Алгоритм проведення аналізу впливу витрат підприємства на його фінансовий результат «Витрати-Обсяг-Прибуток»

Назва показника	Методика розрахунку	Економічний зміст показника
1.Маржинальний дохід (МД)	МД = ВР - ЗВ	Показує дохід підприємства, який залишається після відшкодування змінних витрат (ЗВ) за рахунок виручки від реалізації (ВР)
2. Ефект операційного леверіджу (ЕОЛ)		Показує на скільки відсотків зміниться прибуток підприємства (П) при зміні (збільшенні, змен-шенні) виручки від реалізації (ВР) на 1%
3. Коефіцієнт маржи-нального доходу (Кмд)	Кмд = МД / ВР	Показує відношення маржинального доходу до суми виручки від реалізації готової продукції
4. Точка беззбитковості (ТБ), грн..		Показує таку суму виручки від реалізації, при якій доходи дорівнють витратам, при цьому під- приємство не несе збитків, але і не приносить прибутку
5. Межа рентабельності – порогова кількість го-тової продукції (МР), шт.		Визначає таку кількість реалізації готової продукції, при якій доходи підприємства дорівнюють його сукупним витратам і розрахо- вується як відношення межі рентабельності до ціни реалізації готової продукції
6. Запас фінансової міцності (ЗФМ), грн.	ЗФМ = ВР - ТБ	Показує як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності
7. Запас фінансової міцності, шт.	ЗФМ = КГП - МР	Показує яка кількість готової продукції (КГП) залишається після покриття постійних і змінних витрат, тобто після проходження межі беззбитковості
8.Операційний прибуток (ОП), грн.	ОП = ЗФМ * Кмд	Аналіз розглядає прибуток як добуток запасу фінансової міцності та коефіцієнту маржи-нального доходу

Таблиця 7.12

Порядок аналізування собівартості продукції підприємства за етапами операційного циклу витрат з урахуванням дегресивних і прогресивних їх видів

Характеристика витрат

Найменування етапів операційного циклу витрат

Витрати, пов’язані з адміністра-тивною діяльністю підприємства

Витрати, пов’язані з фінансуванням діяльності підприємства

Всього

Загальна сума економії або перевитрат

Витрати на придбання ресурсів для виробничо-господарської діяльності

Витрати на трансформацію ресурсів у готову продукцію

Витрати на підготовку готової продукції до збуту

Витрати на збут продукції

Витрати на утилізацію відходів

1. Загальні планові витрати: - дегресивні - пропорційні - прогресивні - умовно-постійні

Х Х Х

Х Х Х Х

Х Х Х Х Х

2. Загальні фактичні витрати: - дегресивні - пропорційні - прогресивні - умовно-постійні

Х Х Х Х

Х Х Х Х

Х Х Х Х Х

3. Відхилення від плану, в т.ч. за рахунок:

Х

а) сировини і основних матеріалів

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

б) купівельних напівфабрикатів та комплектування

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

в) допоміжних матеріалів

Х

Х

Х

Х

г) палива

Х

Х

Х

Х

д) електроенергії

Х

Х

Х

Х

е) основної заробітної плати

Х

Х

Х

Х

є) додаткової заробітної плати

Х

Х

Х

Х

ж) витрат на утримання та експлуатацію устаткування

Х

Х

Х

Х

з) загальновиробничих витрат

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

і) інших виробничих витрат

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

даний символ свідчить про відсутність даних щодо витрат

Процес діагностики ефективності витрат складний і взаємозалежний. При розрахунку ефективності, витрати доцільно прокласифікувати з метою спрощення процесу діагностики. Це надасть можливість в процесі розрахунку ефективності витрат виявити недоцільні, малоефективні їх види, знайти резерви зниження та підвищити ефективність витрат.

Діагностика ефективності витрат підприємства повинна ґрунтуватися на таких засадах:

• порівняльного аналізу складових елементів планових і фактичних витрат;

• порівнянні узагальнених витрат запланованої і фактичної собівартості продукції;

• співставленні планових і фактичних фінансово-економічних результатів: а) за обсягом збуту продукції; б) прибутком від цієї діяльності; в) зменшенням чи збільшенням обсягу збуту.

Залежно від виду витрат (одноразові чи поточні) застосовуються різні підходи до оцінки та розроблення способів підвищення їх ефективності. Розрахунок одноразових витрат базується на зіставленні їх розміру з отриманим чистим прибутком підприємства. Підвищення ефективності поточних витрат підприємства як правило передбачає зниження собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Головним оцінювальним показником економічної ефективності поточних витрат є їхня рентабельність, яка розраховується як відношення величини отриманого прибутку до величини витрат, здійснених для досягнення цього прибутку, за певний період. Оцінка величини і рівня поточних витрат за різними управлінськими альтернативами необхідна для вибору оптимального варіанту, виконання якого принесло б найбільший економічний ефект для підприємства. Основними показниками економічної ефективності одноразових витрат є: а) коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат та б) строк їх окупності. Коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат підприємства визначається як відношення річного приросту чистого прибутку підприємства до величини одноразових витрат (капітальних вкладень), що забезпечують приріст чистого прибутку. Строк окупності одноразових витрат розраховується як відношення величини одноразових витрат (капітальних вкладень), що забезпечують приріст чистого прибутку до середньорічного розміру чистого прибутку, одержуваного після введення об’єкта в експлуатацію або реалізації запланованого заходу.

Під час діагностики ефективності витрат підприємства вагоме місце необхідно відводити також і таким показникам, як витрати на 1 грн. прибутку та витрати на 1 грн. товарної продукції. Показник витрат на одну гривню товарної продукції є важливою якісною характеристикою ефективності витрат, який віддзеркалює величину витрат, що припадають на одну гривню товарної продукції.

Враховуючи, що витрати на одну гривню товарної продукції розраховують як відношення повної собівартості (загальних витрат на виробництво і реалізацію) товарної продукції до вартості цієї продукції в діючих цінах, а ціна продукції включає її собівартість і прибуток, то показник витрат на одну гривню товарної продукції відображає прямий зв’язок між собівартістю та прибутком.

Показник витрат на 1 грн. чистого доходу обчислюється як відношення виробничих витрат собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) до чистого доходу, одержаного підприємством. Цей показник визначається, по-перше, як сума виробничих витрат, необхідних для одержання підприємством 1 грн. чистого доходу; по-друге, як відносна величина, що характеризує структуру чистого доходу. Показник рівня виробничих витрат на 1 грн. чистого доходу може бути обчислений за всіма видами реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), а також для підприємства в цілому. Зміна виробничих витрат на 1 грн. чистого доходу підприємства може відбуватися під впливом трьох факторів: цін на реалізовану продукцію; виробничої собівартості одиниці продукції кожного виду; обсягу й асортименту реалізованої продукції.

Дегресивні і прогресивні витрати відіграють важливу роль у ефективності діяльності підприємства та ефективності витрат, оскільки впливають на фінансові результати діяльності. За рахунок дегресивних витрат при зростанні обсягів виробництва підприємство може отримати економію ресурсів та зменшити рівень витрат на одиницю продукції, оскільки дані витрати зростають меншими темпами, ніж обсяг виробництва. Прогресивні витрати, в свою чергу, сприяють підвищенню рівня витрат на одиницю продукції та зниженню їх ефективності, оскільки вони формуються в більших темпах, аніж зростає обсяг виробництва. Таким чином, в процесі діагностики ефективності витрат підприємства вагому роль необхідно відводити дегресивним і прогресивним витратам, вплив яких необхідно враховувати через відповідні показники, зокрема, показники дегресивних і прогресивних витрат на 1 тис.грн. реалізованої товарної продукції в динаміці, як співвідношення абсолютної величини дегресивних чи прогресивних витрат до обсягу реалізованої товарної продукції (в тис.грн.), а також такі показники як коефіцієнт змінності витрат та індекс змінності витрат, визначення яких базується на дегресивних і прогресивних витратах.

Коефіцієнт змінності витрат ( ) визначається співвідношенням часток дегресивних і прогресивних витрат в складі собівартості

, (7.2)

де – коефіцієнт змінності витрат; – частка дегресивних витрат в складі собівартості за певний період як середня арифметична, %; – частка прогресивних витрат в складі собівартості за аналогічний період як середня арифметична, %.

По даному коефіцієнту доцільно провести градацію, що наведено в табл. 7.14.

Таблиця 7.14