12

Тема 1.2 Транспортні системи в туристичних перевезеннях: сутність, ефективність, регулювання (4/6)

План

1. Сутність та види транспортних систем

2. Класифікація транспортних засобів за версією ВТО

3. Годинні пояси і місцевий час як чинник функціонування транспортних систем

4. Регламентація транспортних перевезень

5. Оцінка ефективності перевезень

6. Особливості динаміки та структури світової транспортної системи

7. Екологічні аспекти функціонування транспортних систем

Література

1. Аріон О.В. Організація транспортного обслуговування туристів: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2008. – 192

2. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма.Перевозки. – Спб.,2003

3. Ильина Е.Н.Менджмент транспортных услуг. – М.:РМАТ, 1997. – 173 с.

4. Осипова О.Я. Транспортное обслуживание туристов. – М.: Академия, 2006

Додаткова

5.Дудник І.М. Вступ до загальної теорії систем. – К.: Кондор,

Вступ до лекції:

- звязок з попереднім матеріалом

- загальний алгоритм лекції

-мета

- особливості матеріалу, професійна спрямованість

Питання 1. Сутність та види транспортних систем

Транспорт (від лат. transporto - переношу, переміщую, перевожу) Транспортна система включає сукупність шляхів сполучення, засобів перевезення, управління та зв'язку, а також комплекс технічних споруд та пристроїв, що здатні забезпечити їх функціонування.

Сукупність різних видів транспорту, що знаходиться у взаємній залежності та взаємодії під час здійснення перевезень, являє собою транспортну систему. Транспортна система об'єднує автомобільний, залізничний, морський, річковий, авіаційний та трубопровідний види транспорту. Одним з головних системоутворюючих елементів транспортної системи є шляхи сполучення, що являють собою середовище , в якому або по якому рухається транспортний засіб (рис.1.1 ).

Під шляхами сполучення розуміють ґрунтові та шосейні автомобільні дороги, залізничні колії та водні шляхи, повітряні лінії, монорельсові та канатні дороги тощо. Сукупність шляхів сполучення усіх видів транспорту складає транспортну мережу.

До засобів перевезення відносять рухомий склад різних видів транспорту – локомотиви, вагони, морські та річкові судна, літаки, автобуси, автомобілі тощо.

Для ефективної експлуатації транспортних засобів та шляхів сполучення потрібні засоби управління, зв’язку, служби перевезення, а також локомотивні й вагонні депо, гаражі, ангари, автобази, станції технічної допомоги, вокзали, аеропорти тощо.

У формуванні транспортної системи світу виділяють кілька етапів:

• період давніх цивілізацій (Х ст. до н. е. - ІV ст. н. е.)

• період Середньовіччя (V ст. - ХІV ст.)

• період Великих географічних відкриттів ХV-ХVІІ ст.)

• період промислової і транспортної революції (ХVІІІ-ХІХ ст.)

• період інтенсивного розвитку транспортної системи (ХХ ст.)

Матеріальною основою ТТС є транспортна мережа - сукупність шляхів сполучення, що зв'язують населені пункти країни чи окремого регіону. В техніко-економічному відношенні транспортна мережа є одним із найваж­ливіших елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремого її регіону.

Щільність мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямків визначають значною мірою обсяг та ефективність транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, щільність шляхів сполучення як загалом, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.

Взаємодія усіх видів транспорту здійснюється в транспортних пунктах та вузлах (спеціалізованих або змішаного типу: залізнично-автомобільних, залізнично-автомобільно-річкових, залізнично-автомобільно-морських, залізнично-автомобільно-річково-морських).

Шляхи сполучення є лінійними елементами транспортної системи, а транспортні пункти та вузли – точкові (дискретні) елементи. В своїй сукупності точкові та дискретні елементи утворюють транспортну мережу, яка виступає в якості просторового каркасу транспортної системи. Саме в такому сенсі транспортна мережа відіграє роль одного з найголовніших системоутворюючих чинників та одночасно є важливою матеріальною складовою системи. Цілісність транспортної системи великою мірою забезпечується в результаті здійснення просторово-територіальних переміщень вантажів і людей (транспортних потоків) між елементами системи (підприємствами, пунктами, вузлами). З

Виділяють 2 типи структурних елементів ТТС: лінійні та точкові. Лінійні елементи являють собою власне шляхи сполучення (залізниці, автодороги, судноплавні річки, трубопроводи).

Точкові елементи – це транспортні пункти і транспортні вузли.

До транспортних пунктів відносяться залізничні станції, річкові пристані, морські і річкові порти, автобусні станції, аеропорти.

Транспортний вузол – це місце перетину, дотику або розгалуження шляхів сполучення декількох різних або однакових видів транспорту, що дає можливість здійснювати транспортні зв’язки принаймні в трьох напрямах. За змістом та функціями транспортні вузли поділяють на інтегральні та галузеві вузли.

Галузеві транспортні вузли утворюються в місці перетину шляхів одного виду транспорту, найпоширенішими серед них є залізничні, автотранспортні, авіаційні. Залізничні вузли являють собою перетин не менше трьох залізничних напрямів і мають у своєму складі, зазвичай, більше ніж одну залізничну станцію. Автотранспортний вузол – місце перетину принаймні трьох напрямів магістральних автомобільних шляхів національного чи міжнародного значення.

Інтегральні вузли утворюються в результаті взаємодії різних видів транспорту. Вони можуть бути двокомпонентними (поєднуються два види транспорту: залізнично-автомобільні, автомобільно-річкові, залізнично-морські і т.п.) або полікомпонентними (поєднуються кілька видів транспорту: залізнично-автомобільно-морські, авіаційно-залізнично-автомобільні і т.п.).

Питання 2. Класифікація транспортних засобів за версією ВТО

При розробці транспортних подорожей необхідно враховувати вид транспорту та транспортний засіб, що буде використано для надання послуг перевезення туристів.

Світова туристична організація (СТО) виділяє три основних види транспорту: водний, суходільний, повітряний.

Серед усіх найбільш загальною і значущою слід визна­ти міжнародну класифікацію видів транспортних засобів,що використовуються в туризмі, яку розробила ВТО і яка традиційно наводиться в посібниках Всесвітня туристична організація (ВТО) щодо туристичної статистики. В рамках цієї класифікації ділення на види транспорту для туризму проведене в точній відповідності з використанням природ­ного середовища планети. Під транспортним засобом в міжнародній класифікації, як показано нижче, мається на увазі спосіб, який використовує відвідувач або турист для подорожі з місця свого звичайного проживання до місця, яке він відвідує.

Отже, щодо засобів транспортування класифікація ВТО має наступний вигляд [7]: