- •(Пояснювальна записка)
- •Перелік креслень
- •Аналітична частина
- •2.1. Актуальність реконструкції компресорних станцій
- •Порівняльні характеристики гту гпа-10-01 і дн-70
- •2.2. Реконструкція гпа
- •Проектна частина
- •3.1. Термодинамічний розрахунок гту.
- •Визначеня параметрів повітря на вході в гту:
- •Визначеня параметрів повітря на виході з компресора:
- •Визначення параметрів газу на виході з камери згоряння.
- •Визначеня роботи розширення 1кг газу в турбіні приводу компресора та параметрів газу за турбіною:
- •Визначення роботи розширення газу в силовій турбіні.
- •Визначення питомих параметрів газотурбінної установки, основних ккд і витрати повітря в установці.
- •3.2. Газодинамічний розрахунок гту.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в компресор.
- •Визначення діаметральных розмірів на виході із компресора низького тиску та числа ступенів кнт.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в компресор високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із компресора високого тиску.
- •Визначення числа ступеней турбіни високого тиску.
- •Визначення числа ступеней компресора високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в турбіну високого тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із турбіни високого тиску.
- •Визначення кількості ступеней турбіни низького тиску.
- •Визначення діаметральних розмірів на виході із соплового апарата тнт.
- •Визначення параметрів газу та діаметральних розмірів на виході із турбіни низького тиску.
- •Визначення числа ступеней і розсередження роботи по ступеням силової турбіни.
- •Визначення діаметральних розмірів на вході в силову турбіну.
- •Визначення параметрів газу та діаметральних розмірів проточної частини на виході із силової турбіни:
- •Визначення статичних параметрів газу на виході із газотурбінної установки та геометричних характеристик вихідного пристрою.
- •3.3. Компанована схема гту
- •3.4. Газодинамічний розрахунок ступені твт.
- •3.4.1. Розрахунок ступені на різних радіусах
- •3.5. Розрахунок на міцність робочої лопатки турбіни високого тиску. Вихідні дані для розрахунку робочої лопатки:
- •3.6. Розрахунок на міцність диску силової турбіни
- •Експлуатаційна частина Організація експлуатації, технічне обслуговування та ремонт обладнання компресорної станції
- •4.1. Організація експлуатації обладнання кс
- •4.2. Технічне обслуговування та ремонт обладнання кс
- •4.3. Технічне обслуговування компресорного цеху
- •4.4. Ескплуатація системи паливного, пускового та імпульсного газу компресорного цеху
- •4.1.5. Експлуатація система автоматизованого управління (сау) гпа
- •Спеціальна частина
- •5.1. Актуальність зниження споживання мастильних матеріалів при експлуатації відцентрових нагнітачів.
- •5.2. Робота і склад нагнітача
- •5.3 Розрахунок нагнітача природного газу
- •5.3.1. Газодинамічний розрахунок
- •5.4. Розрахунок параметрів змащування нагнітача
- •Циркуляційний запас масла:
- •Повний запас масла, л:
- •5.5. Ущільнення торцеве
- •5.6. Безмасляні ущільнення нагнітача
- •Охорона праці
- •Зниження рівня шуму.
- •Розрахунок заземлення
- •Розроблення системи пожежогасіння
- •Загальні положення.
- •Основні параметри та властивості природного газу.
- •Загальні правила безпеки і поведінки працюючих на підприємстві.
- •Перша допомога при дії природного газу на організм людини.
- •Охорона навколишнього середовища Аналіз екологічної небезпеки проектованого об’єкта
- •Оцінка економічних збитків від забруднення при то і р.
- •Розрахунок технологічних періодичних викидів із шлейфів на кс
- •Висновки
- •Список літератури
Зниження рівня шуму.
Головними джерелами шуму на КС є:
газоперекачуючі агрегати;
трубопроводи газової обв’язки ГПА;
системи вентиляції з механічним збудженням;
насосні установки.
Для зниження рівня шуму на КС передбачено наступне:
газотурбінний двигун разом з усім допоміжним обладнанням тепло- і шумоізолюється та розміщується в блок-контейнерах;
повітрозабірне та газовідвідне обладнання мають системи шумоглушіння, забезпечуючи зниження рівня шуму до санітарних норм;
продувні свічки нагнітачів виведені за межі КС;
передбачена противошумова ізоляція трубопроводів газової обв’язки нагнітачів від фланців нагнітачів до входу трубопроводів в землю.
Установка вентиляторів проведена на віброізолюючих основах. З’єднання їх з трубопроводами (повітроводами) здійснено за допомогою еластичних віброізольованих вставок.
Вибір конструкції повітрозабірних пристроїв, повітророзподілювачів, діаметрів повітропроводів та інших елементів систем та санітарно-технічних пристроїв проведені з умов допустимих швидкостей повітряних потоків та рівнів звукового тиску.
Розрахунок заземлення
На території компресорної станції є електрична підстанція, яка відповідає за безперебійне живлення струмом КС. На підстанції розташовані два понижуючих трансформатори 6/0,4 кВ, у яких нейтралі заземлені на стороні 0,4 кВ. Підстанція розташована в цегляній будівлі розміром 1015 м. Біля підстанції частково зарита в землю металічна конструкція, яку можна використати в якості заземлення, що має опір розтікання струму з врахуванням сезонних коливань Rc = 18 Ом. Протяжність кабельних ліній з напругою 6 кВ lкл = 10 км, повітряних – lвл 5км. В якості одиночних вертикальних заземлень будуть використовуватись стальні стержні довжиною lв – 5м, діаметром d = 16мм. З’єднуються верхні кінці стержнів стальним проводом перерізом 440мм, вкладених в землю на глибину l = 0,8м. Вертикальні заземлювачі, головним чином розташовуються в суглинці, з питомим опором грунту в = 110 Ом-м, а горизонтальна стальна полоса в чорноземі з питомим опором пол = 190 Ом-м.
Визначаємо струм замикання на землю Із на стороні 6кВ за формулою
,
де U – лінійна напруга мережі, кВ; lкл і lвл – довжини кабелів і повітряних ліній, км:
Опір заземлення приймаємо загальним для установок 6 кВ і 0,4 кВ. у відповідності з вимогами ПУЕ – 86, опір штучного заземлення
Необхідний опір з врахуванням використання заземлення визначається з виразу
Розташуємо
попередньо заземлювачі на плані з
врахуванням розмірів підстанції.
Заземлювачі розташовуємо по периметру
станції на відстані а = 5м
один від
одного. Їх кількість складає n = 5 шт,
а довжина з’єднань полоси
.
Розраховуємо опір розтікання струму від одиночного вертикального стержневого заземлення Rст за формулами:
H – відстань від поверхні землі до половини довжини стержня, м;
Для кутника d = 0,016;
lв – довжина стержня або кутника.
b – сторона кутника
По таблиці визначаємо коефіцієнт використовування одиночного стержневого заземлення при відношенні а/lв = 5/5 = 1, n = 5 шт, ст = 0,65 і з’єднювальної полоси пол = 0,45.
Опір штучного контура заземлення Rгкз визначаємо за формулою.
Розрахований опір штучного контурного заземлення 6 Ом не перевищує Rн = 9,6 Ом.
Таким чином, контурне заземлення складається з 5 вертикальних стержнів довжиною 5 м, діаметром 16 мм, забитих по периметру споруди підстанції на відстані 5 м один від одного, і з’єднаних стальним проводом довжиною 25 м, перерізом 440 мм закладених на глибині 0,8 м.
