Термін комунікація у перекладі з латинської мови означає:

1. ділове спілкування,

2. управління персоналом,

3. роблю спільним, пов’язую,

4. повідомляти, передавати,

5. працювати, діяти.

Під комунікацією слід розуміти процеси перекодування вербальної в невербальну і невербальної у вербальну сфери – це визначення комунікації пропонує:

1. Ф. Бацевич,

2. Г. Почепцов,

Н. Кушнаренко,

Ю. Палеха,

Ю. Столяров.

Комунікація, опосередкована документом, побудована на обміні документами між двома і більше людьми:

ділова комунікація,

спілкування,

професійна комунікація,

документальна комунікація,

інтеракція.

Методи дослідження поділяються на:

аналіз і синтез,

загальнонаукові та спеціальні,

конкретні та абстрактні,

загальнонаукові та статистичні,

інтерактивні та дедуктивні.

Метод, що полягає у дослідженні комунікації з опертям на знакову (семіотичну) систему складників спілкування називається:

семіотичним аналізом,

прагматичним аналізом,

контент-аналізом,

трансакційним аналізом,

синтезом.

Метод, що полягає у вивченні людських вимірів комунікації:

аналіз,

прагматичний аналіз,

дедукція,

індукція,

порівняльний аналіз.

Які різновиди комунікації виділяють за контактністю:

Особливий вид соціальної взаємодії, що виявляється через спілкування особистостей за з метою передавання значущої інформації називається:

спілкуванням,

перцепцією,

інтеракцією,

комунікацією,

діловим спілкуванням.

Спілкування охоплює такі типи процесів взаємозв'язку і взаємодії людей:

Спілкування міжособове, що має своєю особливістю певну психологічну близькість партнерів відбувається на:

мезорівні комунікації,

мікрорівні комунікації,

макрорівні комунікації,

мегарівні комунікації,

мілірійні комунікації.

Спілкування носіїв різних культур, які часто послуговуються різними мовами, а зміст інформації при цьому несе певні національні відбитки:

Який прикметник, на думку Г. М. Швецової-Водки, варто вживати на позначення комунікації, опосередковану документом:

документна,

документарна,

документальна,

документна і документарна,

документаційна.

Ресурс, що складається із множини документів службового призначення, за Ю. М. Столяровим:

Різновид письма давніх інків, що являв собою комбінацію вузлів і переплетень шнурків:

чуринги,

вампуми,

„палеолітичні Венери”,

кіпу,

вимпели.

Організацію першої друкарні на Русі у Львові в 16 ст пов’язують з ім’ям:

Родоначальником буквеного (алфавітного) письма вважається:

слов’янське,

римське,

фінікійське,

грецьке,

китайське письмо.

У якому з видів письма кожен графічний знак позначає окремий звук – фонему:

Більшість книгознавців вважає, що пріоритет у винаході друкарського станка (≈1445р.) належить німцю:

Шефферу,

Гутенбергу,

Рекардо,

Фусту,

Мюллеру.

Хто заснував у Радомислі біля Києва папірню та ливарню черенків в кінці першої чверті 18 ст.:

У якому місті на Лівобережній Україні, як зазначає А. Соляник, в 1764 р була заснована типографія з громадянськими шрифтами:

в Єлизаветграді,

в Києві,

в Єкатеринославі,

в Харкові,

В Одесі.

Рукописна книга „Остромирове євангеліє” датується:

У якій країні в 1665 р. вийшов перший номер „Журнал де саван”, що містив огляд книг:

Італії,

Германії,

Англії,

Франції,

Австрії.

За схемою С. Кулешова до другого етапу розвитку документальних комунікацій належать:

Третя комп’ютерна революція відбулася в:

наприкінці 70-х рр. ХХ століття,

наприкінці 60-х рр. ХХ століття,

у кінці 50-х рр. ХХ століття,

наприкінці 80-х рр. ХХ століття,

наприкінці 90-х рр. ХХ ст.

До етапу введення документа в систему при автоматизації роботи з ним належать операції:

У якому дискурсі передається і зберігається інформація про становлення світу і шляхи його виникнення:

в кінодискурсі,

в літературному,

в міфологічному,

в мистецькому,

у теледискурсі.

В якому із названих нижче дискурсів особливо важливим є підтекст:

Одна із основних особливостей даного дискурсу – надзвичайно висока швидкість передачі інформації. Назвіть цей дискурс:

теле-, радіодискурс,

фольклорний,

ритуальний,

етикетний,

літературознавчий.

Казки належать до:

До словесних жанрів мистецького дискурсу належить:

малярство,

балет,

театральне мистецтво,

музичне мистецтво,

живопис.

Виберіть правильне твердження із запропонованих нижче:

Елементарна документна комунікація включає три основні елементи:

шум, ритм, режим,

комунікант, повідомлення (комунікат), реципієнт,

адресат, адресант, реципієнт,

код, контекст, повідомлення,

шум, фільтр, спам.

Комунікаційна модель Р. Якобсона включає такі основні складові:

адресант, повідомлення, контакт, код, адресат,

адресант, контекст, контакт, код, адресат,

адресант, контекст, повідомлення, код, адресат,

адресант, контекст, повідомлення, контакт, код, адресат,

адресант, контекст, повідомлення, канал, код, адресат.

В сучасні гуманітарній сфері виділяють такі елементарні складові комунікативного процесу:

повідомлення, код, канал, контекст, відправник, одержувач,

повідомлення, код, канал, контекст,

код, канал, відправник, одержувач,

адресант, контекст, повідомлення, контакт, код, адресат,

джерело, передавач інформації, сигнал, приймач інформації, одержувач.

Комунікативний процес за технічним підходом має таку структуру:

повідомлення, код, канал, контекст, відправник, одержувач,

повідомлення, код, канал, контекст,

джерело, сигнал, приймач інформації, одержувач,

адресант, контекст, повідомлення, контакт, код, адресат,

джерело, передавач інформації, сигнал, приймач інформації, одержувач.

Ким було вперше розроблено функції комунікації:

Р. Якобсоном,

Г. Почепцовим,

А. Соляник,

Н. Кушнаренко,

С. Кулешовим.

Функції комунікації вперше були викладені у статті Р. Якобсона, що мала назву:

„Лінгвістика”,

„Поетика”,

„Лінгвістика і поетика”,

„Лінгвістична поетика”,

„Функції комунікації”.

Певна система відбору інформації:

Канал,

контект,

код,

фільтр,

шум.

Спілкування з вираженням волевиявлення виявляється у:

фактичній,

конативній,

металінгвістичній,

поетичній,

експресивній (емотивній) функції комунікації.

Підвищена увага до форми – це вияв:

фатичної,

конативної,

металінгвістичної,

поетичної,

експресивної (емотивної) функції комунікації.

В гуманітарній традиції в центр породження, передання і сприйняття інформації ставиться:

результат науково-технічного прогресу,

засіб, форма передачі інформації,

машини, технічні засоби, за допомогою яких передається інформація,

людина, її інтереси,

засоби передачі інформації.

Ефективні шляхи досягнення мети та передачі інформації:

комунікативний процес,

стратегія подання інформації,

стратегія одержання інформації,

комунікативна стратегія,

комунікативна тактика.

Процес передачі/одержання, оформлення/розуміння інформації:

комунікативний процес,

стратегія подання інформації,

стратегія одержання інформації,

комунікативна стратегія,

комунікативна тактика.

В центрі уваги дослідників за природничо-технічним підходом знаходиться:

знак, у якому фіксується інформація,

мова як знакова система,

машини, технічні засоби, за допомогою яких передається інформація,

людина, її інтереси,

людина та мова.

Функція підтримання контакту:

фатична,

конативна,

металінгвістична,

поетична,

експресивна (емотивна) функція комунікації.

Інформація завжди повинна стосуватися того, кому вона призначена – це вияв:

фатичної,

конативної,

металінгвістичної,

поетичної,

референтної (денотативної) функції комунікації.

Один із основоположників природничо-технічного підходу до розуміння природи комунікативного процесу:

Р. Якобсон,

Ламседейн,

Шефілд,

Ховланд,

Шеннон.

Один із основоположників гуманітарного підходу до розуміння природи комунікативного процесу:

Р. Якобсон,

Почепцов,

Ешбі,

Вівер,

Шеннон.

У якій із названих нижче функцій реалізується намагання виразити повністю своє „Я” в інформації, що передається? Ця функція зосереджена на адресаті:

фатична,

конативна,

металінгвістична,

поетична,

експресивна (емотивна).

Документні канали є:

природними,

штучними,

природними і штучними,

несловесними,

невербальними.

Акустичні канали передають:

світловий сигнал,

звуковий сигнал,

зоровий образ,

електричний сигнал,

оптичний сигнал.

За пропускною спроможністю канали бувають:

низькошвидкісними, середньошвидкісними, високошвидкісними,

низькошвидкісними,

середньошвидкісними,

високошвидкісними,

низькошвидкісними, високошвидкісними.

Унаслідок віддалення джерела і приймача інформації один від одного у просторі виникають:

часові,

державно-політичні,

режимні,

просторові,

технічні бар’єри.

Унаслідок браку або технічної несумісності устаткування, програмного забезпечення тощо, необхідних для оптимізації інформаційних процесів виникають:

історичні,

державно-політичні,

режимні,

просторові,

технічні бар’єри.

Форми деформації повідомлень, які утворюються в процесі передачі інформації – це:

канали,

фільтри,

шуми,

бар’єри,

контекст.

У результаті різного тлумачення слів, термінів, символів виникають:

соціальні,

державно-політичні,

психологічні,

семантичні,

ідеологічні бар’єри.

Дуже вузькою компетенцією реципієнта зумовлені бар’єри:

глибини,

широти,

режимні,

просторові,

психологічні.

З розділенням джерела і приймача інформації в часі пов’язані:

історичні;

державно-політичні;

режимні;

просторові;

технічні бар’єри.

Канали, якими здійснюється рух документованої інформації від комуніканта до реципієнта у фізичному просторі та астрономічному часі:

комунікативні канали,

комунікаційні канали,

канали інформації,

канали спілкування,

документні канали.

60. Закон документального супроводу соціальних комунікацій був сформулював:

Ю. М. Столяров,

М. С. Ларьков,

С. Г. Кулешов,

А. А. Соляник,

Г.Г. Почепцов.