- •(Пояснювальна записка)
- •Перелік креслень
- •Аналітична частина
- •2.1. Актуальність реконструкції компресорних станцій
- •Порівняльні характеристики гту гпа-10-01 і дн-70
- •2.2. Реконструкція гпа
- •Проектна частина
- •3.1. Термодинамічний розрахунок гту.
- •Визначеня параметрів повітря на вході в гту:
- •Визначеня параметрів повітря на виході з компресора:
- •Визначення параметрів газу на виході з камери згоряння.
- •Визначеня роботи розширення 1кг газу в турбіні приводу компресора та параметрів газу за турбіною:
- •Визначення роботи розширення газу в силовій турбіні.
- •Визначення питомих параметрів газотурбінної установки, основних ккд і витрати повітря в установці.
- •3.2. Газодинамічний розрахунок гту.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в компресор.
- •Визначення діаметральных розмірів на виході із компресора низького тиску та числа ступенів кнт.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в компресор високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із компресора високого тиску.
- •Визначення числа ступеней турбіни високого тиску.
- •Визначення числа ступеней компресора високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в турбіну високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із турбіни високого тиску.
- •Визначення кількості ступеней турбіни низького тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із соплового апарата тнт.
- •Визначення параметрів газу та діаметральних розмірів на виході із турбіни низького тиску.
- •Визначення числа ступеней і розсередження роботи по ступеням силової турбіни.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в силову турбіну.
- •Визначення параметрів газу та діаметральних розмірів проточної частини на виході із силової турбіни:
- •Визначення статичних параметрів газу на виході із газотурбінної установки та геометричних характеристик вихідного пристрою.
- •3.3. Компанована схема гту
- •3.4. Газодинамічний розрахунок ступені твт.
- •3.4.1. Розрахунок ступені на різних радіусах
- •3.5. Розрахунок на міцність робочої лопатки турбіни високого тиску. Вихідні дані для розрахунку робочої лопатки:
- •3.6. Розрахунок на міцність диску силової турбіни
- •Експлуатаційна частина Організація експлуатації, технічне обслуговування та ремонт обладнання компресорної станції
- •4.1. Організація експлуатації обладнання кс
- •4.2. Технічне обслуговування та ремонт обладнання кс
- •4.3. Технічне обслуговування компресорного цеху
- •4.4. Ескплуатація системи паливного, пускового та імпульсного газу компресорного цеху
- •4.1.5. Експлуатація система автоматизованого управління (сау) гпа
- •Спеціальна частина
- •5.1. Актуальність зниження споживання мастильних матеріалів при експлуатації відцентрових нагнітачів.
- •5.2. Робота і склад нагнітача
- •5.3 Розрахунок нагнітача природного газу
- •5.3.1. Газодинамічний розрахунок
- •5.4. Розрахунок параметрів змащування нагнітача
- •Циркуляційний запас масла:
- •Повний запас масла, л:
- •5.5. Ущільнення торцеве
- •5.6. Безмасляні ущільнення нагнітача
- •Охорона праці
- •Зниження рівня шуму.
- •Розрахунок заземлення
- •Розроблення системи пожежогасіння
- •Загальні положення.
- •Основні параметри та властивості природного газу.
- •Загальні правила безпеки і поведінки працюючих на підприємстві.
- •Перша допомога при дії природного газу на організм людини.
- •Охорона навколишнього середовища Аналіз екологічної небезпеки проектованого об’єкта
- •Оцінка економічних збитків від забруднення при то і р.
- •Розрахунок технологічних періодичних викидів із шлейфів на кс
- •Висновки
- •Список літератури
Основні параметри та властивості природного газу.
Природний газ є продуктом розкладу у надрах землі органічних речовин тваринного та рослинного походження без доступу повітря, і являє собою суміш великої кількості елементів та хімічних сполук, які складають горючу частину та баласт.
Горюча частина природного газу складається з метану, ряду важких вуглеводнів: етану, бутану, пентану, гексану та інших. Баластом є: азот, вуглекислий газ, водяна пара та інші.
Таблиця 1.
Основні параметри компонентів природного газу
Газ |
Густина при нормальних умовах, ρн, кг/м3 |
Критичний тиск, Ркр, МПа |
Критична температура, Ткр, 0С |
Метан Етан Пропан Бутан Пентан Гексан Азот Сірководень Вуглекислий газ Водяна пара Повітря |
0,668 1,263 1,872 2,519 3,221 3,583 1,166 1,434 1,842 0,750 1,293 |
4,73 4,98 4,34 3,87 3,44 3,09 3,46 9,18 7,53 22,56 3,84 |
192 305 370 425,2 470 507 127 373 304 647 134 |
Примітка:
Густина газу (кг/м3) – маса одиниці об’єму, що дорівнює відношенню молекулярної маси МГ газу до об’єму моля.
Критичним тиском називають такий тиск, вище якого не можна випарити рідину при будь-якому підвищенні температури.
Критичною температурою називають таку температуру, вище якої при будь якому тиску не можна сконденсувати пару (перевести в рідкий стан).
Основним компонентом природного газу є метан, концентрація якого в газових родовищах коливається від 81,8% до 99,2%, процентний вміст інших компонентів наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Газ |
Формула |
Процент концентрації в природному газі, % |
Метан |
СН4 |
81,8 – 99,2 |
Етан |
С2Н6 |
0,07 – 8,80 |
Пропан |
С3Н8 |
0,01 – 2,80 |
н-Бутан |
С4Н10 |
0,01 – 1,42 |
ізо-Пентан |
С5Н12 |
0,01 – 0,84 |
Двоокис вуглецю |
СО2 |
0,01 – 5,00 |
Азот і рідкі гази |
N2 |
0,5 – 8,2 |
Сірководень |
Н2S |
0,02 – 3,20 |
Наявність у газі вуглеводнів, які конденсуються, призводить при певних термодинамічних умовах до виділення конденсату. Це знижує пропускну здатність магістральних газопроводів, збільшує потрібну потужність компресорних агрегатів.
Наявність у газі сірководню сприяє розвитку корозії внутрішньої поверхні газопроводів, газоперекачувальних агрегатів, арматури, забруднює атмосферу приміщень токсичними продуктами.
Наявність у газі механічних домішок викликає ерозію, зношення газопроводів, компресорних агрегатів, призводить до засмічення контрольно-вимірювальних приладів і збільшує вірогідність аварійних ситуацій на компресорних станціях, газопроводах.
Вміст кисню – у природних газах кисень відсутній. При будівництві газопроводів, або ремонті кисень може бути внесений, якщо виконано недостатню продувку газопроводу. Наявність кисню в природному газі може призвести до утворення вибухонебезпечних сумішей, а при наявності сірководню – до виділення елементарної сірки.
Вміст двоокису вуглецю знижує калорійність газу. У природних газах, що танспортуються по газопроводах, міститься відносно невелика кількість двоокису вуглецю.
Вміст меркаптанової і загальної органічної сірки міститься у газі в невеликій кількості, вона вводиться в газ для надання йому запаху як одорант. Встановленими нормами вміст одоранту вгазі зумовлений необхідним рівнем запаху і становить 16 г/100 м3 газу.
Природний газ без кольору, не має запаху. Для надання йому запаху його одоризують. Забороняється подача неодоризованого газу споживачам.
При вмісті газу в приміщенні вмежах 5-15% виникає вибухонебезпечна концентрація горючого газу. Максимально допустима концентрація горючого газу в повітрі приміщення не повинна перевищувати 20% від нижньої межі вибухаємості газу (так для метану – не більше 1% обєму газу).
Природний газ, потрапляючи в приміщення, витісняє повітря і діє на людину удушливо. Зменшення вмісту кисню в повітрі в результаті підвищення концентрації газу до рівня не нижче 16% переноситься без замітної дії, до 14% призводить до легкого фізіологічного розладу, до 12% викликає тяжку фізіологічну дію, до 10% вже смертельно небезпечну задуху.
Деякі гази, що входять в склад природного газу і продуктів його згорання мають отруйні властивості. Вміст окису вуглецю в приміщенні в кількості 300 мг/см3 переноситься без замітної дії на протязі 2-4 годин; легке отруєння наступає через 2-4 години при 600 мг/см3, тяжке отруєння через 10-30 хвилин при 1800 мг/см3, а якщо доза подвоюється до 3600 мг/см3, через 1-5 хвилини наступає смертельне отруєння.
Вміст сірнистого газу в приміщенні в кількості 200 мг/см3 переноситься без замітної дії, легке отруєння наступає при 300 мг/см3 (за час 2-4 години), тяжке отруєння через 10-30 хвилин при 900 мг/см3 і смертельне отруєння наступає через 1-5 хвилин при 2000 мг/см3.
Вміст сірководню в повітрі при тій же часовій дії викликає у людини отруєння при більш низьких концентраціях. Переноситься без замітної дії концентрація 110 мг/см3, легке отруєння при 220 мг/см3, важке отруєння при 450 мг/см3, а смертельне отруєння при 1500 мг/см3.
