Зниження рівня шуму.

Головними джерелами шуму на КС є:

 газоперекачуючі агрегати;

 трубопроводи газової обв’язки ГПА;

 системи вентиляції з механічним збудженням;

 насосні установки.

Для зниження рівня шуму на КС передбачено наступне:

 газотурбінний двигун разом з усім допоміжним обладнанням тепло- і шумоізолюється та розміщується в блок-контейнерах;

 повітрозабірне та газовідвідне обладнання мають системи шумоглушіння, забезпечуючи зниження рівня шуму до санітарних норм;

 продувні свічки нагнітачів виведені за межі КС;

 передбачена противошумова ізоляція трубопроводів газової обв’язки нагнітачів від фланців нагнітачів до входу трубопроводів в землю.

Установка вентиляторів проведена на віброізолюючих основах. З’єднання їх з трубопроводами (повітроводами) здійснено за допомогою еластичних віброізольованих вставок.

Вибір конструкції повітрозабірних пристроїв, повітророзподілювачів, діаметрів повітропроводів та інших елементів систем та санітарно-технічних пристроїв проведені з умов допустимих швидкостей повітряних потоків та рівнів звукового тиску.

Розрахунок заземлення

На території компресорної станції є електрична підстанція, яка відповідає за безперебійне живлення струмом КС. На підстанції розташовані два понижуючих трансформатори 6/0,4 кВ, у яких нейтралі заземлені на стороні 0,4 кВ. Підстанція розташована в цегляній будівлі розміром 1015 м. Біля підстанції частково зарита в землю металічна конструкція, яку можна використати в якості заземлення, що має опір розтікання струму з врахуванням сезонних коливань R_c = 18 Ом. Протяжність кабельних ліній з напругою 6 кВ l_кл = 10 км, повітряних – l_вл 5км. В якості одиночних вертикальних заземлень будуть використовуватись стальні стержні довжиною l_в – 5м, діаметром d = 16мм. З’єднуються верхні кінці стержнів стальним проводом перерізом 440мм, вкладених в землю на глибину l = 0,8м. Вертикальні заземлювачі, головним чином розташовуються в суглинці, з питомим опором грунту _в = 110 Ом-м, а горизонтальна стальна полоса в чорноземі з питомим опором _пол = 190 Ом-м.

Визначаємо струм замикання на землю І_з на стороні 6кВ за формулою

,

де U – лінійна напруга мережі, кВ; l_кл і l_вл – довжини кабелів і повітряних ліній, км:

Опір заземлення приймаємо загальним для установок 6 кВ і 0,4 кВ. у відповідності з вимогами ПУЕ – 86, опір штучного заземлення

Необхідний опір з врахуванням використання заземлення визначається з виразу

Розташуємо попередньо заземлювачі на плані з врахуванням розмірів підстанції. Заземлювачі розташовуємо по периметру станції на відстані а = 5м один від одного. Їх кількість складає n = 5 шт, а довжина з’єднань полоси .

Розраховуємо опір розтікання струму від одиночного вертикального стержневого заземлення R_ст за формулами:

H – відстань від поверхні землі до половини довжини стержня, м;

Для кутника d = 0,016;

l_в – довжина стержня або кутника.

b – сторона кутника

По таблиці визначаємо коефіцієнт використовування одиночного стержневого заземлення при відношенні а/_lв = 5/5 = 1, n = 5 шт, _ст = 0,65 і з’єднювальної полоси _пол = 0,45.

Опір штучного контура заземлення Rгкз визначаємо за формулою.

Розрахований опір штучного контурного заземлення 6 Ом не перевищує R_н = 9,6 Ом.

Таким чином, контурне заземлення складається з 5 вертикальних стержнів довжиною 5 м, діаметром 16 мм, забитих по периметру споруди підстанції на відстані 5 м один від одного, і з’єднаних стальним проводом довжиною 25 м, перерізом 440 мм закладених на глибині 0,8 м.