2. Побудова olap-моделі

Задача «Моделювання оцінки якості водних ресурсів Запорізької області» носить науково-дослідницький характер, тобто націлена на оцінку стану водних ресурсів, визначення основних підприємств-забруднювачів, розробку моделі прийняття рішень щодо впровадження природоохоронних заходів на підприємствах міста, а також прогноз стану водних ресурсів на майбутній період.

Початок дослідження полягає в підготовці даних еколого-економічного моніторингу.

На першому етапі розроблюється транзакційна база даних (логічна та фізична моделі), що зберігає вхідну інформацію (середньорічні концентрації забруднюючих речовин на постах спостереження Запорізької області за 2011 рік, концентрація забруднюючих речовин на постах спостереження Запорізької області за 10 років (2003-2012 рр.)) та дозволяє працювати з необхідним обсягом даних.

На другому етапі виконується OLAP-аналіз стану водних ресурсів за даними спостереження на стаціонарних постах Запорізьклї області. На цьому етапі визначається забруднююча речовина за найвищими показниками та пост спостереження, на якому ці показники було зафіксовано.

На базі аналітичних можливостей пакету MSExcel для подальших експериментальних досліджень розраховуються частки забруднюючих речовин (співвідношення концентрації забруднюючої речовини до її ГДК).

Розрахунок частки забруднюючих речовин проводиться для 10 речовин на 10-і з постів спостереження Запорізької області, довіднк створів.

В результаті проведення OLAP-аналізу визначаються речовини з найбільшим значенням наднормових викидів в долях ГДК на постах Запорізької області.

Побудовано OLAP-куб для аналізу стану якості водних ресурсів Запорізької області та діаграми розподілу забруднюючих речовин.

OLAP-аналіз виконується за допомогою інструменту MS Excel.

На основі вхідного документу «Результату заміру фізико-хімічних показників» розраховані частки забруднюючих речовин (співвідношення концентрації забруднюючої речовини до її ГДК) (табл. 3.5).

, (3.1)

де Сi – значення концентрації і-ої речовини,

ГДКі - гранично допустима концентрація і-ої речовини.

В результаті розрахунків побудовано OLAP-куб, по якому дуже зручно аналізувати найбільш забруднюючі речовини по кожному з постів (табл. 3.6).

На основі OLAP-аналізу визначено найбільш забруднюючі речовини на постах: пост №1 – нікель, мідь сульфати, хлориди свинець, пост №2 – мідь, нікель, , пост №3 – сульфати, хлориди, синець, нікель, пост №8 – сульфати, хлориди, синець, пост №9 – сульфати, хлориди, синець, пост №10 – нікель.

Розрахувавши комплексний показник якості води отримали найгірший показник по першому створу.

Тож можемо зробити висновок що найбільш забрудненим є пост №1.

Данний куб був, на якому зображені відносні коефіцієнті якості водних ресурсів, отриманий за допомогою інструментів MS Excel.

Таблиця 3.6

OLAP-куб, у комірках якого містяться розраховані наднормові частки забруднюючих речовин

Рік	Сульфати (SO42-)	Хлориди (Cl-)	Нітрати (NO3-)	Свинець (Pb сумарно)	Нафтопродукти	Мідь	Цинк (Zn2+)	Нікель (Ni2+)	Заліо (Fe)	Мутність
1	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2003	1,1	1,1	0,2	1,1	0,95	1,2	0,6	1,5	0,6	0,9
2004	0,9	1	0,2	0,2	1,1	1,2	0,6	2,1	0,6	0,6
2005	1,1	1,1	0,19	1,1	0,45	0,9	0,5	1,1	0,5	1
2006	0,69	0,6	0,32	0,6	1,43	0,6	0,7	1,6	0,8	0,6
2007	0,76	0,86	0,21	0,46	0,64	0,6	0,7	0,6	0,7	0,4
2008	0,83	0,95	0,14	0,2	1	0,8	0,2	1,2	0,2	0,6
2009	0,98	0,5	0,51	0,21	1,5	0,4	0,2	0,6	0,7	0,2
2010	1,4	1,4	0,42	1,1	0,98	1,4	0,2	1,2	0,2	1
2011	0,98	1,1	0,22	1,4	1,6	1	0,2	1	0,2	0,5
2012	1,1	0,6	0,21	0,4	1,21	1,3	0,6	1,1	0,6	1

Рис.3.4 – Графічне відображення OLAP-аналізу