Визначення розрахункових витрат провідних зрошувальних каналів

Зрошувальні канали розраховуються на пропуск трьох витрат:

• максимальної (витрата брутто), Q_max;

• мінімальної, Q_min;

• форсованої, Q_фор.

Внутрішньогосподарські канали періодичної дії, що може мати місце в конкретному випадку, і ділянкові зрошувальні канали розраховуються на пропуск тільки максимальної і мінімальної витрат. Якщо внутрішньогосподарський розподільчий канал безперервної дії, то його розраховують на пропуск усіх трьох витрат.

Головною розрахунковою витратою є максимальна витрата, за якою проводиться гідравлічний розрахунок каналів. Порядок визначення максимальної витрати наступний:

1. Спочатку намічають розрахункову трасу, в яку включають зрошувальні канали, що подають воду на саме віддалене від РБ поле сівозміни.

2. По каналах розрахункової траси, починаючи з голови, через 100 м розбивають пікети, фіксуючи при цьому місця підключення каналів які не входять у розрахункову трасу, але можуть одночасно працювати з каналами розрахункової траси.

3. Схема розрахункової траси викреслюється на окремому листі пояснювальної записки (рис.3.2).

4. Основою для визначення максимальних витрат каналів є максимальна кількість одночасно працюючих дощувальних машин, витрата ДМ та схема розташування ДМ на полях сівозміни.

За нормами на 1 поле сівозміни може бути подана витрата, яка не перевищує 250 – 260 л/с. Опираючись на це положення на 1 полі сівозміни максимально можуть працювати 2 дощувальні машини ДДА – 100 М(А), або 3-х машин «QS-100».

Рис. 3.2. Схема до визначення розрахункових витрат зрошувальних каналів (на прикладі ДДА-100М)

5. Витрата нетто ділянкового розподілювача 2.4 К (див. рис. 3.2) складе:

, л/с

де N- кількість працюючих дощувальних машин на одному полі;

η_тз – коефіцієнт корисної дії (ККД) тимчасового зрошувача. Залежно від водопроникності ґрунтів приймається в межах 0,92…0,95.

Витрата брутто ділянкового розподілювача:

, л/с

де  S′ – питомі втрати по довжині каналу, які залежать від водопроникності ґрунту та витрати нетто каналу (табл. 3.3);

l – довжина ділянки каналу, км.

Витрата розподільчого каналу нетто

, л/с

де - витрати брутто ділянкових розподілювачів, л/с.

Витрата брутто розподільчого каналу нетто 2К

, л/с

Визначення максимальних витрат (брутто) зрошувальних каналів доцільно проводити у табличній формі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Визначення максимальних витрат зрошувальних каналів

Назва каналу	ПК		Довжина lк, км	Qнт, л/с	Витрата води л/с		Qбр, л/с	η= Qнт/Qбр
	від	до			S'	S'·lк

Визначаємо коефіцієнт корисної дії системи каналу

За нормами [2] ККД системи каналів порівнюється з нормативним ККД системи (ККД_сист.=0,75).

Мінімальна витрата приймається в розмірі 40…50% від максимальної витрати , але не менше витрати дощувальної машини з врахуванням втрат.

Форсована витрата визначається за виразом

,

де К_фор – коефіцієнт форсування, величина якого залежить від величини витрати і приймається за відповідними нормативними документами [2].