1.2 Системи управління контентом

Система керування вмістом (СКВ; англ. Content Management System CMS) − це програмне забезпечення, завдяки якому здійснюється керування вмістом сайту (зміна, додавання нового текстового наповнення, завантаження зображень на сайт та створення нових розділів.) [7].

На даний час відомо багато системи управління вмістом сайту, що створені за допомогою різних технологій [7].

Існують сотні, а може, навіть й тисячі доступних CMS — систем. Завдяки їх функціональності ці системи можна використовувати в різних компаніях. Не зважаючи на широкий вибір інструментальних та технічних засобів, наявних в CMS, існують загальні для більшості типів систем характеристики [1].

Перші CMS з’явилися на початку 2000 року, але в той час вони були дуже вузькоспрямованими рішеннями та в основному вирішували завдання управління одним сайтом, трохи пізніше CMS стали виконуватися в більш універсальному вигляді, тобто з можливістю підстроювання під конкретний проект. Еволюція CMS відбувається досить швидко, і це в першу чергу пов’язано з появою нових стандартів, наприклад, поява методики AJAX на поточний момент дає можливість представити інтерфейс CMS практично не відрізнятись по інтерактивності від звичайних desktop-додатків [8].

З часом діапазон продукції розширювався і дедалі більше інтегрувався у сучасні мережеві рішення аж до популярних веб‑порталів. Багато сучасних СКВ поширюються як безкоштовні і легкі у встановленні (інсталяції) програми, які розробляються групами ентузіастів під ліцензією GNU/GPL [1].

Системи управління веб-сайтом часто розраховані на роботу у певному програмному середовищі. Наприклад, система MediaWiki, під управлінням якої працює Вікіпедія, написана мовою програмування PHP і зберігає вміст і налаштування у базі даних типу MySQL або PostgreSQL; тому для її роботи потрібно, щоб на сервері, де вона розміщена, були встановлені веб-сервер (Apache, IIS чи інший), підтримка PHP та системи керування базами даних MySQL або PostgreSQL, а також, в разі необхідності, додаткові програми для обробки зображень чи математичних формул. Такі вимоги є досить типовими для відкритих СКВ (Рис. 1.3) [1].

Рис. 1.3. Система управління MediaWiki

Різновиди СКВ [9]:

1. Web content management systems для управління веб-сайтами (наприклад, енциклопедіями, подібними до Вікіпедії, онлайн-виданнями, блогами, форумами чи персональними веб-сторінками та ін.)

2. Транзакційні СКВ для забезпечення транзакцій в електронній комерції.

3. Інтегровані СКВ для роботи з документацією на підприємствах.

4. Електронні бібліотеки (Digital Asset Management) для забезпечення циклу життя файлів електронних медіа (відео, графічні презентації тощо).

5. Системи для забезпечення циклу життя документації (інструкції, довідники, описи).

6. Освітні СКВ — системи для організації Інтернет курсів та відповідного циклу життя документації.

Системи, що мають українську локалізацію [9]:

• Moodle – використовується більш ніж 20 ВНЗ України, має українську локалізацію;

• MaxSite – CMS досить гнучка в налаштуванні CMS на CodeIgniter, має українську локалізацію;

• Drupal – широко поширена в світі CMS, має повну українську локалізацію ядра системи всіх актуальних версій (6.x, 7.x, 8.x), а також має велику кількість додаткових модулів;

• Joomla – повна українська локалізація Joomla! 1.5.x, Joomla! 1.0.x – переклад фронтальної частини;

• ATutor – використовується у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя;

• Ilias – використовується у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка;

Системи, що не мають української локалізації, але одночасно не мають проблем із відображенням символів кирилиці (ті, що працюють з шрифтами юнікод UTF-8):

• OLAT;

• Interact;

• Docebo;

• Wordcircle;

Платформні СКВ (Platform Content Management Systems) підтримують автоматизацію роботу з комп'ютерними файлами, папками, програмами у визначеному програмному середовищі.

Корпоративні СКВ (Enterprise content management systems) з різноплановим пристосуванням для потреб підприємницької діяльності. Підтримують цикл життя внутрішньої і зовнішньої документації.

Приклади корпоративних СКВ:

• RedDot;

• Microsoft CMS;

• Rhythmyx;

• Documentum;

• Open pages;

• Chrystal Software;

• Viagnette;

• CyberTeams;

• Blue Martini;

• Tikiwiki CMS Groupware;

Існують два види CMS: платні та безкоштовні [10].

Головна різниця між платними та безкоштовними CMS полягає в уразливості та у функціональних особливостях. Але не слід вважати, що безкоштовні системи мають багато недоліків та обмежений функціонал.

На практиці виявляється, що всі недосконалості, які в них виникають, дуже швидко виправляються в нових версіях, а їх функціональні можливості дозволяють створювати на основі таких CMS, як повномасштабні інтернет-магазини, так і найпростіші сайти-візитки [10].

Щоб обрати систему управління, яка найліпшим чином підійде для створення певного ресурсу, необхідно розглянути представлені на сучасному ринку CMS [10].

Безкоштовні CMS [4]:

1. WordPress; 

2. Joomla;

3. Drupal; 

4. MODx;

5. PrestaShop;

Платні CMS [10]:

Серед платних систем управління слід виділити 1C-Bitrix, яка є продуктом компанії 1С. Наразі вона вважається найякіснішою CMS, яка підходить для створення великих порталів, соціальних мереж, інтернет-магазинів [10].

1. PHP-Shop; 

2. DLE;

3. NetCat;

Критерії для визначення функціональності CMS [1]:

• функціональність системи управління (основні характеристики CMS це широке використання, легке налаштування, зручність в обігу, навігації, можливість незначних змін і дизайні без зупинки роботи сайту);

• універсальність системи управління (можливість використовувати дані характеристики CMS для створення сайту будь-якогорівня складності, будь то візитка або великий портал);

• адміністрування сайту (можливість призначати різним групам користувачів різні рівні доступу, якісний захист системи від зломів);

• інші характеристики CMS (такі як можливість перенесення на іншу платформу без втрати інформації, можливість зберігати резервні копії, хороший відгук бази даних).

Переваги та недоліки безкоштовних та платних CMS [8].

Переваги безкоштовних CMS:

• дуже велика кількість компаній, а особливо фрилансери, що займається розробка і надає технічна підтримка;

• досить висока функціональність;

• великі можливості по розширюваності, велика кількість безкоштовних додатків і модулів;

• відсутність плати за систему.

Недоліки безкоштовних CMS:

• відсутність офіційної технічної підтримки, неможливість формально врегулювати конфліктні ситуації;

• розширюваність висока, але часто після внесення будь-яких змін в систему коректно оновити її буде неможливо;

• рідко можна знайти безкоштовну CMS з нормальною документацією, не кажучи вже про інструкції користувача і розробника.

Переваги платних CMS:

• офіційна технічна підтримка;

• функціональність ширше, ніж у безкоштовних систем. Є системи, що дозволяють навіть узгоджувати та затверджувати зміни на сайті;

• безпеку платних систем значно вище, наявність підтвердних сертифікатів.

Недоліки платних CMS:

• Необхідність платити за систему.

Важливою характеристикою CMS є своєчасне реагування команди розробників на запити клієнта [1]. Система управління — програма, що надає інструменти для додавання, редагування, видалення інформації на сайті. Кожен сайт має панель управління, яка є лише частиною всієї програми, але достатня для управління ним [1].

Велика частина сучасних систем керування вмістом реалізується у вигляді візуального (WYSIWYG) редактора — програми, яка створює HTML-код із спеціальної спрощеної розмітки, що дозволяє користувачеві простіше форматувати текст [1].