6. Перверзна форма психопатії.

Багато дослідників не відносять її до патологічних проявів особистості. Статеві збочення виникають у рамках різних форм психопатій, але вони можуть мати форму самостійних порушень. Передумовою для формування перверзій у психопатичних осіб є підвищена рано сформована статева збудливість. Особливості перверзій залежать від навколишнього середовища (неправильне виховання, знайомство з порнографією, розбещування дорослими та однолітками). Що раніше формується збочення, то стійкішу патологію воно зумовлює. Статеві збочення поділяють на дві групи: 1) збочення, при яких порушується об'єкт статевого потягу (гомосексуалізм, педофілія, геронтофілія, зоофілія, некрофілія, трансвестизм, фетишизм, нарцисизм); 2) збочення, при яких порушується спосіб статевого задоволення (садизм, мазохізм, ексгібіціонізм, пігмаліонізм тощо). Перверзії обох груп нерідко поєднуються або ж чергуються.

2. Динаміка психопатій. Диференціальна діагностика.

У більшості хворих протягом багатьох років життя клінічні прояви бувають однаковими, але їх виразність – різною. Коливання хворобливого стану хворих на психопатію визначається як компенсація (поліпшення) стану і декомпенсація (погіршення).

Компенсація при психопатії настає в ситуаціях, сприятливих для даної особистості. Багато хворих, усвідомлюючи свої дефекти, активно сприяють створенню і зміцненню такої компенсації шляхом вибору професії, обмеження несприятливих зовнішніх подразників. Часто, наприклад, особи з експлозивною формою психопатії не витримують одноманітної, монотонної роботи і вибирають іншу, яка була б пов'язана з постійним переміщенням, різноманітними враженнями. Компенсації сприяє лікування. Проте компенсація не означає повного відновлення гармонічності психічної діяльності. У більшості хворих на психопатію декомпенсація виникає в зв'язку з психогенним впливом чи дією зовнішніх подразників, зокрема алкоголю.

До патологічних (психогенних) реакцій у межах динаміки психопатій відносять афективно-шокові реакції і затяжні реактивні стани як невротичного, так і психотичного рівня, а також так звані конституційні реакції в рамках типу психопатії – тимчасове посилення основних аномальних рис особистості.

Спостерігається гіпердіагностика психопатій. Особливо часто помилково трактують як психопатії психопатоподібні стани і початкові прояви шизофренії. Один із важливих диференціально-діагностичних критеріїв для відмежування психопатій полягає в тому, що психопатоподібні стани мають етіологічною передумовою несприятливі екзогенні впливи: черепно-мозкові травми, інфекції, інтоксикації, що були у хворого в ранньому дитячому, шкільному віці чи пізніше. Поява психопатоподібних розладів співпадає в часі з екзогенною шкідливістю. Іншою важливою особливістю психопатоподібних станів є в їхній клінічнії картині переживання симптомів астенії, які чітко виступають після афективних вибухів. Нерідко спостерігається зниження пам'яті, інтелекту.

Психопатоподібна симптоматика при шизофренії поєднується з наростанням млявості, емоційної холодності по відношенню до близьких людей, збідненням інтересів.