Громадський контроль за станом природно-заповідного фонду

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (1992р.) та Положенням про громадський контроль у галузі охорони навколишнього середовища (наказ Мінприроди № 81 від 4 серпня 1994 року) громадяни України мають право на участь в обговоренні законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, у формуванні природно-заповідного фонду, в ознайомленні з територіями і об'єктами природно-заповідних територій та об'єктів.

Громадський контроль за станом природно-заповідного фонду здійснюють громадські інспектори, яких призначають:

- в громадських природоохоронних формуваннях їх первинними органами відповідно до статутів;

- при підрозділах Державної екологічної інспекції і головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного се­редовища відповідних територій.

Громадські інспектори мають право :

- безперешкодно відвідувати об'єкти в будь-який час їх роботи за пред'явленням посвідчення ;

- отримувати інформацію про стан навколишнього природного се­редовища, джерелом негативного впливу на нього та заходи, що вживаються для поліпшення екологічної ситуації;

- брати участь в рейдах, перевірках та екологічній експертизі проектів, які проводять підрозділи Державної екологічної інспекції Мінприроди України.

Громадськими інспекторами можуть бути громадяни України, що досягли 18 років, мають досвід природоохоронної роботи та пройшли атестацію у відповідних органах громадських природоохоронних фо­рмувань або в підрозділах Державної екологічної інспекції. Призначення здійснюється на підставі власної письмової заяви громадянина, подання організації, що рекомендує, та за результатами атестації. Громадські інспектори працюють без звільнення від основної роботи і без додаткової оплати праці. Вони отримують посвідчення, яке видається терміном на три роки. По закінченню цього терміну громадський інспектор, що виявив бажання і надалі працювати, проходить переатестацію.

Охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду, контроль за дотриманням режиму охорони

Згідно з "Положенням про службу державної охорони природно-заповідного фонду України" охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення покладається на служби державної охорони, які створюються у складі їх адміністрацій.

Охорона інших категорій природно-заповідного фонду покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності - на адміністрації розташованих поблизу природних та біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

До складу служб охорони входять керівники адміністрацій, працівники підрозділів охорони, а також інших підрозділів адміністрацій. Служби державної охорони очолюють керівники відповідних адміністрацій територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Основні завдання служби держохорони:

1) охорона природних комплексів природно-заповідного фонду;

2) охорона диких тварин і місць їх перебування у межах територй та об'єктів природно-заповідного фонду;

3) забезпечувати додержання вимог щодо відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

4) попереджувати пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок;

5) здійснювати заходи щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації;

6) інформувати відповідні державні органи про надзвичайні ситуації;

7) забезпечувати реалізацію заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

8) підтримувати у належному стані межові та охоронні знаки, інформаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи, а також протипожежні споруди.

Працівники служб охорони мають право :

- вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв’язку з порушенням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон;

- перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- доставляти порушників природоохоронного законодавства у територіальні органи внутрішніх справ чи до виконавчого комітету селищної, сільської ради з метою з’ясування особи;

- складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності;

- вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні документи;

- проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів;

- безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон для перевірки виконання ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- вносити пропозиції до відповідних державних органів про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що порушує вимоги законодавства про природно-заповідний фонд;

- давати обов’язкові для виконання приписи з метою усунень порушень у межах природно-заповідного фонду.

Працівникам охорони при виконанні службових обов’язків надано право носіння форми, табельної зброї та спеціальних засобів (гумові кийки, наручники і балончики з препаратами сльозоточивої та подразливої дії).

Державний контроль за дотриманням режиму охорони природно-заповідного фонду здійснюють Мінеприроди України та його органи на місцях.

Громадський контроль за дотриманням режиму охорони ПЗФ – громадські інспектори, які проводять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього середовища.

Відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ

За порушення законодавства про природно-заповідний фонд винні можуть притягатись до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності при:

- нецільовому використанні територій та об’єктів ПЗФ;

- порушенні вимог проектів створення і організації територій природно-заповідного фонду;

- здійснення забороненої господарської діяльності;

- організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду та їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

- невжитті заходів щодо попередження і ліквідації наслідків аварій;

- порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів антропогенних навантажень;

- при псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для наступного заповідання;

- самовільній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Органам екологічної інспекції надано право застосувати до порушників такі заходи впливу:

• виносити попередження (постанову, припис);

• штрафувати;

• вилучати предмети, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

• конфісковувати предмети, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного порушення;

• позбавляти спеціального права, наданого даному громадянинові (на полювання, рибну ловлю тощо);

• направляти матеріали в органи природоохоронної прокуратури про притягнення винних до кримінальної відповідальності;

• порушувати клопотання про застосування дисциплінарного та громадського впливу.

Інспектор екологічної інспекції складає протокол про адміністративне порушення законодавства про природно-заповідний фонд, на підставі якого виноситься постанова у двох примірниках, один з яких передається порушнику, а другий залишається в інспектора.

Одночасно вирішується питання про відшкодування порушником заподіяної шкоди ( її розмір, порядок і строк відшкодування).

Постанова виноситься у 5-денний строк. Копія постанови у 3-денний строк вручається під розписку порушнику або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Порушник в 15-денний термін зобов’язаний внести штраф. Інспектор може видати порушнику припис (форма 3), в якому вказуються необхідні заходи, які повинен виконати порушник для усунення виявлених порушень. Особи, винні у порушенні законодавства про природно-заповідний фонд, несуть матеріальну відповідальність.