Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут права та психології
Кафедра теоретичної та практичної психології
ПСИХІАТРІЯ
Конспект лекції № 5
Розлади психічних процесів пам'яті, мислення, інтелекту.
Склала:
ст. викладач кафедри ТПП
Легендзевич Г.Я.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та практичної психології (Протокол № 1 від 31.08.2016 р.)
Львів −2016
Тема № 5. «Розлади психічних процесів пам'яті, мислення, інтелекту».
ПЛАН:
Вступ
Розлади процесів пам'яті.
Розлади мислення.
Патологія інтелекту.
Висновки.
Мета:
Навчальна:
сформувати у студентів теоретичні знання про особливості психічних розладів;
засвоїти основні терміни та зону їх застосування;
Розвиваюча:
поглибити широту знань про методи і способи діагностики психічних розладів;
сформувати знання про психологічні особливості взаємовідносин пацієнта і медичного працівника; конкретні психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам;
Виховна:
сприяти осмисленню визначених проблем психіатрії, з розкриттям різних поглядів учених на їх витоки та шляхи розв’язання;
впливати на культурний розвиток та моральні принципи студентів посередництвом звернення їхньої уваги на форми та засоби забезпечення оптимальних умов розвитку особистості, яка має зміни психічної діяльності внаслідок психічних або соматичних захворювань.
Ключові слова: розлади пам’яті, розлади мислення, розлади інтелекту, амнезії, парамнезії, конфабуляції, ментизм, шперунг, Корсаковський амнестичний синдром, резонерство, маячні ідеї, надцінні ідеї, деменція.
ВСТУП
Головна екзистенційна мета життєдіяльності та життєтворчості кожної людини – це максимальний розвиток її свідомості. Цей факт актуалізує провідне значення інтелекту як основної форми пізнання дійсності, та процесів пам’яті як засобу останнього (образи зовнішнього світу, які виникають в корі головного мозку, залишають слід, який може зберігатися протягом тривалого часу).
Завдяки інтелекту та процесам пам’яті людина набуває життєвого досвіду, навчаючись мові, рухам, орієнтації, оволодіває досвідом попередніх поколінь. Пам’ять є психічною функцією, що зберігає у свідомості минулі враження, відтворює досвід; це один із процесів розумової діяльності людини, це властивість живих систем засвоювати і використовувати знання. Пам’ять – результат роботи мозку, але залежить і від функціонування організму в цілому.
Інтелект – це здатність людини до користування операціями мислення: аналізом, синтезом, порівнянням, абстракцією, конкретизацією, узагальненням.
Розлади пам’яті при психічних і соматичних захворюваннях проявляються порушеннями здатності до запам’ятовування, утримування, відтворення засвоєного матеріалу. Ці порушення можуть бути при екзогенно-органічних психозах (інфекційних, інтоксикаційних, травматичних) та атрофічних захворюваннях головного мозку. Можливість зниження здатності до запам’ятовування спостерігається при порушенні уваги від перевтоми і в період реконвалесценції (одужання) після соматичних захворювань.
1. Розлади пам'яті.
Розрізняють кількісні та якісні порушення пам’яті:
Кількісні – гіпермнезії (посилення, при маніакальних станах. Хворі згадують найдрібніші, давно забуті подробиці, які стосуються минулого, а в запам'ятовуванні теперішніх, поточних подій змін не спостерігається.), гіпомнезії (послаблення, при астеніях), амнезії (відсутність пам’яті на певний період, внаслідок порушень свідомості, органічних уражень ЦНС).
Амнезії – це розлади пам'яті у вигляді порушення здатності запам'ятовувати, зберігати й відтворювати інформацію. Як видно із визначення при амнезії три мнестичних процеси можуть порушуватися.
При порушенні процесу запам'ятовування виникає фіксаційна амнезія, різновидом якої є перфораційна амнезія. Фіксаційна амнезія характеризується порушенням запам'ятовування отримуваної інформації, швидким процесом забування. При перфораційній амнезії – інформація фіксується частково, а частина її не запам'ятовується. Іноді таке порушення називають палімпсестами (втратою здатності відтворювати окремі деталі, епізоди, подробиці, які відносяться до періоду інтоксикації).
Класифікація видів амнезій за типом порушення процесу зберігання і відтворення:
А. Фіксаційна – втрата здатності до запам’ятовування, відсутність пам’яті на поточні події (при старечому недоумстві, хворобі Альцгеймера, Корсаковому синдромі інфекційного, інтоксикаційного та травматичного генезу.
Б. Репродуктивна – неможливість відтворення необхідної на даний момент інформації (під час хвилювання, при астенії, втомі, церебральному атеросклерозі).
В. Ретроградна – зникнення з пам’яті подій, які передували певній причині (інсульту, епінападу, отруєнню) на декілька хвилин, днів, неділь.
Г. Антероградна – зникнення з пам’яті подій в період чи після початку захворювання.
Д. Змішана (антероретроградна) – ознака Корсаковського синдрому.
Ж. Прогресуюча – втрата здатності до запам’ятовування і поступове зростання і поступове наростання збіднення запасів пам’яті. Характерно для старечого недоумства. Закон Рибо – від нового до старого, від теперішнього до минулого.
З. Афектогенна – випадіння з пам’яті окремих знань через психостресову ситуацію.
І. Ретрдована – випадіння з пам’яті подій, відстрочених у часі (через певний час).
Анекфорія – порушення відтворення (при нагадуванні, підказці людина згадує).
За динамікою амнезії поділяють на 3 групи: а) загальна прогресуюча; б) стаціонарна; в) регресуюча. Прогресуюча амнезія починається з гіпомнезії, має неперервний перебіг і може закінчитися корсаковським синдромом. Стаціонарна амнезія характеризується незмінним перебігом. Регресуюча амнезія поступово зменшується у своїй вираженості.
Парамнезії.
Якісні порушення пам’яті – парамнезії – зміна змісту спогадів;
А. псевдоремінісценції («ілюзії» пам’яті) – помилкове згадування подій які були чи могли бути в житті людини, але в інший, не теперішній період часу. Приклад: пацієнт, який 2 місяці перебуває у лікарні, заявляє, що вчора він ходив з дружиною у театр.
Б. конфабуляції – помилкові спогади фантастичного змісту, спогади про події, яких не було і не могло бути у житті пацієнта («галюцинації пам’яті»). Спостерігаються при захворюваннях головного мозку (судинні, травматичні, інфекційні, інтоксикаційні).
В. фантазми істеричні – вигадування надзвичайних подій, яких насправді не було, прагнення поставити себе в центр уваги (при істерії, істеричній психопатії).
Г. фантазми паралітичні – вигадування безглуздого змісту (у розумово відсталих, прогресивний параліч);
Д. екмнезії – перенесення подій з минулого у теперішній час;
Ж. дисмнезії – перенесення життєвих подій в різні проміжки часу;
З. криптомнезії – стирання різниці між реальними подіями і подіями, побаченими уві сні, почутого чи прочитаними, тобто чуже видає за своє, з минулого у теперішнє; приклад – пацієнт заявив, що вчора написав останню главу Онєгіна.
К. порушення відчуття знайомості – симптоми «вже баченого», «ніколи не баченого»: Синдром Капгра – порушення впізнавання людей; виділяють синдром позитивного (у чужих – своїх) та негативного двійника (на своїх – заявляє, що це чужі).
Симптом Фрегалі – хворий вважає, що його переслідувачі змінили свою зовнішність, щоб їх ніхто не впізнав.
Синдром Корсакова (фіксаційний) – прогалини у пам’яті на поточні події, хворий вкладає псевдоремінісценцію, конфабуляції.
Амнестичний синдром – страждає фіксація, репродукція; пацієнт забуває крім подій теперішнього часу і давно минулі (імена дітей тощо).
Психічні розлади, для яких є притаманними порушення пам'яті.
Патологічні зміни пам'яті є типовими для екзогенно-органічних психічних розладів ( черепно-мозкові травми, судинні та інфекційні захворювання головного мозку, нейроінтоксикації). Розлади пам'яті нетипові для шизофренії та інших ендогенних психотичних розладів. Гіпомнезія та гіпермнезія зустрічаються при розладах емоцій; перша – супроводжує депресивний спектр симптомів, друга – маніакальний. У клініці хворих після черепно-мозкових травм, пухлин головного мозку, гематом нерідко зустрічається Корсаковський амнестичний синдром, який включає в себе фіксаційну амнезію та парамнезії (конфабуляції, псевдоремінісценції). Часто у хворих з амнестичним синдромом порушене орієнтування у часі та просторі.