, національністю, кольором шкіри, релігією, статутом, класом або політичними мотивами;

• організація молодіжного туризму в «хостел-стилі».

ВМХА щорічно проводить перевірку хостелів на предмет відповідності стандартам IYHF.

Згідно вимог Міжнародної асоціації молодіжних хостелів, в хостелі на одну людину має припадати не менше 5 кв. м, відстань від спинки двоярусного ліжка до стелі має становити не менш як 75 сантиметрів, розміром не менш ніж 80 на 190, а відстань між ними щонайменше 75 сантиметрів. На 12 людей у хостелі повинен бути один туалет, передбачається один умивальник на шістьох людей, на 15 осіб – одна душова [10]. При можливості у хостелі має бути повністю обладнана кухня, пральня тощо. Рекомендовано відведення приміщень для створення кімнат для зустрічей, вечірок (див. Табл. 2.1). В Україні, щоправда, ці вимоги дотримані не повністю: в багатьох хостелах розміщують 2-ярусні ліжка, створюють кімнати на 12 та більше місць тощо.

Щодо площі кімнати хостелу з розрахунку на одну людину існує законодавче непогодження, оскільки згідно ДСТУ 4268 «Засоби розміщування» площа житлової кімнати на одну особу, що проживає у будинках цілорічного функціонування, має бути не меншою ніж 6,0 кв. м. Засоби розміщування повинні мати санітарні об'єкти загального користування (з розрахунку один унітаз, один умивальник і один душ не більше ніж на десять чоловік, окремо для жінок та чоловіків) [11].

Отож, маючи не уніфіковані вимоги до засобів розміщення, важко вимагати у власників молодіжних готелів дотримання вимог до засобів розміщення, зазначених у національному стандарті.

Та молодь на це не дуже зважає. Тож хостели вважаються молодіжними готелями, хоч вікових обмежень на поселення в них нема; можуть поселятися і діти у супроводі дорослих, і люди інших вікових категорій. Правда, представники галузевих асоціацій, зобов'язані слідкувати за дотриманням хостел-стандартів, стверджують, що «ущільнення» торкнулося переважно тих «молодіжних готелів», які не входять до міжнародним асоціацію цього виду готелів (IYHA), працюючи «автономно». А таких, за оцінками експертів, приблизно 30% від загальної кількості всіх європейських хостелів. Втім, поручитися за всіх без винятку асоційованих членів керівники асоціацій, на жаль, не готові. Так що молоді туристи, які заселяються в асоційовані хостели, теж не застраховані від сюрпризу у вигляді «ущільнення».

Аналізуючи вітчизняну законодавчу базу, можна відмітити низку невідповідностей. Перша з них проявляється в тому, що хостели відносять до категорії готелі та інші засоби розміщення. А це означає, що в хостелі повинно бути як мінімум сім номерів. По-друге, даний засіб розміщення повинен надавати готельні послуги, які не обмежуються прибиранням ліжок та приміщень. Тобто, відповідно до української класифікації хостел є одним із видів готелів, а це не відповідає міжнародній класифікації засобів розміщення. Хостели пропонують своїм клієнтам набір обмежених послуг і навіть, не зважаючи на те, що в багатьох хостелах є індивідуальні кімнати, як правило, хостели більше нагадують гуртожитки, ніж готелі.

Також треба зазначити той факт, що у вітчизняній статистичній звітності до 2015 року хостели не виділяли в окрему категорію засобів розміщення, оскільки форма державного статистичного спостереження №1 КЗР (річна) «Звіт про діяльність колективного засобу розміщування», затверджена в 2011 році не передбачала збір інформації про діяльність хостелів як окремого типу колективних засобів розміщення. В зв’язку з цим неможливо провести достовірний аналіз діяльності цього виду засобів розміщення в Україні. [16] [19]

В національному стандарті України зазначено таке визначення «хостел; молодіжний готель – це готель, у якому номери, розташовані зазвичай за коридорною або блочною системою, і має умови для самостійного готування їжі та санітарно-технічні зручності на поверсі або у блоці; може організовувати харчування у закладі ресторанного господарства». Зазначимо, що незважаючи на те, що термі «хостел» вже внесений до національних стандартів України, немає конкретних вказівок та норм, які стосуються проектування хостелів, не визначені принципи організації їх інтер’єрного простору тощо.

В залежності від часу функціонування хостели можуть бути постійно діючими або сезонними. Велика кількість сезонних хостелів була організована на проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Всі вони припинили своє існування після проведення турніру.

В залежності від принципу розташування хостели можуть бути автономними (окремі споруди) або займати квартири в житлових будинках (одну або кілька), в тому числі в гуртожитках. Останній варіант набуває все більшої популярності в м. Київ. В країнах Європи все частіше будують окремі споруди, спеціально для відкриття хостелів. В Україні хостели, що знаходяться в межах міського середовища і не віддалені від центра міста, займають переважно невелику площу в багатоповерхових будинках, що зумовлено великою мірою економічними причинами.

Через часту невідповідність існуючих хостелів України хостел-стандартам сьогодні постає проблема існування хостелів в багатоквартирних будинках. Найчастіше це стосується так званих «робочих» хостелів напівлегальних, а іноді й нелегальних хостелів, які організовуються незважаючи на існуючі хостел-стандарти. Сусіди таких хостелів часто стикаються з порушенням громадського порядку, скаржаться на ведення незаконної діяльності та антисанітарію.

У зв’язку з цим депутатами було подано законопроект № 5473 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання квартир в багатоквартирних житлових будинках». [15]

Ключові новації:

• Заборона на облаштування офісів, хостелів та інших комерційних приміщень в квартирах житлових будинків.

• Встановлення штрафу за виявлене порушення в розмірі від 34 до 80 тис грн.

Позитивні риси законопроекту:

• встановлення обмежень, які використовуються в світовій практиці;

• не завадить вільній конкуренції;

• збільшить попит на комерційну нерухомість, матиме позитивний вплив на власників офісних центрів;

• зменшить навантаження на житлові будинки, матиме позитивний вплив на жителів багатоквартирних будинків (наприклад, зменшить використання ліфтів, внутрішніх комунікацій, парковки тощо);

• власникам квартири дозволяється самостійно проводити в ній комерційну діяльність без найманих працівників.

Негативні риси законопроекту:

• підвищення витрат на ведення бізнесу через необхідність оренди дорожчої комерційної нерухомості;

• загроза закриття частини мікро-, малого та середнього бізнесу;

• потенційні проблеми при реєстрації фізосіб-підприємців в житлових приміщеннях;

• додаткові можливості для корупції з боку правоохоронних, реєстраційних та контролюючих органів;

• ризик небажання забудовників надавати будинкам статус житлових;

• поява практики укладення підприємцями фіктивних договорів оренди нежитлових приміщень;

• висока вартість штрафів, яка збільшує ризик корупції;

• не враховує місцеву специфіку (на рівні регіону, населеного пункту тощо), встановлює єдині правила для всієї країни;

• не передбачає механізму узгодження ведення бізнесу в житловому будинку за згодою сусідів і/або дозволом місцевої влади;

• не регулює процедуру переведення житлових приміщень в житлові і навпаки;

• передбачає лише адміністративну відповідальність за порушення, не в інтересах сусідніх жителів [13].

Проект Закону наразі очікує рішення. У разі ухвалення, закон набере чинності за рік. Це допоможе зменшенню кількості напівлегальних хостелів, але в той же час ускладнить функціонування хостелів в країні загалом, так як значна частина з них функціонує на базі квартир багатоквартирних будинків.

За даними PolitEyes, експерти вважають, що у разі прийняття закон серйозно зашкодить бізнесу. Сім з дев’яти опитаних експертів (77,8%), які беруть участь в проекті PolitEyes, рекомендували відхилити законопроект. 4 з 7 експертів (57,1%) вважають, що адвокація не на часі. Два із семи експертів (28,6%) вважають, що законопроект втратив актуальність [14].

Вартість проживання в хостелах залежить від місткості кімнат, типу ліжок, місця розташування засобу розміщення тощо. Додатково знизити вартість проживання дозволяють картки знижок. Але поширюються вони найчастіше тільки на асоційовані «готелі для молоді». Українські туристи найчастіше користуються дисконтними картами Міжнародної асоціації хостелів IYHA і міжнародним посвідченням ISIC [17] .

Крім того в хостелах існують індивідуальні програми лояльності. Найчастіше вони передбачають знижки для постійних гостей: returning guests та постояльців, що живуть тривалий час одним періодом, а також гостям, які допомогли прорекламувати хостел за принципом «сарафанного радіо». До останнього можна віднести знижки для гостей, що долучились до спільноти хостелу ВКонтакті та Facebook, вподобали сторінку в соціальних мережах, відмітились в хостелі на інтерактивних мапах, Foursquare, Swarm та в Instagram. У випадку, якщо гість поширив посилання на хостел в соціальних мережах, залишив відгук тощо, він отримує більшу знижку. Таким чином гості мають змогу зробити своє проживання більш бюджетним, не прикладаючи до цього особливих зусиль, а хостел в свою чергу отримує безкоштовну рекламу. В кожному окремому випадку програми лояльності індивідуальні, їх можна уточнити на сайті або біля стійки рецепції.

Загалом ціни на проживання в хостелах України коливаються від 70 грн до 700 грн, в залежності від категорії номеру, локації хостелу та сервісу, який він пропонує. Найчастіше хостели, які окрім ліжко-місця пропонують хороший сервіс, пропонують розміщення від 100-120 грн за ніч. Цілком можливо знайти хостели з ціною 50 грн/ніч, проте умови проживання в них залишають бажати кращого.

Найчастіше хостели, що відповідають європейським хостел-стандартам, пропонують проживання від 4,5-7 євро за ніч. Зважаючи на економічну ситуацію в країні та курс гривні, такі ціни є досить демократичними для українців та нижчими середніх для європейців (в Європі середня вартість проживання в хостелі коливається від 12 до 20 євро за ніч).

Проблемою функціонування хостелів в Україні є велика кількість негативних стереотипів навколо них. В свідомості багатьох українців хостели – це не більше, ніж скромна дешева ночівля. Починаючи своє функціонування в Україні, хостели орієнтувалися на іноземних туристів, звиклих до такого формату житла. Вітчизняним мандрівникам призвичаїтись до подібного формату тимчасового проживання було досить складно. Ще 7-10 років тому туристи з СНД прагнули радше зупинятися в орендованих квартирах, або хоча би в кімнатах на двох осіб, якщо вже опинилися в хостелі. Проте в економічних реаліях України, хостели зараз – найоптимальніший варіант житла, популярність якого зросла разом з розвитком внутрішнього туризму.

Якщо порівняти хостел-індустрію в Україні 7-10 років тому і зараз, можна виокремити такі моменти:

1. Ще в 2010 році іноземному туристу було доволі складно відшукати будь-яку інформацію про хостели в Україні. На противагу європейським, українські хостели не мали власних веб-сайтів, в Інтернеті неможливо було знайти ні їх контакти, ні подробиці для бронювання. Власникам хостелів було зручніше співпрацювати з IYHF, яка і займалась піаром та бронюваннями. [20]

Сьогодні ситуація змінилась кардинально: хостели та хостел-мережі України не лише мають власні веб-сайти, а й активно просувають свої сторінки в соціальних мережах, створюють аккаунти на інтерактивних мапах та туристичних ресурсах. Крім того вони активно співпрацюють з міжнародними системами бронювань, що дозволяє залучати іноземну аудиторію.

2. Якщо кілька років тому українські хостели і мали власні веб-сайти, для іноземців великою проблемою ставала мова. Зараз веб-сайти українських хостелів пропонують навігацію кількома мовами (найчастіше українською, російською та англійською). Підвищилась кваліфікація персоналу: тепер він теж розмовляє англійською, що значно полегшує перебування іноземців в Україні.

3. 7-10 років тому більшість власників хостелів керувалися стереотипною думкою «Хостели не передбачають розкошів», тож умови проживання в таких хостелів були далекими від комфорту. Фінансово-економічна криза спонукала власників квартир у Києві створювати хостели, адже продати їх за хорошою ціною або здати в оренду було неможливо. В результаті хостели відкривали люди далекі від туристичного бізнесу, що прагнули в першу чергу швидкого повернення інвестицій. Вони часто заощаджували на ремонті, якісних меблях та постільній білизні. В окремих таких закладах сантехніку не змінювали ще з радянських часів. Зараз хостельєри серйозно ставляться до свого бізнесу, прагнуть до високого рівня якості та сервісу. Багато хостелів пропонують розкішний дизайн, ортопедичні матраци, безліч додаткових послуг та індивідуальний підхід до клієнта.

4. Хостели почали справді дорожити своїми клієнтами. Адже хороше враження спонукатиме гостя повернутися в заклад ще раз, порадити його друзям та залишити позитивний відгук. Саме це і формує репутацію хостелу. Причиною цьому є розвиток хостел-індустрії в країні та збільшення рівня конкуренції серед закладів.

Отож, на зміну недостатній інформації для попереднього планування поїздки, відсутності англомовних орієнтирів та тотальному не володінню українського персоналу навіть елементарною англійською прийшла висока якість обслуговування, індивідуальний підхід до кожного гостя, пропозиція якісного туристичного продукту та відповідність європейським стандартам.

Згідно з внутрішніми даними київського хостелу ZigZag, 2/3 гостей хостелу становлять українці. Топ-10 іноземних гостей хостелу виглядає так:

1. США

2. Азербайджан

3. Німеччина

4. Білорусь

5. Туреччина

6. Великобританія

7. Франція

8. Росія

9. Індія

10. Канада та Австралія.

Серед гостей хостелу переважають чоловіки, хоча різниця незначна: статистика показує, що в 2016 році серед гостей хостелу було майже 62% чоловіків і 35,6% жінок.

Рис. 2.3 Гендерна структура гостей хостелу ZigZag за 2016 рік

Джерело: складено автором за статистичними даними ZigZag

За віковою структурою переважають гості віком від 26 до 30 років. Вони становлять майже четверту частину загальної кількості відвідувачів. Трохи менше гостей віком від 21 до 25 років – 22,8%. 14,5% - це гості віком 31-35 р. Приблизно однакова кількість гостей віком 36-40 та 41-45 років – 9,5% та 9,4% відповідно.

Рис. 2.4 Вікова структура гостей хостелу ZigZag за 2016 рік

Джерело: складено автором за статистичними даними ZigZag

Серед способів бронювання найпопулярнішим є прямі бронювання по телефону, walk-in (гості, що приходять з вулиці, без попереднього бронювання) та returning guests (гості, що колись вже зупинялися в хостелі і приїхали знову).

Рейтинг бронювань через інтернет-сервіси виглядає так:

1. Booking.com

2. Hotels24

3. HostelWorld

4. ZZwebsite (власний веб-сайт хостелу)

5. Expedia

6. Gmail (бронювання через пошту)

На запитання «Як ви дізналися про даний хостел?» більшість гостей відповідає так:

1. Пошук в Google

2. Returning guest

3. Порада друзів

4. Веб-сайт хостелу

5. Соціальна мережа Вконтакті

Отже, хостели в Україні почали з’являтися на початку 2000-х. Поштовхом до розвитку хостел-індустрії ставало проведення в Україні міжнародних заходів, таких як пісенний конкурс Євробачення 2005 року та Чемпіонат Європи з футболу 2012 року. В той же час індустрія переживала кілька криз: у 2008(загальна економічна криза) та у 2014(у зв’язку з різким зменшенням кількості іноземних туристів в Україні). За останні роки спостерігається значний прогрес в розвитку хостелів в Україні: збільшується якість сервісу, хостели створюють власні веб-сайти та активно співпрацюють з міжнародними сайтами бронювань, персонал хостелів стає більш кваліфікованим, умови проживання в них – кращими, конкуренція розвивається не на ціновому рівні, а на рівні оригінальної туристичної пропозиції. Гендерна структура гостей хостелу не дуже відрізняється, хоча чоловіків трохи більше. 2/3 гостей типового київського хостелу становлять українці. У віковій структурі переважають молоді люди віком від 21 до 30 років. А поняття «молодіжний хостел» відходить у минуле, адже майже 23% гостей хостелу становлять люди віком старше 40 років.