Режим зрошування окремої сільськогосподарської культури

Режим зрошування - це сукупність норм, і строків поливів сільськогосподарської культури. Поливний режим можна встановити за даними безпосередніх спостережень у польових умовах або за експериментальними даними наукових установ. У сучасній меліоративній практиці при проектуванні зрошувальних систем поливний режим сільськогосподарських культур можна встановити графічно шляхом побудови інтегральної кривої дефіциту вологи в розрахунковому шарі ґрунту поля (рис. 7.1). Криву будують за визначеними раніше значеннями дефіцитів водного балансу поля (біокліматичний метод). Початок цієї кри­вої повинен відповідати мінімально допустимому запасу вологи у ґрунті на момент ciвби абовідновлення вегетації. Для визначення строку першого поливу необхідно знати вихідний запас вологи у ґрунті W_вихi порівняти його з мінімально допустимим W_min.

Рис. 3.2. Графік уточнення строків і норм поливу кукурудзи за дефіцитом водного балансу

1 – інтегральна крива дефіциту водного балансу;

2 – поливні норми; 3 – вихідний продуктивний запас вологи;

4 – строки поливу

Якщо наявний запас вологи більший, ніж мінімальний, визначають продуктивний запас вологи А, після витрачання якого i призначають перший полив. Про це буде свідчити пересічення гори­зонтальної лінії, проведеної через точку на шкалі, що позначає W_вих, з кривою сумарного випаровування.

Якщо вихідний запас вологи менший за мінімальний, то відразу призначають полив, а час чергового поливу визначають аналогічно.

Одержані такими методами строки являють собою середні дати поливів. Щоб встановити дати початку i кінця поливу, визначають тривалість поливного періоду, яка залежить від організації i технології поливу на зрошуваному полі. Звичайно тривалість поливу становить 3...6, а при вологозарядковихполивах- 10...15 діб.

Крім вегетаційних поливів, що забезпечують потребу рослин у воді у вегетаційний період, застосовують поливи спеціального призначення: вологозарядкові, передпосівні, провокаційні, освіжні, передпосадкові, удобрювальні, протизаморозкові, промивні.

Вологозарядковийполив здійснюють до початку вегетаційного періоду для збільшення у грунті запасів вологи. Норма поливу 1000 м³/га і більше.

Передпосівний полив здійснюють перед сівбою у разі недостатньої вологості верхнього шару грунту. Норма поливу - 400...600 м³/га з врахуванням зволоження шару ґрунту 0,6...0,8 м.

Провокаційний полив здійснюють для провокації проростання бур’янів, які потім знищують передпосівною культивацією. Поливи проводять восени після збирання врожаю або ранньою весною перед посівом. Для провокаційних поливів вигідно застосовувати дощування зпромочуванням ґрунту на 0,2...0,3 м, нормою 200...300 м³/га.

Освіжні поливи здійснюють нормами 50...100 м³/га для змивання пилу з листової поверхі рослин та підвищення воголості приґрунтового шару повітря, поліпшення умов фотосинтезу рослин.

Передпосадковий полив проводять нормою 200...250 м³/га, приурочують до висадки рослин для забезпечення їїприживання у початковий період вегетації.

Удобрюваліні і поливи нормою 100...200 м³/га призначені для внесення з поливною водою поживних речовин у ґрунт.

Протизаморозкові поливи проводять дощуванням нормою 50...100 м³/га при ранньоосінніх i пізньовесняних заморозках для захисту сільськогосподарських культур від переохолодження.

Промивні поливи проводять в осінній або осінньо-зимовий періоди з метою видалення із ґрунту надлишків водорозчинних солей. Промивні поливи виконують великими нормами - 2...6 тис. м³/га i більше.