В

Леся Українка

ажливою рисою літературного модерну в Україні було створення жіночої мистецької традиції. Наприкінці 19 ст. у царині літератури працювала плеяда українських авторок, найяскравішими з-поміж яких були Леся Українка та Ольга Кобилянська. Леся Українка – творчий псевдонім Лариси Петрівни Косач. Світове визнання Леся Українка здобула як драматург-новатор («Одержима», «Вавилонський полон», «Кассандра», «Руфін і Прісцілла», «Оргія», «Кам’яний господар», «Лісова пісня»). Західноукраїнська письменниця Ольга Кобилянська в новелах «Природа», «Меланхолійний вальс», «Некультурна» тонко відтворила злам у суспільній свідомості, пов’язаний зі зміною становища жінки, її новими соціальними ролями.

Лідерами українського модернізму справедливо вважають Михайла Коцюбинського та Василя Стефаника. Імпресіоністський характер властивий творам М. Коцюбинського «Intermezzo», «Сміх», «Цвіт яблуні», «Хвала життю», «Тіні забутих предків». У повісті «Fata morgana» органічно поєднувалися риси реалістичного та імпресіоністського ображення соціальної дійсності. Слави неперевершеного майстра соціально-психологічної новели зажив західноукраїнський письменник В. Стефаник. Для новел В. Стефаника характерна неповторність стилю, своєрідність оповідної манери. У новелах «Новина», «Виводили з села», «Синя книжечка», «У корчмі», «Катруся», «Кленове листя», «Стратився», «Бесараби» він змальовує злиденне життя простих селян – страшне через безвихідь. Також навтор написав новели «Дорога», «Моє слово».

Однією з тем творчості В. Стефаника була вимушена еміграція галицьких українців до Канади і США (новела «Камінний хрест»). Прикладом реалістичного підходу до зображення того часного життя українського суспільства була творчість Володимира Винниченка. У його творах «Краса і сила», «Голота», «Талісман», написаних напередодні та під час революції 1905–1907 рр., яскраво й психологічно точно змальовано мешканців провінційних містечок, робітників сільського господарства, підприємців, жахи солдатчини та царських в’язниць.

На початку 20 ст. в українську літературу ввійшов поет-лірик Олександр Олесь (Кандиба), який був щиро перейнятий демократичними ідеалами. Заживши слави короля української лірики, він створив чимало віршів громадянського звучання, у яких революційні гасла поєднав із людськими почуттями і клопотами буднів.

Найпопулярніший український поет початку XX ст. та назви його збірок і поем:

А Микола Вороний, «Ліричні поезії», «В сяйві мрій».

Б Павло Грабовський, «Доля», «З півночі», «З чужого поля», «Кобза», «Пролісок».

В Олександр Олесь, «З журбою радість обнялася», «По дорозі в казку».

Г Юрій Федькович, «Дезертир», «Пречиста Діва, радуйся Маріє», «Рекрут», «Святий вечір».

Популярний твір, написаний після переробки п’єси «На Кожум’яках»:

А «Дай серцю волю, заведе в неволю». В «Лимерівна».Б «За двома зайцями». Г «Наймичка».

Прочитайте документ і вкажіть прізвище його автора:

«І сам я в своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком... пізнавши що-небудь, я бажав і всіх сил докладав довести й інших до того, щоб зацікавилися тим і розуміли це... Може бути, що... брак концентрації зашкодив мені як письменникові, але у нас ще будуть потрібні такі, як я, щоб розбуджувати інтерес до духовного життя і громадили матеріал, обтесаний бодай з грубшого. Фундаменти все так будуються; а тільки на таких фундаментах, на таких стінах може з часом здвигнутися пишне, сміле склепіння...»

А Михайло Грушевський В Іван Нечуй-Левицький Б Михайло Драгоманов Г Іван Франко.

Укажіть п’єси, написані українськими письменниками у другій половині XIX ст.

«Глитай, або ж Павук» «Дворянські вибори» «Лимерівна» «Мина Мазайло»

«Назар Стодоля» «Наталка Полтавка» «Хазяїн»

Кращі драматурги були також провідними режисерами і керівниками театральних труп. Професійний український театр виник на базі аматорських колективів, що діяли в 60–70 pp. XIX ст.

У 1881 р. міністр внутрішніх справ Росії Лоріс-Меліков скасував заборону українських вистав, що сприяло зростанню кількості театральних труп і відродженню українського театру. Проте цей дозвіл було обставлено всілякими обмеженнями. Так, зокрема, заборонялося ставити п’єси на історичну і соціальну тематику, перекладні п’єси. Українські трупи були зобов’язані разом з українськими виставами ставити ще й російську з такою самою кількістю акторів. Ці заборони негативно позначалися на тематиці українських вистав, які обмежувалися висвітленням селянського життя.

У 1882 р. під керівництвом М. Кропивницького в Єлисаветграді було створено першу українську професійну трупу, до якої були запрошені М. Садовський, М. Заньковецька, О. Маркова, І. Бурлака та ін. У 1883 р. трупу очолив М. Старицький, а режисером залишився М. Кропивницький.

Доповніть твердження. Марко Кропивницький…

А написав перший драматичний твір в українській літературі; Б поставив першу оперу «Запорожець за Дунаєм»;

В створив Товариство українських акторів; Г видав першу збірку українських народних пісень.

Встановіть відповідність між іменами письменників другої половини 19 – початку 20 ст. та їхніми характеристиками.

1 Василь Стефаник 2 Михайло Коцюбинський 3 Іван Нечуй-Левицький 4 Іван Франко

А Західноукраїнський письменник, неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Однією з тем творчості була вимушена еміграція галицьких українців до Канади і США. Б Блискучий майстер поетичної творчості, автор соціально-психологічних та історичних повістей, письменник-драматург і учений-літературознавець, праці якого стали етапними в розвитку української критики. В Письменник, який першим в українській прозі розповів про життя української інтелігенції («Причепа», «Хмари», «Над Чорним морем»), торкаючись болючої проблеми її зросійщення. Г Письменник, майстер соціально-психологічної новели. У повісті «Фата Моргана» відтворив широку панораму суспільно-політичних подій 1905–1907 рр. в українському селі. Д Один з найпопулярніших письменників і драматургів.

Тільки з 1907 р. український професійний театр дістав своє перше по стійне приміщення – у Києві, у Троїцькому народному домі (нині Театр оперети), і тут успішно працювала трупа Миколи Садовського.

На початку 20 ст. у Львові продовжував діяти єдиний у західноукраїнських землях український професійний театр «Руська бесіда», основу репертуару якого складали класичні п’єси М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. Проте театральні колективи дедалі частіше зверта лися до творів Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, а також російських і західноєвропейських класиків.

Установіть відповідність між письменниками-драматургами та їхніми п’єсами.

Іван Карпенко-Карий Марко Кропивниць кий Михайло Старицький Іван Франко

А) «Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта» Б) «Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» В) «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші» Г) «Сон князя Святослава», «Украдене щастя», «Учитель»

У який період відбувся розквіт українського театрального мистецтва?

А 1870-ті pp. В 1890-ті pp. Б 1880-ті pp. Г на початку XX ст.

Імена яких діячів культури пропущено в уривку з історичного джерела?

«Трупа Кропивницького поступово зміцніла і, добившись права гастролювати в Києві й Петербурзі, зачарувала сотні й тисячі глядачів, навіть тих, які упереджено ставилися до української мови. Молодий український театр недаремно став називатися театром корифеїв. Справді не повторними артистичними індивідуальностями були _______. Стиль синтетичного театру, який поєднував драматичні й комедійні сцени з музичними й вокальними, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав чисто народною свіжістю та неподібністю до жодного з існуючих театрів. Не лише на Україні, а й скрізь, де українські актори давали вистави, вони користувалися незмінним успіхом».

1 Микола Садовський 2 Іван Карпенко-Карий 3 Марко Вовчок

4 Соломія Крушельницька 5 Семен Гулак-Артемовський 6 Марія Заньковецька

У музичному мистецтві відзначалася творчість С. Гулака-Артемовського. У 1862 р. він створює першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм".