4.3. Вимоги до приміщення

Згідно норм, площа виділена на одне робоче місце обладнане ПК повинна бути не менша 6м², а об’єм – не менше 20м³.

При розміщенні робочих місць повинні бути витримані вимоги ДСанПІН 3.3.2.007-98 (“Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”) [16]. Тобто, робочі місця з ПК розташовані відносно світлових прорізів так щоб природне світло падало збоку (зліва). Робочі місця з ПК повинні розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані 1,5 м, від інших стін на відстані – 1 м, відстань між столами 1 м [17].

При розміщенні робочих столів з ПК слід відстані між бічними поверхнями моніторів перевищують 1,2 м, відстань між тильною поверхнею поверхні одного монітору та екраном іншого більша ніж 2,5 м.

Категорія роботи користувачів ПК відноситься до легкої-1б (ДСН 3.3.6.042-99). Повітря в приміщенні нагрівається за рахунок роботи системних блоків та моніторів. В приміщенні підтримується температура повітря у холодний період, і – у теплий період. Оптимальне значення відносної вологості 40-60% для обох періодів. Значення вологості може підвищитися в холодну пору року. Оскільки в приміщенні є надлишок тепла, потрібно провести розрахунок повітрообміну. При цьому швидкість руху повітря не перевищує 0.2м/с [17].

Подані нижче параметри мікроклімату (табл.3.1) відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” та ДСН 3.3.6.042-99 для категорій робіт 1а.

Таблиця 4.1. Параметри мікроклімату

Період року	Температура повітря в лабораторії (C)	Відносна вологість повітря (%)	Швидкість руху повітря (м/с)
Теплий	23 – 25	40 – 60	0,1
Холодний	22 – 24	40 – 60	0,1

Для регулювання мікроклімату в залежності від пори року в робочому примі­щенні використовуються установки кондиціювання повітря Харків-2 та система опалення, що відповідає СНІП 2.04.05-91.

Зупинимося докладніше на недостатній освітленості робочої зони приміщення, де встановлені ПЕОМ, а також на впливі на людину підвищеної яскравості світла, зниженої контрастності, прямого і зворотного блиску і підвищеної пульсації світлового потоку [18].

При роботі на ПЕОМ органи зору користувача витримують велике навантаження з одночасним постійним напруженим характером праці, що приводить до порушення функціонального стану зорового аналізатора і центральної нервової системи.

Порушення функціонального стану зорового аналізатора виявляється в зниженні гостроти зору, стійкості ясного бачення, акомодації, електричній чутливості і лабільності.

Причинами порушення функціонального стану зорового аналізатора є постійна переадаптація органів зору в умовах наявності в полі зору об’єкта розрізнення і тла різної яскравості; недостатня чіткість і контрастність зображення на екрані; постійним яскравим мерехтінням; наявністю яскравих плям на екрані за рахунок відображення світлового потоку; нерівномірною і недостатньою освітленістю на робочому місці.