Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут права та психології
Кафедра теоретичної та практичної психології
ПСИХІАТРІЯ
Конспект лекції № 6
Розлади емоцій, волі, уваги, свідомості.
Склала:
ст. викладач кафедри ТПП
Легендзевич Г.Я.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та практичної психології (Протокол № 1 від 31.08.2016 р.)
Львів −2016
Тема № 6. «Розлади емоцій, волі, уваги, свідомості»
ПЛАН:
Вступ
Розлади емоцій.
Розлади волі.
Розлади уваги.
Розлади свідомості.
Висновки
Мета:
Навчальна:
сформувати у студентів теоретичні знання про особливості психічних розладів;
засвоїти основні терміни та зону їх застосування;
Розвиваюча:
поглибити широту знань про методи і способи діагностики психічних розладів;
сформувати знання про психологічні особливості взаємовідносин пацієнта і медичного працівника; конкретні психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам;
Виховна:
сприяти осмисленню визначених проблем психіатрії, з розкриттям різних поглядів учених на їх витоки та шляхи розв’язання;
впливати на культурний розвиток та моральні принципи студентів посередництвом звернення їхньої уваги на форми та засоби забезпечення оптимальних умов розвитку особистості, яка має зміни психічної діяльності внаслідок психічних або соматичних захворювань.
Ключові слова: розлади емоцій, афект, ейфорія, фобії, апатія, розлади волі , абулія, булімія, анорексія, відвертання уваги, розлади свідомості, виключення, затьмарення, зомлівання, кома.
ВСТУП
Людині як суспільно-історичній істоті властиві як пізнавальні процеси, так і чуттєве життя, емоції. Їх анатомо-фізіологічною основою, головним чином, є таламо-гіпоталамічна ділянка. Завдяки емоційному заряду – тонусу, функції організму знаходяться на оптимальному рівні.
Емоція або афект – це особливий вид психічного реагування, який позбавлений самостійності, але супроводжує інші психічні процеси та надає їм чуттєвого забарвлення (за Я.М. Коганом).
Воля – свідоме цілеспрямоване керування людиною власною діяльністю. Вольова активність властива тільки людині. Воля тісно пов’язана з діяльністю. Це єдиний процес, тому їх виокремлюють в рухово-вольову (ефекторно-вольову) сферу. Вольові порушення можуть виявлятися як на рівні потягів до діяльності і усвідомлення мети, так і на рівні прийняття рішення, відповідної поведінки на всіх етапах вольового акту. Патологія спонукань виявляється у формі зниження, підвищення та збочення вольової активності.
Увага – здатність зосереджуватися на зовнішньому, або внутрішньому подразникові. Увага є психічною функцією яка характеризується вибірковим ставленням до об’єктів психічної діяльності, коли з великої кількості подразників, свідомість вирізняє один, або декілька.
Свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише для людини і є вищим рівнем психічного відображення дійсності і саморегуляції. Розрізняють свідомість індивідуальну, суспільну, релігійну та ін. В клінічному аспекті свідомість поділяють на предметну свідомість та самосвідомість.
1. Розлади емоцій.
Всі симптоми емоційних розладів можуть проявлятись або як особливості афективного реагування на певну ситуацію, або як хворобливі розлади настрою. Настрій може коливатись у бік підвищення чи зниження. Відповідно до цього визначають і розлади настрою: ейфорія – підвищений настрій з відтінком благодушності, задоволення, радощів, що не відповідає ситуації і обставинам особистого життя хворого; дисфорія – стан похмурого, тужливо-злостивого настрою з відтінком невдоволення, роздратованості, що виникає часто несподівано, без зовнішньої причини і продовжується від декількох хвилин до багатьох днів; депресія – пригнічений, тужливий настрій, що може спостерігатися багато днів і місяців; емоційна лабільність – коливання настрою, легкі переходи від благодушності до гнівливого чи пригніченого стану.
Афект – інтенсивний, короткочасний емоційний стан. Для нього характерні швидкий, бурхливий початок, виразні вегетативні симптоми. Афекти властиві всім людям. За певних умов (сумна звістка, нещастя, радісна подія) адекватні подіям афекти (сум, відчай, бурхлива радість) вважаються нормальними емоційними реакціями.
До розладів афектів відносять патологічний афект, страх і тривогу. Патологічним вважають афект, що виникає без достатньої зовнішньої причини, перебігає з ознаками порушення свідомості, значними вегетативними проявами без цілеспрямованої діяльності й амнезією своєї поведінки після закігчення афекту.
Страх – стан тривожного боязливого напруження. Що виниикає невмотивовано (нічний страх при неврозах, страх у хворих на шизофренію, судинні психози, при гіпертонічних кризах). Тривога – стан немотивованого неспокою, хоча хворі намагаються пояснити свій стан і поведінку різними психологічно зрозумілими причинами.
Слабодухість – підвищена виснажливість емоцій, їх некерованість. Досить якого-небудь незначного подразника, щоб з'явилось почуття розчулення зі слізьми. Часто це трапляється в транспорті, на вулиці, в театрі. Розуміння недоречності такої поведінки не стримує хворих від надмірної слізливості.
Під неадекватністю емоцій розуміють парадоксальність емоційних реакцій: при сумних подіях спостерігається радісний настрій, а при радісних – тужливий. Такі розлади бувають у хворих на шизофренію.
Апатія – це хвороблива байдужість, відсутність емоцій. При цьому емоційні реакції або не виникають, або слабо виражені. Апатія поєднується зазвичай із втратою активності, ініціативи, повною бездіяльністю.
2. Розлади волі.
Розлади волі проявляються у вигляді надмірної активності, в її послабленні чи розладах потягів.
Хворобливе посилення вольової активності буває у наркоманів, у маніакальних хворих, психопатів і має назву гіпербулія. Ця активність має однобічний характер, її продукція є хворобливою, супроводжується підвищеною балакучістю.
Послаблення вольової активності – гіпобулія – спостерігається при депресивних станах та інших формах пригнічення психічної діяльності. При депресії хворі з великим зусиллям рухаються, довго добирають і насилу вимовляють слова, віддають перевагу перебуванню у ліжку.
Відсутність вольової активності – абулія – часто поєднується з моторною загальмованістю (ступором) або мутизмом (повною німотою).
Перекручення вольової активності – парапбулія – зустрічається при шизофренії та деяких хворобах, що супроводжуються зниженням інтелекту.
Розлади потягу різноманітні. Серед них – послаблення і посилення харчового потягу, послаблення і посилення статевого потягу, перекручення потягу, імпульсивні потяги і дії.
Розлади харчового потягу проявляються зниженням чи відсутністю апетиту – анорексією (втратою бажання споживати їжу), відмовою від їжі. Відмова від їжі у хворого може бути пов'язана з наявністю у нього маячних ідей отруєння, самозвинувачення, нюхових чи смакових галюцинацій, ступору, депресії, істеричного неврозу. Постійна відмова від їжі може призвести до виснаження. Посилення харчового потягу проявляється підвищеним апетитом і почуттям голоду (булімія), багатоядністю (поліфагія).
Посилення статевого потягу (гіперсексуальність) часто спостерігається при маніакальних станах, при органічних захворюваннях оловного мозку. Зниження статевого потягу (гіпосексуальність) буває при депресії, шизофренії, астенічних станах, неврозах.
Перекручення статевого потягу (перверзії): трансвестизм, есгібіціонізм, педофілія, некрофілія, зоофілія, фетишизм та ін.
Розлад інстинкту самозбереження проявляється прагненням нанести собі ушкодження гострими предметами, проковтнути неїстівні речі (цвяхи, голки, ложки, ножиці). Інколи це робиться через хворобливе прагнення стати об'єктом хірургічної операції для видалення проковтнутих предметів. Зустрічається потяг до самогубства, до поїдання власних екскрементів.
Імпульсивні потяги виникають раптово. Їм притаманна нездоланність прагнення до реалізації і втрата здатності боротися з потягом, що нерідко набуває кримінального характеру. Піроманія – потяг до підпалів; клептоманія – потяг до крадіжок без корисливої мети; дромоманія – потяг до бродяжництва.