7. Екологічні аспекти функціонування транспортних систем

За висновками експертів Європейської Федерації з транспорту й довкілля, транспорт перетворився на заручника власного успіху, оскільки становить небезпеку якості життя людей, досягнутій завдяки розвитку транспорту.

Проблема негативного впливу транспорту на довкілля посідає важливе місце в екологічній політиці всіх рівнів, тому що транспортна галузь вважається значним забруднювачем природного середовища.

Форми та види впливу транспорту досить різноманітні. В цілому їх можна об’єднати у дві групи. До першої належать транспортні комунікації, що впливають на природне середовище прямо, постійно та тривалий час. Вплив другої групи транспортних засобів на природне середовище є короткотерміновим.

На думку дослідниці Є. І. Павлової, до негативного впливу транспорту на природне середовище відносять:

• споживання природних ресурсів;

• хімічне забруднення територій викидами палива;

• шумове забруднення;

• вилучення земель під транспортні комунікації;

• вплив на рослинний і тваринний світ екосистем.

Споживання енергії транспортними засобами становить 25% від загальносвітової кількості. Близько 80% припадає на моторизовані засоби пересування. На транспортну галузь припадає майже половина споживання загальної кількості різних видів нафтопродуктів. Відпрацьовані гази автомобілів, пари різних шкідливих речовин, кислот, матеріалів завдають значної шкоди природному середовищу.

Проблема хімічного забруднення територій. Основним забруднювачем атмосфери на початок ХХІ ст. вважається автотранспорт. На нього припадає 60% викидів до повітряного басейну та 95% викидів, що припадають на транспортні засоби. Лише один легковий автомобіль викидає в атмосферу щорічно 60 куб. м, а вантажний 120 куб. м отруйних газів.

Вміст різного роду токсичних речовин попадає у приземний шар атмосфери, яким дихає людина. У великих містах вміст окису вуглецю перевищує допустимі концентрації в 10-12 разів. У містах України шкідливі викиди в повітря внаслідок роботи автотранспорту становлять більше 50% їх загальної кількості. Зокрема, за даними Міського управління охорони довкілля Київської міської державної адміністрації, 84% шкідливих викидів у повітря належить автотранспорту.

Відпрацьовані гази містять більше 500 елементів, період розпаду яких коливається від кількох хвилин до 4-5 років. При роботі автомобільних двигунів використовується багато кисню, в 4 рази більше, ніж необхідно всьому людству для дихання. До речі, один пошкоджений вітчизняний автомобіль викидає в атмосферу стільки окису вуглецю, скільки 4-5 непошкоджених.

За токсичністю викидів один авіалайнер є еквівалентним 7000 автомобілів. Ряд європейських компаній починає використовувати нові типи літаків, що максимально відповідають вимогам захисту навколишнього середовища. Екологічним лідером вважається літак „MD-90”. Використання літака „Боїнг 737” з двигуном, що має подвійну камеру згоряння, дозволяє на 40% знизити шкідливі викиди в атмосферу.

Екологічна ситуація в морських та річкових акваторіях у багатьох випадках залежить від викидів токсичних компонентів судових головних силових установок та допоміжних дизель-генераторів. Судовими двигунами викидається в атмосферу близько 7% світового обсягу оксиду азоту. При перевезенні відбувається забруднення моря нафтою, стічними водами та сміттям. Але найбільшими забруднювачами водного басейну вважаються нафта та нафтопродукти, що потрапляють у воду при аваріях.

На залізничному транспорті переведення локомотивного парку на електричну тягу дозволило знизити викиди в атмосферу. Разом з тим великою проблемою залишається вплив на літосферу, що пов’язано в першу чергу з відчуженням земель та великою кількістю відходів.

Щорічно залізничний транспорт використовує приблизно 170 млн. куб. м води. До каналізаційних мереж, у природні водойми залізниця скидає понад 20 тис. т забруднюючих речовин, з них майже 50% – без очищення. Основними забруднювачами вважаються відпрацьовані гази тепловозів, нафтопродукти, фенол, аерозолі, сміття.

Проблема шумового впливу транспорту. Шумові прояви – інтенсивність звукового тиску, що вимірюється в децибелах. Наведемо кілька показників прояву шумового впливу на довкілля.

У зв’язку із зростанням інтенсивності руху багато магістралей перетворились на джерело постійного шумового навантаження. При густоті руху близько 2 тис. автомобілів на годину розміри шуму досягають від 71 до 85 ДБА (санітарна норма – 55). Тому вздовж найбільш пожвавлених автодоріг для захисту міст доцільно встановлюють спеціальні антишумові огорожі.

Розподіл звуків за частотою (висота звуку) – другий показник впливу шумів, він вимірюється в герцах (1 Гц дорівнює 1 коливанню за секунду). Наприклад, при русі поїзда висота звуків, як правило, складає 500-800 Гц. Інфразвуковий поріг людини становить 140-155 ДБА. При тривалому впливі такого інфразвуку в організмі людини розвиваються психофізіологічні відхилення від норми, що мають стійкий характер. Порогом безпеки вважається рівень інфразвуку 90 ДБА.

Тривалість шумового впливу – третій показник впливу шумів. Тривалий шумовий вплив розглядають як один з факторів, що викликає підвищення рівня захворювання. Шкідливий вплив транспорту супроводжує людину все життя та посилюється під впливом вібрації, загазованості та інших видів впливу.

Шумові прояви	Інтенсивність звукового тиску, ДБА
Дихання людини	10 ДБА
Розмова людини на близькій відстані	65 ДБА
У житлових приміщеннях	вдень 40ДБА, вночі 30 ДБА
В адміністративних приміщеннях	40-60 ДБА
У виробничих приміщеннях, де працює обладнання	до 70-80 ДБА
Шкідливим для людини вважається (сучасні умови великих міст наближуються до цього значення)	80 ДБА
Больовий поріг знаходиться в межах	120-130 ДБА
Транспортних засобів, які відчувають водії та пасажири : - легкового автомобіля - вантажного автомобіля - поїзда метрополітена - залізничного потяга	70-80 ДБА 80-90 ДБА 90-95 ДБА 125-130 ДБА
В аеропорту - на льотному полі - в будинку аеровокзалів - реактивний літак під час зльоту	100 ДБА 75 ДБА 130-160 ДБА
У салоні автомобіля у пасажирських вагонах поїзда	60 ДБА, до 68 ДБА

Проблема вилучення земель під транспортні комунікації. Під транспортні комунікації відводяться великі площі земель. Наприклад, у розвинених країнах, площі транспортних комунікацій дорівнюють міським територіям. У США площа, що припадає на автомагістралі, залізниці та аеродроми складає 10,1 млн. га, а загальна площа міст у країні становить 10,9 млн. га. На автошляхи припадає близько 2% території Великобританії, 4,5% – США, 5-6% – Бельгії, Нідерландів, Японії.

Крім того під час будівництві та експлуатації доріг спостерігаються дорожня ерозія, розмиви, виникають кювети вздовж доріг із твердим покриттям.

Майже вздовж усіх залізниць та багатьох шосейних доріг насаджують ділянки лісу, що дозволяють знизити швидкість руху вітру, але вони також займають велику кількість території. Разом з позитивними лісові ділянки мають негативні наслідки, відбувається накопичення відпрацьованих газів. Частки свинцю, сірки, що виділяються транспортними засобами у великій кількості, зосереджуються у верхньому шарі ґрунту та проникають у рослини. Тому поблизу доріг не рекомендується збирати гриби та ягоди, випасати худобу. Особливо забрудненою у геохімічному відношенні вважається придорожня ділянка шириною до 200 м уздовж автомагістралей. Повітря поблизу автодоріг, ґрунти та рослини забруднені пилом, що містить частки асфальту, гуми, частки свинцю та заліза, які залишаються під час гальмування.

Вплив на тваринний і рослинний світ екосистеми є значним. Автомагістралі, що проходять через лісові масиви, дуже часто стають місцем загибелі тварин під колесами автомобілів. У багатьох країнах Європи встановлені спеціальні дзеркала, що призначені для відображення світла фар автомобілів та створення відблисків на фоні темного лісу. Це сприяє відлякуванню тварин від автострад.

На авіаційному транспорті численні зіткнення птахів з повітряними судами становлять серйозну загрозу безпеці польотів. За даними міжнародної організації цивільної авіації, щорічно реєструється близько 5400 зіткнень літаків з птахами, а щорічні збитки сягають близько 1 млрд. дол. Також відбувається зміна видів рослин і тварин екосистем внаслідок порушення традиційних місць розселення; скорочується чисельність популяцій.

Вирішення пов’язаних з туризмом проблем транспорту та дорожнього руху частково залежить від того, який різновид транспорту використовують, щоб дістатися кінцевого пункту призначення та забезпечення мобільності туристів у місті призначення.

Негативний вплив на стан розвитку туризму у багатьох регіонах становить зростаюче вторгнення у природне довкілля шуму, транспортних викидів, побудова доріг та автостоянок, інтенсивний дорожній рух та скупчення людей.

Протиріччя полягає в тому, що люди, з одного боку, високо цінують легкий доступ до місця призначення, проте водночас у самому місті призначення вони сподіваються на тишу, спокій і незначне транспортне навантаження. За даними різноманітних досліджень, для багатьох відвідувачів при виборі місця відпочинку надзвичайно важливим критерієм є сприятлива ситуація саме з транспортом та дорожнім рухом.

Саме тому мінімізація негативного впливу транспорту є одним із основних завдань сталого розвитку туризму. Вирішенню цієї проблеми сприятиме підтримка нових екологічно безпечних різновидів транспорту, модернізація існуючих його різновидів.

Пошук шляхів вирішення екологічної проблеми при здійсненні транспортних перевезень полягає у підтримці балансу між несприятливими наслідками та потенційними можливостями самовідновлення середовища.

Завдяки створенню державної та галузевої системи контролю та управління виробничою, транспортною, соціальною діяльністю, щодо вирішення екологічних проблем на транспорті стає можливою реалізація концепції стійкого розвитку та зниження шкідливого впливу на довкілля.

Підсумок - висновок

Практичне заняття 1.2 ( 4 год)

Тема:Транспортні системи в туристичних перевезеннях: сутність, ефективність, регулювання