128. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.

На 1 січня 2003 р. діяльність православних церков в Україні характеризувалася приблизно такими даними. Українська православна церква Московського Патріархату налічувала 10 042 релігійні громади, 144 монастирі з 4046 ченцями, 8285 священиків, 8542 культові споруди (1018 — у процесі будівництва), 16 навчальних закладів, 3245 недільних шкіл, 116 періодичних видань. Громади були об'єднані у 34 єпархії з управліннями у всіх обласних центрах (крім Ужгорода), а також у Мукачеві, Хусті, Кам'янці-Подільському, Білій Церкві, Глухові, Горлівці, Тульчині, Кривому Розі, Володимирі-Волинському, Овручі. Найменшу кількість парафій ця церква мала у Галичині, найбільше — у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій областях. Підготовка священнослужителів і церковнослужителів здійснювалася в основному у Київських духовній академії та семінарії, а також у семінаріях Одеси, Луцька, Мукачева, Хмельницького, Чернігова і селища Городок (Рівненська область). УПЦ-МП належать такі християнські святині, як Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра і Свято-Успенська Почаївська Лавра. Офіційний друкований орган церкви — журнал "Православний вісник". В Одесі знаходиться Александрійське подвір'я — офіційне представництво Александрійської православної церкви при Московському патріархаті. Українська православна церква Київського Патріархату налічувала 3196 релігійних громад, 31 монастир, 2514 священнослужителів, 2206 культових споруд (308 — у процесі будівництва), 17 навчальних закладів, 881 недільну школу, видавала 25 періодичних видань. Найбільшим впливом ця церква користується у Галичині, Волинській, Рівненській, Чернівецькій і Київській областях, причому саме на три галицькі області припадало дві третини парафій цієї церкви. Почали з'являтися громади УПЦ-КП у Криму і Закарпатській області. До складу церкви входило 29 єпархій. Кадри духовенства готувалися у Київських духовних академії та семінарії, а також у семінаріях Львова, Луцька, Івано-Франківська, Тернополя, Ногінська (Московська область) і на теологічному факультеті Чернівецького університету. Офіційний друкований орган — журнал "Православний вісник". Керує церквою Вища церковна рада на чолі з патріархом, її ієрархи підкреслюють, що УПЦ-КП є національною церквою і тому претендує на статус державної. До складу УПЦ-КП входить на правах автономії митрополія Західної Європи і Канади, що об'єднує православних греків, італійців, французів, німців та представників інших національностей. Очолює автономію митрополит Міланський і всієї Лангобардії, якому підпорядковані архієпископи Паризький і Тюрінзький та Ванкуверська єпископія. У1996 р. до УПЦ-КП приєдналися також грецькі православні, які не визнають переходу Елладської церкви на григоріанський стиль (старостильники), об'єднані у Грецький екзархат УПЦ-КП з трьома єпархіями. Українська автокефальна православна церква налічувала 1110 зареєстрованих і незареєстрованих релігійних громад, 3 монастирі, 676 священнослужителів, 789 культових споруд, що вже діяли чи споруджувалися, 7 навчальних закладів, 248 недільних шкіл, б періодичних видань. До її складу входять єпархії: Київська, Львівська, Галицька, Тернопільська, Луцько-Волинська, Хмельницька, Дніпропетровська, Харківсько-Полтавська та Чернігівська. Більшість парафій знаходяться на Львівщині та Тернопільщині. Сьогодні розгортається процес відбудови УГКЦ. її мережа повністю відновлена на рівні ЗО—40-х років — періоду найвищого розвитку. Вона складається з більш як 3400 парафій, що обслуговуються 2075 священнослужителями, 90 монастирів (1096 ченців і черниць), 6 місій, 2654 культових споруд (349 — у процесі будівництва), 14 навчальних закладів, у тому числі Львівська богословська академія, 907 недільних шкіл, 26 періодичних видань. Єпархії УГКЦ існують у СІЛА, Канаді, Польщі та інших країнах. Є громади також у Росії, Казахстані, Білорусі, Литві. Переважна більшість парафій (97 % ) діють у західних областях України. Очолює церкву (крім Мукачівської єпархії, безпосередньо підпорядкованої Ватикану) верховний архієпископ. Сьогодні цю посаду обіймає кардинал Любомир Гузар. РКЦ практично завершила свою розбудову. Нею були утворені Львівська архідіоцезія як її духовний центр, інші управлінські та духовно-навчальні структури. На 1 січня 2003 року РКЦ мала 840 зареєстрованих громад, 77 місій, 477 священнослужителів, 269 з яких — іноземці, 771 культову споруду (.64 — у процесі будівництва). Крім Львівської архідіоцезії до її складу входять ще 6 діоцезій (Київсько-Житомирська, Кам'янець-Подільська, Луцька, Мукачівська, Харківсько-Запорізька та Одесько-Сімферопольська). Парафії Закарпатської області об'єднані в апостольську адміністратуру, підпорядковану безпосередньо Ватикану. Триває процес відкриття католицьких духовних шкіл. Вже діють коледж святого Фоми Аквінського у Києві, вища духовна школа Святого Духа у Городку на Поділлі, духовна семінарія у Ворзелі під Києвом, духовна семінарія у Брюховичах біля Львову (всього 7 навчальних закладів і 504 недільні школи). Діє видавництво монахів-домініканців "Кайрос", великим накладом видається релігійна періодика (15 періодичних видань). Відкриваються монастирі домініканців, кармелітів, францисканців тощо. Серед релігійних об'єднань національних меншин в Україні працюють Закарпатська єпархія реформатської церкви (100 парафій), парафії Німецької євангелічно-лютеранської церкви, Українська єпархія Вірменської апостольської церкви та ін. Значне, як і раніше, поширення в Україні має іудаїзм. Після проголошення незалежності у державі створені сприятливі умови для відродження і розвитку культурного і релігійного життя євреїв. Наприкінці XX ст. в Україні діяло понад 120 єврейських культурологічних товариств, більш як 70 релігійних громад, що очолювалися двома керівними об'єднаннями: Релігійними громадами іудейського віросповідання України та Іудейськими релігійними організаціями України. Серед протестантських церков найбільшою є Союз євангельських християн-баптистів України. Його громади більш-менш рівномірно розташовані в областях, за винятком Тернопільщини, Івано-Франківщини, Херсонщини та Криму, де вплив баптизму незначний. Частина баптистів об'єднується навколо колишньої Ради церков євангельських християн-баптистів. Очолює баптистів у державі старший пресвітер України, їхніми обласними громадами керують старші пресвітери в областях. В Україні також впливовими є протестантські церкви: п'ятидссятницькі — Союз християн віри євангельської, Союз вільних церков християн віри євангельської та громади п'ятидесятників поза союзами; Церква адвентистів сьомого дня; організації свідків Єгови, громади мормонів. Приблизно 3/5 громад п'ятидесятників припадає на Закарпатську, Рівненську, Тернопільську та Львівську області; 2/5 громад адвентистів — на Вінницьку, Чернівецьку, Закарпатську та Хмельницьку області. На організації свідків Єгови припадає майже 3 % загальної кількості релігійних об'єднань України, приблизно половина єговістів — жителі Закарпаття; громади мормонів існують в основному у Донецькій області та в Києві. Останніми роками в Україні, переважно у містах, з'явилися окремі громади буддистів (у тому числі їхній монастир у Черкасах) і даосистів. Важливою особливістю сучасної релігійної ситуації в Україні є поширення на її теренах одного з основних напрямів ісламу — сунізму. Його духовні лідери у своїй проповідницькій ДІЯЛЬНОСТІ намагаються привести принципи ісламу у відповідність до вимог сучасності, пропагувати загальнолюдські аспекти мусульманського мислення, спростувати поширені у буденній свідомості уявлення про іслам як войовничу релігію. Духом сучасності наповнена і соціально-політична орієнтація мусульманських громад в Україні. їх духовенство закликає всіх громадян до співпраці у боротьбі за мир, до активної участі у реформуванні держави. Мусульманські громади в Автономній Республіці Крим домагаються повернення в колишні національно-територіальні межі кримськотатарського населення та відновлення його у громадянських правах.