8.3 Комплексна програма зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) підприємств промисловості, будівництва та транспорту за рахунок внутрішніх факторів

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що у сучасних умовах ефективна діяльність суб’єктів господарювання потребує ефективного інструменту для пошуку та всебічного використання наявних на підприємстві резервів зниження витрат. Таким інструментом може стати комплексна програма зі зниження витрат витрат виробництва.

Зміст і сутність комплексної програми зі зниження витрат виробництва залежать від специфіки підприємства, поточного стану і перспективи його розвитку, але у загальному плані в ній повинні бути відображені наступні моменти:

1. Комплекс заходів щодо більш раціонального використання матеріальних ресурсів (впровадження нової техніки та безвідходної технології, що дозволяють більш ощадливо витрачати сировину, матеріали, паливо та енергію; вдосконалення нормативної бази підприємства, впровадження і використання більш прогресивних матеріалів; комплексне використання сировини та матеріалів; використання відходів виробництва ; поліпшення якості продукції і зниження відсотка браку та ін);

2. Заходи, пов'язані з визначенням і підтримкою оптимального розміру підприємства, що дозволяють мінімізувати витрати залежно від обсягу виробництва;

3. Заходи, пов'язані з поліпшенням використання основних фондів (звільнення підприємства від зайвих машин та обладнання; здача майна підприємства в оренду; поліпшення якості обслуговування та ремонту основних засобів; забезпечення більшого завантаження машин та обладнання; підвищення рівня кваліфікації персоналу; застосування прискореної амортизації; впровадження більш прогресивних машин та обладнання тощо);

4. Заходи, пов'язані з поліпшенням використання робочої сили (визначення та підтримання оптимальної чисельності персоналу; підвищення рівня кваліфікації; застосування прогресивних систем і форм оплати праці; вдосконалення нормативної бази, поліпшення умов праці; механізація і автоматизація всіх виробничих процесів, забезпечення мотивації високопродуктивної праці та ін .);

5. Заходи, пов'язані з удосконаленням організації виробництва і праці (поглиблення концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсифікації виробництва, впровадження бригадної форми організації виробництва і праці; впровадження НОП; вдосконалення організаційної структури управління фірмою та ін.)

Слід також підкреслити, що планування і реалізація тільки окремих заходів щодо зниження витрат виробництва хоча і дають певний ефект, але не вирішують проблеми в цілому.

Посилення контролю за використанням ресурсів підприємства шляхом створення центрів відповідальності, тобто встановлення персональної відповідальності за витрачання ресурсів також можна розглядати як резерв зниження витрат на підприємстві, оскільки, центри відповідальності дають змогу контролювати фінансові результати і пов’язати кінцеві результати з конкретними працівниками підприємства, що сприяє ефективнішому використанню ресурсів.

Вищенаведене ще раз доводить, що питання про витрати та шляхи їх зниження з точки зору виробничо-господарської та управлінської практики дуже важливі, перш за все тому, що зменшення витрат на виготовлення одиниці продукції є основним джерелом підвищення прибутковості роботи підприємства. Існують різні підходи до пошуку резервів та визначення напрямів зниження собівартості продукції. Однак, який би підхід не обирало те чи інше підприємство, важливою та неодмінною умовою повинно бути визначення факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що зумовлюють зміну собівартості, оскільки на їх засадах доцільно здійснювати пошук резервів зниження собівартості. Напрями зниження собівартості продукції потрібно розглядати з використанням системного підходу, як елемент системи управління витратами, з позицій можливої поступової їх реалізації та результативності.

Найважливіше значення у боротьбі за зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скорочення витрат на обслуговування виробництва та управління, у ліквідації втрат від браку й інших непродуктивних витрат.