3. Розлади уваги.
Зустрічаються такі види патології уваги: слабкість активної уваги, підвищена зосередженість уваги, відвертання уваги.
Слабкість чи виснаженість уваги – характерний симптом грубих органічних уражень головного мозку, астенічних станів. Досить помітно це при виконанні хворим простого тесту – віднімання від 100 по 7 чи по 13. Вже після перших 2 – 3 правильних відповідей хворий починає помилятися, а після короткого відпочинку може знову давати вірні відповіді.
Підвищена зосередженість уваги (застрявання, приковування) спостерігається при депресіях, коли увага хворих зосереджена на невеликій кількості уявлень, як правило, неприємного змісту; при соматичних захворюваннях, при іпохондричних неврозах, епілепсії, що пояснюється малою рухливістю нервових процесів при цих захворюваннях.
Відвертання уваги – характерний симптом маніакальних станів. При цьому порушується процес зосередження, що лежить в основі активної уваги. Переважає пасивна увага, об'єктом якої бувають другорядні предмети і явища.
4. Розлади свідомості.
Критеріями затьмареної свідомості є:
дезорієнтація в часі, просторі, ситуації;
відсутність чіткого сприймання оточуючого;
різні ступені незв'язності мислення;
труднощі в спогадах (відтворенні) подій, що відбуваються, суб'єктивні хворобливі явища.
Виділяють дві групи розладів: 1) виключення, 2) затьмарення.
Зомлівання – як наслідок анемії мозку або психогенного походження.
Абсанс – різновид малого епілептичного нападу. Триває 1-15 с. Виключення свідомості, застигання міміки, автоматичні дії. Супроводжується амнезією. Великий напад – хворий раптово втрачає свідомість і падає. При цьому можливі травми голови, каліцтво. Спочатку йде фаза тонічних судом (до 30 с), потім фаза клонічних судом (2-3 хв), коматозний стан протягом 15-20 хв.
Кома – стан, при якому втрачаються функції усіх аналізаторів і відсутні будь-які реакції на зовнішні подразники. Не викликаються неврологічні рефлекси.
Сопор – стан, при якому можливі лише відповіді на дуже сильні больові, звукові, світлові подразники у вигляді повертання голови, рухів кінцівок.
Обнубіляція – легкий ступінь оглушення, сповільнене мислення, відповіді на запитання ніби «спросоння», складний зміст запитання не осмислюється, сповільненість рухів, мовчазність. Орієнтування в оточуючому неповне або відсутнє. Триває від кількох хвилин до кількох днів (при травмах, інфекціях, отруєннях); при пухлинах мозку може тривати значно довше.
Висновки
Отже, свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише для людини і є вищим рівнем психічного відображення дійсності і саморегуляції. В клінічному аспекті свідомість поділяють на предметну свідомість та самосвідомість.
У структурі свідомості можна виділити такі її форми (психічні процеси): сприйняття, пам’ять, мислення, інтелект, почуття, воля та увага. Перші чотири форми – пізнавальні; через них людина пізнає зовнішній та внутрішній світ. За допомогою почуттів та емоцій вона оцінює отриману інформацію, а своїми вольовими діями цілеспрямовано впливає на дійсність. І на кожному з цих етапів людина повинна зосередитись, «включити» свою увагу. Порушення однієї або декількох форм свідомості свідчить про наявність у такої людини психічного захворювання.